Зміст :
1. Класифікація
Над родина Нижчі змії.
Родина Валикові змії.
Родина Карликові циліндричні змії.
Родина Удавові.
Родина Болиєріди.
Родина Циліндричні змії.
Родина Двоколірні змії.
Родина Пітони.
Родина Земляні удави.
Родина Щитохвості змії.
Родина Променисті змії.
II. Надродина Вищі змії.
Родина Бородавчасті змії.
Родина Земляні гадюки.
Родина Вужеві.
Родина Аспідові.
Родина Гадюкові.
Родина Pareatidae.
III. Надродина Сліпунові.
Родина Американські сліпуни.
Родина Стрункі сліпуни.
Родина Сліпуни.
Родина Gerrhopilidae.
Родина Xenotyphlopidae.
2. Загальна будова
3. Органи чуттів
4. Спосіб життя
5. Розповсюдження
6. Розмноження змій
7. Значення для людини
Змі́ї (лат. Serpentes) — підряд плазунів ряду лускатих. Близько чверті видів — отруйні.
Наука, що займається вивченням змій називається герпетологія.
1.Класифікація
У наш час на Землі налічується більше 3000 видів змій, які об'єднують у 2 інфраряди, 3 надродини і 18 родин. Отруйні види становлять близько чверті відомих видів.
Інфраряд Alethinophidia
Над родина Henophidia, Нижчі змії
Нижчі змії — надродина неотруйних змій з інфраряду Alethinophidia. Має 10 родин, 51 рід, 207 видів.
Загальна довжина представників цієї надродини коливається від 40 см до 11 м. За будовою ці змії належать до примітивніших на відміну від надродини Colubroidea. Це виявляється у структурі скелету, зокрема черепа та щелеп, розташуванні зубів, які здебільшого не пристосовані для сильних укусів. Є рудименти задніх кінцівок. Між лобовою та тім'яною кістками є оптичний отвір.
Забарвлення цих змій досить різнобарвне, охоплює різні кольори.
Полюбляють різні біотопи. Здебільшого трапляються у лісових місцинах. Більшість веде деревний спосіб життя. Втім є риючі змії, які ведуть напівпідземний спосіб життя. Харчуються ссавцями, ящірками, земноводними, комахами. Усі ці змії душать свою здобич.
Це яйцеживородні, яйцекладні змії.
Мешкають на усіх континентах, окрім Антарктиди.
a ) . Родина Валикові змії (Aniliidae)
Валикова змія коралова (Anilius scytale) — єдиний представник єдиного роду неотруйних змій Валикова змія родини Валикові змії. Має 2 підвиди.
Загальна довжина сягає 70—80, іноді 90 см. Голова маленька та овальна, очі маленькі з круглими зіницями, прикриті напівпрозорим щитком. Голова не відділена від тулуба шийним перехопленням. Рот невеликий, нездатний до значного розтягування, кістки черепа міцно зрощені між собою, єдина розтяжна зв'язка є між двома половинками нижньої щелепи. На обох щелепах, піднебінних і крилоподібних кістках є дрібні, загнуті назад зуби. Присутні також зуби на міжщелепній кістці. Збереглися рудименти тазового поясу й задніх кінцівок, які мають вигляд маленьких когітків з боків анального отвору. тулуб нагадує невеликий ролик або валик (звідси й походить назва усієї родини) з дуже коротким та тупим хвостом, які вкрито дрібною округлою лускою, яка трохи збільшена на черевній стороні.
Забарвлення складається з широких яскраво-червоних і більш вузьких чорних поперечних кілець, які розташовані почергово.
Полюбляє вологі ліси. Активна вночі. Гарно риє нори. Значну частину життя проводить під землею. Ховається під камінням, корінням, у тріщинах. Харчується сліпунами, ящірками, земноводними.
Це яйцеживородна змія. Самиця народжує 6—15 дитинчат.
Країни поширення: амазонська частина Бразилії, Венесуела, Колумбія, Болівія, Еквадор, Французька Гвіана, Перу.
b ) . Родина Карликові циліндричні змії (Anomochilidae)
Карликова циліндрична змія (Anomochilus) — єдиний рід родини неотруйних змій Карликові циліндричні змії. Має 3 види. До 1993 року зараховувався до родини Циліндричних змій.
