9. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення..

Між павутинною та м’якою оболонами міститься підпавутинний простір; підм’якооболонний простір (spatium subarachnoideum; spatium leptomeningeum), що заповнений спинномозковою рідиною (liquor cerebrospinalis).

Підпавутинний простір (spatium subarachnoideum) розташований глибоко в зовнішньому шарі м’якої мозкової оболони і має павутинні перекладки (trabeculae arachnoideae).

Він обмежований зсередини (із внутрішнього боку) зовнішнім шаром судинної мозкової оболони, тому найточнішим є термін порожнина м’якої мозкової оболони (spatium leptomeningeum):

Підпавутинний простір (spatium subarachnoideum) утворює такі розширення, або підпавутиннi цистерни (cisternae subarachnoideae):

- задню мозочково–мозкову цистерну; велика цистерна (cisterna cerebellomedullaris; cisterna magna);

- бічну мозочково–мозкову цистерну (cisterna cerebellomedullaris lateralis);

- цистерну перехрестя (cisterna chiasmatica);

- міжніжкову цистерну (cisterna interpeduncularis);

- цистерну бічної ямки великого мозку (cisterna fossae lateralis cerebri);

- оточну цистерну (cisterna ambiens);

- мосто–мозочкову цистерну (cisterna pontocerebellaris);

- навколомозолисту цистерну (cisterna pericallosa);

- чотиригорбкову цистерну; цистерна великої вени великого мозку (cisterna quadrigeminalis; cisterna venae magnae cerebri);

- цистерну кінцевої пластинки (cisterna laminae terminalis).

Підпавутинні простори головного та спинного мозку (spatia subarachnoidea encephali et medullae spinalis) сполучаються між собою і містять спинномозкову рідину (liquor cerebrospinalis), яка потрапляє в ці простори з четвертого шлуночка (ventriculus quartus) через його отвори.

Через павутинні зернистості (granulationes arachnoideae) спинномозкова рідина потрапляє до венозної системи і лише незначна частина її відтікає із підпавутинного простору по периневральних та периваскулярних просторах нервів і судин, що пронизують цей простір.

10. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.

Провідні шляхи центральної нервової системи – це система нервових волокон, які з’єднують між собою відділи головного і спинного мозку, або в межах лише головного чи спинного мозку. Таким чином забезпечується двосторонній функціональний зв’язок між різними структурами мозку. Завдяки провідним шляхам здійснюється інтегративна діяльність центральої нервової системи, єдність організму і його зв’язок з зовнішнім середовищем.

Усі провідні шляхи ЦНС за природою поділяють на три групи: проекційні, комісуральні і асоціативні.

В залежності від напрямку проведення нервових імпульсів проекційні провідні шляхи поділяються на аферентні /висхідні/ і еферентні /низхідні/.

Аферентні шляхи проводять імпульси від рецепторів до центрів головного і спинного мозку, еферентні – від центрів головного і спинного мозку до робочих органів.

Комісуральні шляхи з’єднують між собою ділянки кори півкуль великого мозку, забезпечуючи зв’язок між ними.

У процесі становлення провідної системи в онтогенезі спочатку формуються проекційні шляхи, потім комісуральні і останніми – асоціативні шляхи.

До комісуріальних провідних шляхів належить мозолисте тіло, передня і задня спайки мозку, спайки склепіння.

Асоціативні шляхи з’єднують між собою нейрони різних ділянок кори в межах однієї півкулі або ділянки кори з базальними вузлами. У ділянці спинного мозку асоціативні шлязи здійснюють зв’язок між сусудніми сегментами спинного мозку.Вони знаходяться між останніми нейронами аферентного шляху і початковим відділом еферентного шляху /першим нейроном/ і, таким чином, замикають рефлекторні дуги.

Розрізняють короткі і довгі асоціативні волокна. Короткі з’єднують ділянки кори сусідніх звивин в межах однієї частки. Довгі волокна зв’язують ділянки кори різних часток однієї півкулі.