4.Спосіб життя
Змії освоїли різноманітні середовища існування. Більшість видів живе на землі, здебільшого у теплих вологих місцевостях (зокрема у тропічних джунглях). Також змії зустрічаються у пустелях, степах та горах (до альпійського поясу). Окремі види живуть біля річок та озер, гарно плавають та пірнають. Крім того одна з родин змій (морські змії) повністю перейшла до життя у воді, навіть розмножуються вони не виходячи на берег, шляхом живородіння. Вони мають веслоподібний сплюснутий з боків хвіст, який дозволяє їм досить швидко плавати. Деякі родини змій перейшли до підземного, риючого способу життя (сліпозмійки, вузькороті та щитохвості). Такий же спосіб життя ведуть і окремі представники інших родин (аспідів, вужових, гадюк). У таких змій, як правило, скорочується хвіст, а очі зменшуються та закриті щитками. Деякі види удавів, вужових, аспідів та ямкоголових пристосувались до життя на деревах та дуже рідко спускаються на землю. Вони мають маскуюче забарвлення та дуже гарно пересуваються тонкими гілками.
Змії живляться лише тваринною їжею. Більшість споживає дрібних хребетних тварин, деякі – яйця птахів (змії–яйцеїди), комах (рід Contia) та молюсків (рід Dipsadinae). Здобич вбивають отрутою чи душать, рідко поїдають живцем. Змії завжди ковтають здобич цілою, бо не можуть жувати їжу або відкусувати шматки. При цьому будова скелету дозволяє їм ковтати здобич, яка набагато більша за шириною, ніж сама змія.
5.Розповсюдження
Відомо біля 2500 видів змій, що відносяться до 13 родин: Typhlopidae, Anilidae, удави (Boidae), товстоголові (Amblycephalidae), бородавчасті (Acrochordidae), вужові (Colubridae) — чисельна родина, що налічує біля половини усіх видів ряду, морські (Hydrophidae), аспіди (Elapidae), гадюки (Viperidae), гремучі (Crotalidae) та ін. Розповсюджені скрізь, за виключенням Нової Зеландії, багатьох океанічних островів та полярних областей. Найбільше число видів зустрічається в Індо-Малайській області, потім в Неотропічній та Эфіопській; менш за все в Голарктичній області.
6.Розмноження змій
Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць, яйцеживородінням або живородінням.
У період розмноження змії активно шукають статевого партнера. При цьому самці шукають самиць нюхаючи повітря язиком, який переносить мізерні кількості хімічних речовин, що залишила самиця, до якобсонова органа. Після того, як партнери зустрілися, відбувається залицяння, яке може бути досить складним у деяких видів. Під час копуляції змії переплітаються, самець вводить копулятивний орган (геміпеніс) у клоаку самиці та виділяє сперму. Самиці деяких видів змій мають здатність запасати живу сперму та зберігати її на протязі багатьох місяців. Таким чином після однієї копуляції самиця може кілька разів запліднювати яйцеклітини.
Багато видів змій відкладають яйця, вкриті м’якою оболонку. Змія закопує їх у листя, рихлий ґрунт або гній. У більшості видів немає турботи про потомство, але деякі види охороняють свої гнізда. Змії, які живуть в умовах, несприятливих для розвитку яєць, розмножуються яйцеживородінням. При цьому інкубаційний період нетривалий, і малеча вилуплюється у тілі матері. Такий спосіб характерний для морських змій, а також для видів, які живуть у гірській місцевості, де ґрунт не прогрівається до температури, потрібної для розвитку яєць. У деяких видів спостерігається справжнє живородіння. При цьому зародок, який знаходиться у яйці, пов'язаний з організмом матері сіткою капілярів і отримує від нього додаткове харчування. Таке утворення схоже на примітивну плаценту. У такий спосіб розмножуються деякі види морських змій, справжня гадюка тощо. Кількість дитинчат, що народжуються або яєць, що відкладаються коливається від кількох штук до кількох десятків (до 100) у різних видів, середня кількість — 10 — 12.