Загальна довжина представників цього роду коливається від 17 до 50 см. Голова маленька, має великі симетричні щитки, не відмежована від шиї. Очі маленькі. Ніздря одна. Немає щитків позаду очного яблука. Тулуб циліндричний з гладенькою лускою у 21 рядок. Хвіст куций та тупий. Відмінністю від циліндричних змій є наявність крилоподібних зубів, піднебінні кістки не мають зубів та відсутність щілини на підборідді. У самиць добре розвинені яєчники.
Забарвлення коливається від темно—червоного до жовтувато—білого кольору.
Полюбляють тропічні ліси. Значну частину життя проводять риючи нори та ходи під землею. Активні вночі. Харчуються безхребетними.
Це яйцеживородні змії.
Мешкають у Малайзії та Індонезії.
c ) . Родина Удавові (Boidae)
Удавові (Boidae) — родина неотруйних змій, що містить удавів та пітонів. Характерний спосіб полювання і убивання здобичі: нападаючи на різних ссавців та інших хребетних, удав упивається в жертву зубами і одночасно душить її, обвиваючи її тіло кільцями свого тіла. До цієї родини відносяться найбільші змії, що досягають 10-метрової довжини, — сітчастий пітон (Python reticulatus) і анаконда (Eunectes murinus). Представники родини поширені в Америці, Африці, Південній Європі, Азії та на деяких островах Океанії. Зазвичай самці середнього розміру, тоді як самиці набагато більші. Назва родини походить від лат. bos — «корова», через міф, що удави переслідують корів та висмоктують їх кров до смерті. Родина містить три підродини, що поділяються на 8 родів та біля 43 видів.
d ) . Родина Болиєріди (Bolyeriidae)
Болиєріди (Bolyeriidae) — родина неотруйних змій надродини Нижчі змії інфраряду Alethinophidia. Має 2 роди та 2 види. Інша назва «маскаренський удав».
Загальна довжина представників цієї родини досягає 1 м. Голова пласка, морда витягнута, закруглена. Тулуб сплощений, довгий. Мають обидві легені, ліве — маленьке. Відсутні рудименту тазу й задніх кінцівок, верхньощелепна кістка розділена на дві частини — передню й задню, які рухомо пов'язані між собою. Забарвлення коричневе або оливкове. Черево набагато світліше.
Полюбляють скеляста та кам'янисті місцини. Активні вночі. Харчуються ящірками.
Це яйцекладні змії. Самиці відкладають до 10 яєць.
Мешкають лише на о. Раунд. Раніше були на о. Маврикій, але були винищені. Сьогодні рід Bolyeria вважається майже вимерлим.
e ) . Родина Циліндричні змії (Cylindrophiidae)
Циліндрична змія (Cylindrophis) — єдиний рід неотруйних змій родини Циліндричні змії. Має 10 видів.
Загальна довжина представників цього роду коливається від 30 до 55 см. Голова невелика з великими вертикальними щитками, не відділена від тулуба шийним перехопленням. Зуби помірної довжини у кількості 10-12, лише на верхній щелепі. На міжщелепній кістці зуби відсутні. Очі дуже маленькі, але добре розвинені й не прикриті щитком. Зіниці круглі або вертикальні. Ніздря поєднані шовом за ростральним щитком. Тулуб має циліндричну форму. Спинна луска гладенька, має 19—23 рядків. Хвіст короткий й тупий.
Забарвлення темних кольорів зі світлими кільцями на тулубі та хвості.
Полюбляють тропічні ліси, чагарникові хащі. Значну частину життя проводять під землею. Активні вночі. Харчуються земноводними, безхребетними, дрібними зміями.
Це яйцеживородні змії Самиці народжують до 15 дитинчат.Мешкають у південній, південно—східній та східній Азії.
f ) . Родина Двоколірні змії (Loxocemidae)
Змія двоколірна (Loxocemus bicolor) — єдиний представник єдиного роду неотруйних змій Двоколірна змія родини Двоколірні змії. Раніше відносили його спочатку до родини Пітонів, згодом до Променистих змій. Інша назва «мексиканський земляний пітон».
