- •1.1 Системний підхід при дослідженні операцій
- •1.2 Етапи проведення дослідження операцій Основні етапи дослідження операцій:
- •Постановка задачі
- •2.1. Загальна схема і класифікація кінцевих методів рішення задач лінійного програмування
- •2.2. Опис використаного варіанту симплекс-метода
- •3.1. Обґрунтування вибору засобів розробки прикладного програмного забезпечення
- •3.2. Визначення варіантів використання
- •1.1 Побудова математичної моделі.
- •1) Пряма задача
- •2) Двоїста задача
- •Знаходження оптимального рішення прямої і двоїстої задач.
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2 Текст програми
1.2 Етапи проведення дослідження операцій Основні етапи дослідження операцій:
1. Отримання змісту задачі у вигляді текстового (технічного) завдання. Збір даних, їх аналіз. Формулювання задачі з точки зору Замовника. Консультації із Замовником. Виявлення факторів, які впливають на процес. Уточнення мети (варіантів мети).
2.
Формалізація задачі у вигляді математичної
моделі, яка складається з функції мети
(показника якості або ефективності
процесу) F
=F(Х,
У) = mах (mіn) при обмеженнях
,
де Х
—
вектор керованих змінних (ними
розпоряджається керуюча сторона); У -
вектор некерованих аргументів (некеровані,
невизначені, випадкові фактори); gі(Х,
У) -функція споживання і-го
ресурсу; bi
-
величина і-го
ресурсу (вага ресурсу, сума грошей, фонд
машинного часу верстата та ін.).
За допомогою обмежень знаходять область припустимих розв'язків, а функція мети дозволяє визначити оптимальну точку в цій області. Отримати оптимальний розв'язок означає знайти такі величини X, при яких функція мети F досягає оптимуму при одночасному дотриманні нерівностей.
3. Розв'язання задачі виконується такими найбільш розповсюдженими методами:
• лінійного програмування, якщо F = F(Х, У) та gi(Х, У) - лінійні функції відносно X, У;
• нелінійного програмування, якщо F = F(Х, У) та gi(Х, У) - нелінійні функції відносно X, У;
• динамічного програмування, якщо F = F(Х, У) є адитивною або мультиплікативною функцією від змінних X, У;
• дискретного програмування, якщо на змінні -X, У накласти умови дискретності (наприклад, цілочисленості);
• стохастичного програмування, якщо У - випадкова величина, а замість функції мети F = F(Х, У) розглядають її математичне очікування.
4. Перевірка та корегування моделі. Перевірка виконується порівнянням поведінки моделі з фактичним поводженням.
5. Реалізація на практиці.
Постановка задачі
Підприємство може випускати 4 типа продукції (A, B, C, D), використовуючи при цьому 3 типа ресурсів (R1, R2, R3). Норми витрат ресурсів, прибуток, який отримується від реалізаціі одиниці продукта, наявність ресурсів в плануючому періоді наведені в таблиці 1:
Таблиця 1. Початкові дані
Найменування показників |
Норма витрати ресурсів на одиницю продукції |
Наявність ресурсів |
|||
A |
B |
C |
D |
||
Ресурс R1 |
4 |
2 |
1 |
4 |
506 |
Ресурс R2 |
2 |
0 |
2 |
3 |
206 |
Ресурс R3 |
2 |
3 |
1 |
0 |
546 |
Прибуток від реалізації одиниці продукції |
3 |
8 |
9 |
5 |
|
Необхідно:
• Сформулювати математичну модель даної задачі лінійного програмування і двоїстої до неї
• Знайти оптимальне рішення прямої і двоїстої задач і виконати їх економічного аналізу
• Визначити статус кожного ресурсу прямої задачі та інтервали стійкості двоїстих оцінок відносно зміни запасів дефіцитних ресурсів
• Визначити план виробництва продукції і зміни загальних прибутку підприємства
• Визначити рентабельність кожного виду продукції
• Розрахувати інтервали можливої зміни ціни одиниці кожного виду продукції
• На скільки зміниться вартість продукції випускається при примусовому випуску одиниці нерентабельною продукції
Розділ 2. Теоретичні основи розробки програмного забезпечення дослідження операцій
