- •Хемергічні структури головного та спинного мозку.
- •Оболони головного мозку: назвати, описати і продемонструвати на препаратах
- •Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
- •Тверда оболона головного мозку та її відростки, описати і продемонструвати на препаратах.
- •Тверда оболона головного мозку : синуси, їх топографія, описати і продемонструвати на препаратах.
- •Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
- •Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
- •Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
- •Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення..
- •Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
- •Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
- •Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
- •Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості: :шлях протопатичної чутливості (тактильної чутливості).
- •Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості: шлях больової, температурної, тактильної та свідомої пропріоцептивної чутливості від голови та шиї.
- •Соматосенсорні шляхи несвідомої чутливості ( пропріоцептивної чутливості мозочкового направлення).
Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) з бічних шлуночків (ventriculi laterales) через міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare) – отвір Монро (foramen Monroi) – потрапляє в третій шлуночок (ventriculus tertius).
Із третього шлуночка (ventriculus tertius) через водопровід середнього мозку (aqueductus mesencephali) вона потрапляє в четвертий шлуночок (ventriculus quartus).
У четвертому шлуночку (ventriculus quartus) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) поповнюється і через серединний (отвір Мажанді) та бічні отвори (отвори Люшка) потрапляє у підпавутинний простір головного та спинного мозку (spatium subarachnoideum encephali et medullae spinalis).
Із підпавутинного простору головного мозку (spatium subarachnoideum encephali) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) через павутинні зернистості (granulationes arachnoideae) всмоктується у пазухи твердої оболони (sinus durae matris).
Із підпавутинного простору спинного мозку (spatium subarachnoideum medullae spinalis) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) відтікає у лімфатичні капіляри по міжоболонних просторах, які супроводжують корінці спинномозкових нервів.
Кожний шлуночок має судинне сплетення (plexus choroideus). Найбільшим є сплетення бічного шлуночка.
Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) циркулює:
- в шлуночках кінцевого мозку (telencephalon);
- в центральному каналі спинного мозку (canalis centralis medullae spinalis);
- в підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum).
Спинномозкова рідина поновлюється кожних 4–7 годин і від плазми крові різниться низьким вмістом білка та підвищеною концентрацією натрію, калію і хлору
. Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) виконує такі функції:
- захисну – амортизація ударів та струсів мозку;
- утворення гідростатичної оболонки навколо мозку, його корінців та судин, завдяки чому зменшується натяг корінців та судин;
- утворення оптимального рідкого середовища, що оточує структури центральної частини нервової системи, завдяки чому підтримується постійний іонний баланс, який забезпечує нормальну діяльність нейронів і глії;
- виведення метаболітів, що утворюються в мозковій тканині;
- інтегративну – перенесення гормонів та інших біологічно активних речовин.
Спинномозкова рідина розташована у замкнутому просторі.
Отже, всмоктування компонентів спинномозкової рідини в кров відбувається в ділянках павутинних зернистостей (granulationes arachnoideae), в незначній мірі – епендимою судинних сплетень.
Через павутинні зернистості спинномозкова рідина переходить шляхом фільтрації з підпавутинного простору у:
- пазухи твердої оболони (sinus durae matris);
- вени губчатки (vv.diploicae):