Загальна довжина досягає 1—1,2 м. За будовою черепа й мускулатури має схожість з променистими зміями. Голова конусоподібна. Тулуб щільний, який поступово звужується спереду і ззаду. Хвіст досить короткий, затуплений. Має розвинені обидві легені, рудименти тазу та задніх кінцівок. Луска дуже дрібна. Спина забарвлений в одноколірний бурий тон з металевим блиском луски, черево має світле забарвлення, що заходить на боки й різко відокремлено від темного верху. На тулубі іноді присутні плями неправильної форми з білої луски.
Полюбляє вологі або сухі тропічні ліси. Значний час проводить риючись у ґрунті та лісовій підстилці. Зустрічається на висоті до 600 м. Активна вночі. Харчується дрібними ссавцями та дрібними птахами, іноді яйцями ігуани.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає 2—4 яєць.
Мешкає у південній Мексиці, Гватемалі, Гондурасі, Сальвадорі, Нікарагуа, Коста-Риці.
g ) . Родина Пітони (Pythonidae)
Пітони — родина змій. Поширені у Африці, Азії та Австралії. Деякі види змій з цієї родини є одними з найбільших змій у світі. Родина налічує 8 родів та 26 родин.
Пітони — не отруйні змії. Мешкають у тропічних зонах Африки, Південно-Східної Азії. Середня довжина пітонів — 5 м. Довжина деяких видів досягає 10 м. До цих змій належить сітчастий пітон, який довгий час вважався найбільшою змією у світі, тигровий пітон, довжина якого може досягати 9 м. В Африці зустрічається карликовий пітон. Його довжина ледве сягає 1 м. Живляться пітони різними дрібними копитними, гризунами, мавпами, птахами та їх яйцями. Іноді вони навіть нападають на шакалів та леопардів. Свою жертву вони обвивають кільцями, спочатку душать, а потів заковтують.
h ) . Родина Земляні удави (Tropidophiidae)
Земляні удави (Tropidophiidae) — родина рідкісних неотруйних змій з надродини Нижчі змії. Має 3 роди та 25 видів. Інша назва «вест-індійські удави». Довгий час їх відносили до удавових.
Загальна довжина представників цієї родини коливається від 30 до 60 см. Голова здебільшого пласка, морда витягнута. Тулуб стрункий, кремезний. У всіх є рудименти задніх кінцівок у вигляді маленького шипа, голови вкриті численною дрібною лускою. На відміну від удавів має розвинену праву легеню, але ліва — значно зменшена або відсутня. Забарвлені здебільшого у темні кольори або відтінки — мають колір схожий з корою дерев, рослинності, трави або ґрунту.
Полюбляють тропічні ліси. Деякі значну частину перебувають під землею, риють ходи, у лісовій підстилці. Зустрічаються види, що значну частину життя знаходяться на деревах. Ведуть потайний спосіб життя. Активні вночі. Здобич люблять полювати із засідки. Живляться гризунами та ящірками.
Це здебільшого живородні змії, лише деякі яйцекладні або яйцеживородні.
Мешкають на островах Карибського басейну, особливо на о.Куба. Зустрічаються у Центральній та Південній Америці.
i ) . .Родина Щитохвості змії (Uropeltidae)
Щитохвості змії (Uropeltidae) — родина неотруйних змій з надродини Нижчі змії. Має 8 родів та 51 вид.
Загальна довжина представників цієї родини коливається від 20 до 70 см. Голова маленька, конусоподібна, загострена. Тулуб має циліндричну форму. Хвіст короткий, косо зрізаний, наділений 1—3 великими щитками або шипуватими лусочками. Черепні кістки міцно зрощені між собою, дрібні однорідні зуби є тільки на щелепних костях, лише у двох родів — також на піднебінних. Голова вкрита великими щитками, особливо великий й міцний міжщелепний щиток утворює загострений кінчик морди. Цей щиток витримує велике навантаження при ритті в глибині ґрунту. Очі з округлими зіницями, слабко розвинені, вкриті великим прозорим щитком. У них немає лівої легені, рудиментів тазу, задніх кінцівок. Забарвлення або яскравих кольорів — чорного, червоного, жовтого, або зовсім чорне з сильним металевим блиском.
