
- •1. Загальна частина проекту
- •1.1 Поняття інвестиції, інвестування, інвестиційної діяльності, законодавче забезпечення.
- •Законодавство України
- •Міжнародні договори
- •Гарантії захисту іноземних інвестицій
- •Вирішення суперечок
- •1.2 Класифікація і основні елементи інвестицій.
- •Проблеми залучення іноземних інвестицій в регіонах України
- •Висновок
- •2. Розрахункова частина
- •2.1. Виробничі розрахунки
- •2.2. Організація заробітної плати
- •2.4. Розрахунок собівартості та ціни
2. Розрахункова частина
Метою даного розділу є обґрунтування доцільності надання послуги установки операційної системи. Для цього ми здійснимо розрахунок собівартості надання даної послуги з метою запровадження такого сервісу у фірмі.
2.1. Виробничі розрахунки
Розрахунок ефективного фонду часу працівника.
Розрахунку чисельності персоналу повинна передувати визначення балансу робочого часу одного працівника. Розраховується ефективний фонд за формулою:
Феф = Фном * h (2.1)
де Fном – номінальний фонд робочого часу працівників
h – плановий коефіцієнт витрат часу приймається в межах від 0,95, припускаємо втрати часу 3%, отже h =0,97
Номінальний фонд часу визначається за формулою:
Фном = (Дк – Дсв – Дв – Двід – Дп.св)* tзм 1 + Дп.св * tзм2 (2.2)
де
–
кількість календарних днів в році;
–
кількість
вихідних і святкових днів в році;
–
середня
кількість днів у році наданих робітнику
під відпустку;
–
передсвяткові;
,
-
тривалість зміни у звичайні та
передсвяткові дні
Для розрахунку наведеної формули її дані визначаємо за 2013 р. і вони становлять:
– дні календарні – 365;
– святкові дні – 10 ;
– вихідні дні – 104 ;
– дні відпустки – 24;
– тривалість зміни – 8 годин, в передсвятковий день - 7 годин.
Звідси фонд номінальний дорівнює:
Фном =(365-10-104-24-90)*8+9*7=1807 год
Фонд ефективний становить:
Феф =1807*0,97=1753 год
Отже, згідно розрахунків плановий номінальний фонд робочого часу буде становити 1807 годин, а ефективний фонд робочого часу одного працівника 1753 годин.
Розрахунок трудомісткості робіт з установки операційної системи
Трудомісткість робіт – це кількість робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції. Трудомісткість продукції вимірюється в нормо-годинах, людино-годинах.
Для даного розрахунку спочатку визначають трудомісткість робіт щодо установки однієї операційної системи, тобто час за формулою:
Тод= Σ t н/год. (2.3)
де
– загальна сума норми часу згідно витягу
технологічного процесу.
Трудомісткість обчислюємо у таблиці 2.1
Таблиця 2.1 – Трудомісткість робіт
Найменування операції |
Час на 1 операцію, хв. |
Кількість операцій |
Загальний час, хв. |
Перед підготовка системи |
10 |
1 |
10 |
Процес установки О.С. |
60 |
1 |
60 |
Налаштування О.С. |
20 |
1 |
20 |
Установка драйверів |
20 |
1 |
20 |
Установка П.З. |
30 |
1 |
20 |
РАЗОМ |
140 |
Оскільки розрахунок проводиться у годинах, то в нашому випадку трудомісткість становить:
Тод =140 : 60 = 2,33 н/год.
Далі визначаємо загальну трудомісткість робіт, тобто всю кількість робочого часу, яку необхідно витратити на планову річну кількість встановлених операційних систем за формулою:
Тзаг = Тод * N, н/год (2.4)
де Тод – трудомісткість робіт по установці операційної системи;
N – річна кількість встановлених операційних систем. Приймаємо кількість встановлених операційних систем – 350.
Звідси:
Тзаг 1 = 2,33*350=816,66 н/год
Припускаємо, що даний вид роботи не є єдиним на підприємстві і становить 10 % від решти наданих послуг.
Отже на весь обсяг:
Тзаг
фірми
=
н/год
Тобто трудомісткість 1 послуги встановлення операційної системи дорівнює 816,66 годин, а загальна трудомісткість робіт 8166,66 год.
Розрахунок необхідної кількості працюючих.
Кадри підприємства – це сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, які зайняті на підприємстві і входять до його облікового складу підприємства, є головним ресурсом кожного підприємства, від якості й ефективності використання якого багато в чому залежать результати діяльності підприємства і його конкурентноздатності.
Основні робітники – це ті, які безпосередньо беруть участь у процесі надання послуги, і їх кількість визначається за формулою загальної трудомісткості. Це найбільш численна категорія, яка в деяких галузях народного господарства становить приблизно 80% від загальної кількості працівників.
(2.5)
де Тзаг – загальна трудомісткість робіт на підприємстві;
Феф – ефективний фонд;
kвн – коефіцієнт виконання норм, що приймаються рівним від 1 до 1,2. В нашому випадку припускаємо перевиконання на рівні 3%, звідси kвн =1,03.
Обчислюємо чисельність основних робітників для надання даної послуги:
Чосн
=
чол.
Допоміжні робітники – це ті, які виконують функцію обслуговування основного виробництва, тобто основних робітників і їх чисельність визначається в розмірі не більше 20% від тих основних робітників.
В нашому випадку це буде 1 чол.
Крім того плануємо кількість адміністративно-управлінського персоналу (АУП): директор – 1 чол, бухгалтер – 1.
Крім того приймаємо молодший обслуговуючий персонал, до якого відносимо прибиральницю – 1 чол.
Всі вище зазначені розрахунки зводимо у відомість працюючих на підприємстві, до якої вносимо категорії працівників, їх чисельність та структуру.
Структура підприємства – це внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів системних зв’язків, підпорядкування та взаємодію між ними.
Таблиця 2.2 – Зведена відомість працюючих
Категорії працівників |
Кількість працівників |
Питома вага,% |
Основні працівники |
4 |
50,0 |
Допоміжні правники |
1 |
12,5 |
Директор |
1 |
12,5 |
Бухгалтер |
1 |
12,5 |
Прибиральниця |
1 |
12,5 |
РАЗОМ |
8 |
100 |