1.Регіональна політика - сфера діяльності суспільства, яка

реалізує інтереси держави щодо регіонів і внутрішні інтереси самих

регіонів з урахуванням природи сучасних регіональних процесів, а також

цілей і завдань розвитку суспільства.

Об'єктом державної регіональної політики є регіон,

соціально-економічна сутність якого відображає система суспільних

відносин із забезпечення відтворювальних процесів у межах конкретної

території. У зв'язку із цим регіоном може бути й спеціальна вільна

економічна зона та інші законодавчо визначені територіальні утворення.

Суб'єктами державної регіональної політики є органи державної влади,

представницькі органи та органи місцевого самоврядування. Засобом

реалізації державної регіональної політики є управління, одна із галузей

якого - управління регіональною економікою. Завдання державної регіональної політики полягають у:

— сприянні реалізації державної соціально-економічної політики;

— стимулюванні ефективного розвитку продуктивних сил регіону;

— раціональному використанні ресурсного потенціалу регіону;

— підвищенні рівня життя населення регіону;

— охороні навколишнього середовища;

— вдосконаленні територіальної організації суспільства;

— координації міжрегіональних зв´язків;

— вирівнюванні існуючих відмінностей у соціально-економічному розвитку регіонів.

Механізм реалізації регіональної економічної політики держави

Економічна складова державної регіональної політики передбачає:

забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних інтересів і економічних пріоритетів з регіональними й місцевими;

раціональне розміщення продуктивних сил, реалізацію переваг територіального поділу праці;

створення нової системи управління комунальним сектором економіки;

стимулювання надходження фінансових ресурсів, приватних інвестицій у найдинамічніші області, здатні прискорити зростання національної і сприяти реструктуризації власної економіки;

активізацію розвитку депресивних регіонів;

сприяння формуванню оптимальної структури господарського комплексу, здатної забезпечити найефективніший регіональний розвиток;

контроль з боку держави за зміною суспільних потреб, за дотриманням загальноекономічних, соціальних пріоритетів, забезпеченням досягнень у сфері науково-технічного прогресу;

сприяння розвитку регіонального ринку й споживчого сектора економіки регіонів;

створення різних типів спеціальних економічних зон як засобу стимулювання господарської діяльності в регіоні.

Важливим практичним інструментом реалізації РЕП є чіткий законодавчий розподіл повноважень, відповідальності й фінансово-економічної бази між різними рівнями управління: загальнодержавним, регіональним і місцевим. Визначення і закріплення повноважень між центральними і місцевими органами влади є основною передумовою підвищення ефективності прогнозування і керованості економічних процесів у державі. Компетенція у сфері управління економікою розподіляється між законодавчою, виконавчою і судовою владою.

У прогнозі економічного й соціального розвитку регіону мають бути відображені:

- аналіз економічного і соціального розвитку за попередній період і характеристика головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери;

- стан використання природного, виробничого, науково-технічного й трудового потенціалу, екологічна ситуація;

- прогноз кон'юнктури на ринках основних видів товарів (послуг);

- можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери;

- цілі й пріоритети соціально-економічного розвитку в середньостроковий період та пропозиції щодо заходів для їх досягнення;

- основні показники соціально-економічного розвитку;

- висновки щодо тенденцій розвитку економіки протягом середньострокового періоду.

Програма економічного й соціального розвитку регіону розробляється щороку і на відповідний рік. У програмі мають бути відображені:

- аналіз соціально-економічного розвитку за попередній і поточний роки та характеристика головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери;

- стан використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, екологічна ситуація;

- можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери;

- цілі й пріоритети соціально-економічного розвитку в наступному році;

- система заходів щодо реалізації соціально-економічної політики з визначенням термінів виконання та виконавців;

- основні показники соціально-економічного розвитку;

- дані про отримання та використання доходів від розпорядження об'єктами права комунальної власності та ін.

Державні регіональні цільові комплексні програми спрямовуються на розв'язання найважливіших регіональних проблем, а саме: забезпечення соціальних гарантій для населення регіонів; фінансування будівництва та функціонування загальнонаціональних об'єктів культури, освіти, науки, охорони здоров'я; надання цільової фінансової допомоги окремим регіонам з метою прискорення реформування економіки тощо.