Полюбляють передгірні, гірські ліси. Зустрічаються на висоті до 2500 м над рівнем моря. Зариваються у вологий лісовий ґрунт на глибину до 1 м. Використовують свій хвіст для упору при ритті ходів у ґрунті. Риття підземного ходу відбувається натисненням голови (при упорі на хвіст) й наступними бічними рухами голови та шиї, які розширюють прохід. У зв'язку з таким засобом риття шийна мускулатура цих змій дуже потужна. Ховаються також під камінням й лежачими стовбурами дерев. Харчуються дощовими хробаками та іншими безхребетними.
Це яйцеживородні змії. Самиці народжують до 3—8 дитинчат.
Мешкають на півдні та заході Індії, а також на о.Шрі-Ланка.
j ) . Родина Променисті змії (Xenopeltidae)
Променисті змії (Xenopeltis) — єдиний рід неотруйних змія родини Xenopeltidae. Має 2 види. Іноді їх об'єднують разом з представниками роду Loxocemus, що мешкають у Центральній Америці, у підродину Xenopeltinae родини Boidae. Однак за останніми даними променисті змії займають відокремлене положення.
Загальна довжина сягає 1—1,3 м. Має округлий у перетині циліндричний тулуб. Характерною особливістю, за яку ця родина й отримала свою назву, є райдужний відлив гладенької спинної луски. Луска голови збільшена, як вужевих. Голова трохи сплощена, з притупленою на кінці мордою. Хвіст короткий. Права легеня більша за ліву.
Полюбляють дощові ліси та вологі агроландшафти. Активні вночі. Більшу частину життя проводять на деревах. Нерідко вони закопуються у підстилку або м'який грунт. Харчуються ящірками, жабами, іншими зміями, дрібними ссавцями й наземно-гніздовими птахами. На відміну від пітонів подібного розміру, які можуть харчуватися дуже великою здобиччю, променисті змії не заковтують поживу, що перевищує за товщиною діаметр їх тіла.
Це яйцекладні змії. Самиці відкладають до 10 яєць.
Нерідко променистих змій містять в неволі. Завдяки своому райдужному забарвленню, гарній вдачі, легкості у догляді досить популярні у терраріумістов.
Мешкають у Південно-Східній Азії та на півдні Китаю.
Надродина Colubroidea (Вужеподібні), Caenophidia (Вищі змії)
Вищі змії (Caenophidia або Xenophidia) — найбільша надродина змій інфраряду Alethinophidia. Має 6 родин, 340 родів та біля 3000 видів. Інша назва вужеподібні.
Загальна довжина представників цієї надродини коливається від 10 см до 3,5 м. Голова у більшості велика. Тулуб кремезний та стрункий. Особливістю цих змій є більш розвинута будова черепа та всього скелету, хрящів ребра, м'язів та ґеміреніса. Також у них чудово розвинені щелепи та зуби. У значної кількості луска кілевата.
Забарвлення різнобарвне, майже усіх кольорів та відтінків.
Полюбляють майже усі біотопи. Є деревні, наземні, водні (прісноводні або морські) та риючі види. Активність у більшості нічна, хоча є також й день змії. Велика кількість представників цієї надродини вбиває здобич за допомогою отрути.
Харчуються ссавцями, земноводними ящірками, рибою, безхребетними, молюсками, ракоподібними.
Це яйцекладні, яйцеживородні та живородні змії.
Значна кількість цих змій є отруйними. Представники цієї надродини є найотруйнішими з тварин.
Розповсюдженні на усіх континентах, окрім Антарктиди.
a ) . Родина Бородавчасті змії (Acrochordidae)
Бородавчаста змія (Acrochordus) — єдиний рід неотруйних змій родини Бородавчасті змії. Має 3 види.
Загальна довжина представників цього роду коливається від 60 см до 2,5 м. Будовою зовнішніх покривів ці змії різко відрізняються від усіх інших представників свого підряду. Вони позбавлені витягнутих поперек черевних щитків, що заважають при плаванні, а також великих щитків на верхній стороні голови. Тулуб вкрито однаково дрібною, що не перекривається, тригранною лускою, яка нещільно поєднана одна з одною, так що між ними помітна гола шкіра, яка настільки густо просякнута кровоносними судинами, що дозволяє припускати наявність шкірного дихання під водою. Ніздрі розташовані на верхній поверхні морди, а очі спрямовані різко догори, що дозволяє тварині дихати й бачити, не піднімаючи голови над поверхнею води. Крім того, ніздрі забезпечені особливими клапанами, які перешкоджають проникненню води.
