
- •Вступ біологія – комплексна наука про живу природу
- •Система органічного світу
- •Предмет і методи біології
- •Рівні організації живої матерії
- •Основні ознаки живого
- •Основні систематичні категорії (таксони)
- •Імперія неклітинні царство віруси
- •Імперія клітинні. Надцарство прокаріоти царство дроб’янки Відділ Бактерії
- •Відділ Ціанобактерії (Синьо-зелені водорості)
- •Імперія клітинні. Надцарство еукаріоти еукаріотична клітина
- •Будова еукаріотичної клітини
- •Клітинний цикл. Мітоз
- •Царство гриби
- •Лишайники
- •Царство рослини (plantae) загальна характеристика царства рослини
- •Тканини рослин
- •Вегетативні органи вищих рослин
- •Ґрунт і добрива
- •Брунька
- •Життєдіяльність рослин Фотосинтез
- •Щорічно на Землі внаслідок фотосинтезу утворюється приблизно 150 млрд. Тонн органічної речовини і виділяється близько 200 млн. Тонн кисню.
- •Транспорт речовин у рослинному організмі
- •Подразливість (координація) у рослин
- •Регуляція процесів життєдіяльності у рослин
- •Вегетативне розмноження рослин
- •Генеративні органи покритонасінних рослин
- •Будова квітки
- •Класифікація суцвіть за типом галуження головного стебла
- •Типи запилення:
- •Насінина
- •Будова насінини
- •Проростання насіння
- •Підцарство справжні водорості Загальна характеристика
- •Відділ Зелені водорості
- •Будова і цикл розвитку хламідомонади
- •Будова і цикл розвитку улотрикса
- •Відділ Діатомові водорості
- •Відділ Бурі водорості
- •Відділ Червоні водорості
- •Відділ Евгленові водорості
- •Підцарство вищі рослини Загальна характеристика
- •Спорові
- •Відділ Псилотофіти
- •Відділ Мохи (Бріофіти)
- •Клас Печіночні мохи
- •Клас Листяні мохи
- •Будова і цикл розвитку політриха
- •Будова і цикл розвитку сфагнуму
- •Відділ Папороті (Поліподіофіти)
- •Відділ Хвощі (Еквізетофіти)
- •Відділ Плауни (Лікоподіофіти)
- •Відділ Голонасінні (Пінофіти)
- •Клас Гінкгові
- •Клас Саговникові
- •Клас Хвойні
- •Відділ Покритонасінні (Квіткові, Магноліофіти)
- •Царство тварини (animalia) загальна характеристика царства тварини
- •Підцарство одноклітинні. Тип найпростіші Загальна характеристика
- •Клас Корененіжки (Саркодові)
- •Клас Джгутикові (Мастігофори)
- •Клас Інфузорії (Ціліофори)
- •Клас Споровики (Спорозої)
- •Підцарство багатоклітинні Загальна характеристика
- •Тип губки
- •Тип кишковопорожнинні
- •Тип плоскі черви
- •Тип круглі черви
- •Тип кільчасті черви
- •Тип молюски (м’якуни)
- •Тип членистоногі Загальна характеристика
- •Клас Ракоподібні (Crustacea)
- •Клас Павукоподібні (Arachnida)
- •Клас Комахи (Insecta)
- •Тип голкошкірі
- •Тип хордові Загальна характеристика
- •Підтип первиннохордові (безчерепні) Клас Головохордові
- •Підтип хребетні (черепні) Клас Круглороті
- •Надклас Риби
- •Еволюція хребетних
- •Клас Земноводні
- •Клас Плазуни
- •Клас Птахи
- •Клас Ссавці (Звірі)
- •Біологія людини Вступ
- •Тканини тварин і людини
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Головний мозок
- •Ендокринна система
- •Опорно-рухова система
- •Кровоносна система Кров
- •Органи кровообігу
- •Лімфатична система
- •Дихальна система
- •Травна система
- •Обмін речовин і енергії
- •Видільна система
- •Статева система
- •Аналізатори (сенсорні системи)
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Вісцеральний аналізатор
- •Вища нервова діяльність
- •Хімічні елементи. Вода. Мінеральні солі Хімічні елементи
- •Мінеральні солі
- •Органічні сполуки живих систем
- •Вуглеводи
- •Нуклеїнові кислоти
- •Пластичний обмін Біосинтез білків
- •Енергетичний обмін
- •Спадковість і мінливість організмів
- •Основи екології
- •Вчення про екологічні фактори
- •Основні середовища існування організмів
- •Адаптивні біологічні ритми організмів
- •Популяційна екологія
- •Біогеоценологія
- •Людина і біосфера Біосфера та її межі
- •Охорона природи
- •Основи еволюційного вчення
- •Виникнення і розвиток життя на землі Гіпотези виникнення життя
- •Геохронологічна періодизація розвитку життя на Землі
- •Антропогенез
- •Список використаної літератури
Основи екології
Екологія – наука, яка вивчає взаємозв’язки між організмами, їхніми угрупованнями та середовищем існування, про структуру та функціонування надорганізмових систем.
Термін «екологія» запропонував Е.Геккель у 1866 році.
Завдання екології:
вивчення зв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та умовами довкілля;
дослідження структури та функціонування угруповань організмів;
спостереження за змінами в екосистемах та біосфері, прогнозування їхніх наслідків;
застосування екологічних знань у справі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.
Напрями екології:
вчення про екологічні фактори (вивчає компоненти довкілля, що впливають на живі організми);
популяційна екологія (вивчає структуру, стан, способи саморегуляції популяцій);
біогеоценологія (вивчає структуру, функціонування, саморегуляцію, саморозвиток біогеоценозів і біосфери в цілому).
Вчення про екологічні фактори
Зовнішнє середовище (довкілля) – сукупність умов, у яких живуть і з якими взаємодіють організми (популяції, угруповання).
Екологічні фактори – компоненти довкілля, що впливають на живі організми.
Розрізняють:
абіотичні фактори – компоненти неживої природи, що впливають на організми (температура, освітленість, вологість, тиск, газовий склад повітря, сольовий склад води, склад ґрунту, особливості рельєфу місцевості тощо);
біотичні фактори – компоненти живої природи, що впливають на організми (різні форми взаємодій – антагоністичні, взаємовигідні, нейтральні – між особинами в популяціях і популяціями в угрупованнях);
антропогенні фактори – різні форми господарської діяльності людини, що прямо чи опосередковано змінюють стан довкілля.
Інтенсивність дії екологічних факторів може бути:
відносно стала (сила тяжіння, газовий склад атмосфери);
мінлива (температура атмосфери, вологість).
Для організмів певного виду інтенсивність дії екологічного фактора може бути:
сприятлива (визначає зону оптимуму);
пригнічувальна (визначає зону песимуму);
критична (визначає верхню і нижню межі витривалості);
обмежувальна (виходить за межі витривалості – спричиняє загибель організмів; визначає територію розселення виду – ареал).
Закон оптимуму: кожен екологічний фактор позитивно впливає на організм лише у певних межах.
Екологічна валентність виду стосовно певного екологічного фактора – це діапазон інтенсивності дії фактора, в якому можливе існування виду (визначається у проміжку між межами витривалості).
Явище взаємодії екологічних факторів: оптимум та межі витривалості організму стосовно певного чинника залежать від інтенсивності дії інших чинників.
Адаптація – пристосування організмів до умов середовища існування.
Правило екологічної індивідуальності: не існує двох близьких видів, подібних за своїми адаптаціями.
Правило відносної незалежності адаптацій: добра пристосованість організму до певного чинника не означає такої самої адаптованості до інших.