Забарвлення переважно світлих, яскравих кольорів. Можуть бути присутні смуги різної кількості та розміру.
Полюбляють заболочені гирла річок, невеличкі лагуни у мангрових заростях й на коралових рифах. Бородавчасті змії пристосувалися виключно до водного способу життя, на суші неспритні та безпорадні. Активні вночі. Харчуються рибою, земноводними.
Це живородні змії. Самиці не потребують виходу на берег для пологів. Самиці народжують від 20 до 72 дитинчат.
Шкіра цих змій високо цінується й йде на різного роду шкіряні вироби, а м'ясо вживають у їжу.
Мешкають у південній та південно—східній Азії, Австралії, на низці островів Океанії.
b ) . Родина Земляні гадюки (Atractaspididae)
Земляні гадюки (Atractaspididae) — родина отруйних змій надродини Colubroidea інфраряду Alethinophidia. Має 2 підродини, 12 родів та 74 вида.
Загальна довжина представників цієї родини коливається від 15 до 85 см, інколи 1 м. Голова вузька, маленька, вкрита великими щитками із загостреним кінчиком морди. Очі крихітні. Тулуб гладенький, хвіст короткий. Низка видів мають великі порожнисті ікла та більше ніяких інших зубів. Ікла можуть складатися, деякі представники родини здатні випрямляти їх, не відкриваючи повністю пащу, так, що ікла стирчать з боків. Це допомагає цим зміям вкусити здобич, поки вони знаходяться під землею. Інші види мають нерухомі передні або задньощелепні зуби.
Забарвлення адоптовано під колір ґрунту, де мешкають змії цієї родини, здебільшого вони мають чорний, піщаний, коричневий, бурий, сірий кольори. Черево може бути світлішим за спину.
Полюбляють сухі місцини. З'являються на поверхні тільки вночі, проводячи велику частину часу під землею або ховаючись в опалому листі або піщаному ґрунті. Полюють на інших риючих тварин, що мешкають у верхніх шарах грунту: гризунів, ящірок, земноводних, змій. Деякі види високо спеціалізовані в їжі і їдять тільки певні види хребетних.
Ці змії кусають, завдаючи удар збоку, якого важко уникнути. Земляні гадюки, що мають отруйні залози, але їх отрута не дуже токсична для людини — місце укусу зазвичай опухає і болить, лише окремі види можуть стати причиною смерті.
Це яйцекладні змії. Самиці відкладають до 15 яєць.
Мешкають здебільшого в Африці, лише один рід (Micrelaps) на Близькому Сході.
c ) . Родина Вужеві (Colubridae)
Вужеві (Colubridae) — чисельна родина змій, до якої входить більше половини усіх сучасних видів.
Розповсюджені на усіх континентах окрім Антарктиди. Зустрічаються біля водойм (річки, озера, на морських узбережжях), в тропічних лісах та лісах помірного поясу, в степах та пустелях. В усіх біотопах переважають за чисельністю інші види змій.
Розміри від 10 см до 3,5 м. Тіло вкрите зверху однорідною лускою, яка розташована зазвичай правильними повздовжніми рядами. Нижній бік тіла вкривають зазвичай витягнуті впоперек черевні щитки, але іноді усе тіло вкрите лускою. Голова зазвичай врита великими симетрично розташованими щитками.
Відмінними особливостями вужевих є повна відсутність рудиментів кісток тазу та задніх ніг, наявність тільки однієї правої легені, довга верхньощелепна кістка, що лежить горизонтально, відсутність рухомих трубчастих зубів тощо. Чисельні нерухомі зуби цих змій розташовані на верхньощелепній, зубній, крилоподібній та піднебінній кістках та сильно варіюють за розмірами та формою у різних видів. Часто задні верхньощелепні зуби мають збільшені розміри, сплющені з боків та відділені від інших зубів значним проміжком. Також вони можуть мати на передній поверхні заглиблення для стікання отрути. Очі у більшості вужів добре розвинені. Деякі види мають бінокулярний зір. Забарвлення досить різноманітне.
Умови життя різних представників родини суттєво відрізняються. Багато видів живуть біля водойм, добре плавають та пірнають, є види що живуть на деревах, є такі, що ведуть риючий спосіб життя. Кормова база вужевих дуже різноманітна та включає безхребетних, риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців. Здобич іноді з'їдають живцем, але частіше спочатку вбивають, придушуючи або впорскуючи отруту. Мають багато природних ворогів. Вужів поїдають хижі птахи та ссавці, а також великі ящірки та змії.
Парування часто супроводжується шлюбними іграми. Частина видів вужевих відкладає яйця, для інших видів характерне
d ) . Родина Аспідові (Elapidae)
Аспі́дові (Elapidae) — родина отруйних змій.
Близько 30 родів аспідових і понад 180 видів поширені переважно в тропічних та субтропічних країнах.
Найбільше видів аспідових в Австралії, зовсім їх нема в Європі та на Мадагаскарі. У викопному стані аспідові відомі починаючи з міоцену (Франція).
Найвідоміші представники: аспід, або гая (лат. Naja haje), кобра (N. naja), найбільша серед отруйних змій — королівська кобра (N. bungarus), австралійські аспіди, американські коралові змії.
Аспіди (Elapinae) — підродина отруйних змій, складається з 181 виду. Широко поширені кобри, мамби. Єгипетська кобра Naja haje була обрана єгипетською царицею Клеопатрою для самогубства.
Загальна довжина коливається в середньому від 70 см до 3 м. Голова вкрита великими щитками, відсутній виличний щиток, спереду закруглена, без шийного перехоплення, що переходить у тулуб. Очі з круглими зіницями. Лише у окремих видів має трикутну форму й відмежована різким шийним перехопленням. Тулуб здебільшого стрункий та тонкий. У скелеті немає рудиментів таза й задніх кінцівок. Ліва легеня відсутня. Спинна луска гладкнька, нижня сторона тулуба вкрита сильно розширеними черевними щитками. За струнку статуру, гладеньку луску та великі щитки голови багато аспідів зовні дуже схожі з вужевими зміями. Тому нерідко їх називають також отрутними вужами. Однак така назва вносить неабияку плутанину, тому що серед самих вужевих теж є чимало отруйних видів.
Парні отруйні зуби містяться на передньому кінці помітно укороченої верхньощелепної кістки, вони значно більші за інших зубів, загнуті назад й наділені каналом, по якому перетікає отрута. Будова цього каналу в найтиповішому варіанті наочно демонструє походження його від борозенки на передній поверхні зуба: передня стінка каналу утворена мовби зімкнувшись краями борозенки й на поверхні зуба помітний «шов», під яким розташовано канал. Отруйні зуби аспидів ще примітивні, оскільки вони розташовуються нерухомо у порожнині рота. У найпримітивніших австралійськи видів ще по 8—15 дрібних зубів розташовано на верхній щелепі, у більшості аспидів кількість цих зубів зменшено до 3—5, а в африканських мамб й американських аспідів на верхній щелепі вже немає ніяких зубів, окрім парних загнутих назад іклів з отрутою. Зазвичай на кожній верхньощелепної кістці є по 2 таких ікла, що розташовані поруч, але лише один з них функціонує в даний час, а інший є «заступником», що вступає в дію при втраті першого. Змії періодично втрачають свої отруйні зуби, тому їм на зміну виростають зуби—заступники, так що вони надійно забезпечені ними. Крім верхньощелепної кістки, піднебінна, птерігоїдна й зубні кістки також забезпечені дрібними зубами.
Забарвлення досить різноманітне, але найтиповіші два варіанти. Великі наземні й деревні форми (кобри, мамби тощо) мають однорідну або з неясним малюнком сіре, піщане, буре або зелене забарвлення тулуба. Дрібніші риючі форми (коралові аспіди) мають яскравий, контрасний малюнок тулуба, який складається з червоних, жовтих, чорних кілець, розташованих почергово.
Харчування різноманітне - змії, ссавці, рептилії та земноводні, рідші птахи та безхребетні.
Отрута складається з багатьох компонентів, різної дії та неоднаковий за складом в різних видів. У цілому в отруті переважають нейротоксини, який викликають при укусі характерну клінічну картину. Прояви в області укусу майже не розвиваються (немає ні набрякання, ні почервоніння), смерть швидко настає внаслідок пригнічення нервової системи, в першу чергу паралічу дихального центру.
Переважають яйцекладні аспіди, але чимало й яйцеживородних видів. Живородіння властиво головним чином риючим формам, а також більшості австралійських аспідів. У деяких яйцекладніх видів (наприклад, у королівської кобри) кладка яєць охороняється самкою.
Поширені у тропічних та субтропічних областях усіх материків (окрім Європи).
e ) . Родина Гадюкові (Viperidae)
Гадюкові або гадюки (Viperidae) — родина отруйних змій, поширених у всьому світі, крім Австралії та Мадагаскару. В Україні зустрічається 5 видів гадюк: гадюка звичайна (Vipera berus), гадюка степова (Vipera ursinii), гадюка Нікольського (Vipera nikolskii), гадюка Ренарда (Vipera renardi) та гадюка носата (Vipera ammodytes).
Всі гадюкові мають пару відносно довгих, порожнистих всередині «ікол» (отруйних зубів), які використовуються для виділення отрути з отруйних залоз, що знаходяться за верхньою щелепою. Ці ікла розташовані в передній частині пащі на верхньощелепній кістці, здатній до обертання назад-вперед. Коли вони не використовуються, ікла складені назад і закриті плівковою оболонкою. Ліве і праве ікло обертаються незалежно один від одного. Під час сутички паща відкривається на кут до 180 градусів, а її кістки обертається вперед, вип'ячуючи ікла. Щелепи змикаються при контакті, а сильні м'язи, що знаходяться навколо отруйних залоз, скорочуються, виділяючи при цьому отруту. Ця дія миттєва і є скоріше ударом, чим укусом. Змії використовують цей механізм як для знерухомлення жертви, так і для самооборони.
Голова у змій округло-трикутної форми, з притупленим носовим кінцем і скроневими кутами, що сильно випирають убік. На верхньому кінці носа, між ніздрями, у деяких видів є одиночні або парні вирости, утворені лусками. У деяких видів подібні вирости стирчать над очима, утворюючи щось подібне до ріжків. Очі невеликі, з вертикальною зіницею. Зіниці можуть як розкриватися у всю ширину ока, так і змикатися майже повністю, що дозволяє зміям бачити при будь-якому освітленні. Над очима зазвичай виступає невеликий вал, освічений лусками. Добре розвинений вал додає змії серйозний або навіть злобний вигляд. Тіло коротке, потовщене — особливо в середній частині. Хвіст короткий. Забарвлення змінюється сильно залежно від виду і місця існування, але завжди захисне і приховує змію на тлі ландшафту.
Гадюкові пристосовуються до будь-якого ландшафту до 3000 метрів над рівнем моря і як правило ведуть наземний спосіб життя. Зазвичай ці змії є хижаками, що віддають перевагу нічному способу життя. В порівнянні з іншими зміями вважаються повільнішими, полюючи в основному в нічний час, вичікуючи здобич із засідки. Харчуються дрібними гризунами, земноводними, птахами, деякими комахами, залежно від місця існування. Укушена жертва як правило гине протягом кількох хвилин від гемолітичної дії. Після цього змія заковтує жертву.
f ) . Родина Pareatidae
Pareatidae — родина неотруйних змія з надродини Colubroidea. Має 3 роди та 15 видів. деякий час класифікувалася в якості підродини родини Вужевих.
Загальна довжина представників цієї родини досягає 80 см. Голова маленька, тулуб стиснутий з боків, хвіст довгий. Щелепи короткі та сильні. Зуби довгі й вузькі, у передній частині верхньої щелепи немає зубів. Крилоподібні кістки не стикаються з нижньою щелепою. Спеціальні залози, які пов'язані з м'язами, призводить до ізоляції секреції. забарвлення коричневе, темно-сіре, оливкове, бурувате.
Мешкають у лісистій місцині поблизу водойм. Активні вночі. Харчуються молюсками, іноді ящірками.
Це яйцекладні змії.
Мешкають у Північно-Східній Індії, Південно-Східній Азії, Китаї, Тайвані та Японії.