
- •Вступ біологія – комплексна наука про живу природу
- •Система органічного світу
- •Предмет і методи біології
- •Рівні організації живої матерії
- •Основні ознаки живого
- •Основні систематичні категорії (таксони)
- •Імперія неклітинні царство віруси
- •Імперія клітинні. Надцарство прокаріоти царство дроб’янки Відділ Бактерії
- •Відділ Ціанобактерії (Синьо-зелені водорості)
- •Імперія клітинні. Надцарство еукаріоти еукаріотична клітина
- •Будова еукаріотичної клітини
- •Клітинний цикл. Мітоз
- •Царство гриби
- •Лишайники
- •Царство рослини (plantae) загальна характеристика царства рослини
- •Тканини рослин
- •Вегетативні органи вищих рослин
- •Ґрунт і добрива
- •Брунька
- •Життєдіяльність рослин Фотосинтез
- •Щорічно на Землі внаслідок фотосинтезу утворюється приблизно 150 млрд. Тонн органічної речовини і виділяється близько 200 млн. Тонн кисню.
- •Транспорт речовин у рослинному організмі
- •Подразливість (координація) у рослин
- •Регуляція процесів життєдіяльності у рослин
- •Вегетативне розмноження рослин
- •Генеративні органи покритонасінних рослин
- •Будова квітки
- •Класифікація суцвіть за типом галуження головного стебла
- •Типи запилення:
- •Насінина
- •Будова насінини
- •Проростання насіння
- •Підцарство справжні водорості Загальна характеристика
- •Відділ Зелені водорості
- •Будова і цикл розвитку хламідомонади
- •Будова і цикл розвитку улотрикса
- •Відділ Діатомові водорості
- •Відділ Бурі водорості
- •Відділ Червоні водорості
- •Відділ Евгленові водорості
- •Підцарство вищі рослини Загальна характеристика
- •Спорові
- •Відділ Псилотофіти
- •Відділ Мохи (Бріофіти)
- •Клас Печіночні мохи
- •Клас Листяні мохи
- •Будова і цикл розвитку політриха
- •Будова і цикл розвитку сфагнуму
- •Відділ Папороті (Поліподіофіти)
- •Відділ Хвощі (Еквізетофіти)
- •Відділ Плауни (Лікоподіофіти)
- •Відділ Голонасінні (Пінофіти)
- •Клас Гінкгові
- •Клас Саговникові
- •Клас Хвойні
- •Відділ Покритонасінні (Квіткові, Магноліофіти)
- •Царство тварини (animalia) загальна характеристика царства тварини
- •Підцарство одноклітинні. Тип найпростіші Загальна характеристика
- •Клас Корененіжки (Саркодові)
- •Клас Джгутикові (Мастігофори)
- •Клас Інфузорії (Ціліофори)
- •Клас Споровики (Спорозої)
- •Підцарство багатоклітинні Загальна характеристика
- •Тип губки
- •Тип кишковопорожнинні
- •Тип плоскі черви
- •Тип круглі черви
- •Тип кільчасті черви
- •Тип молюски (м’якуни)
- •Тип членистоногі Загальна характеристика
- •Клас Ракоподібні (Crustacea)
- •Клас Павукоподібні (Arachnida)
- •Клас Комахи (Insecta)
- •Тип голкошкірі
- •Тип хордові Загальна характеристика
- •Підтип первиннохордові (безчерепні) Клас Головохордові
- •Підтип хребетні (черепні) Клас Круглороті
- •Надклас Риби
- •Еволюція хребетних
- •Клас Земноводні
- •Клас Плазуни
- •Клас Птахи
- •Клас Ссавці (Звірі)
- •Біологія людини Вступ
- •Тканини тварин і людини
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Головний мозок
- •Ендокринна система
- •Опорно-рухова система
- •Кровоносна система Кров
- •Органи кровообігу
- •Лімфатична система
- •Дихальна система
- •Травна система
- •Обмін речовин і енергії
- •Видільна система
- •Статева система
- •Аналізатори (сенсорні системи)
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Вісцеральний аналізатор
- •Вища нервова діяльність
- •Хімічні елементи. Вода. Мінеральні солі Хімічні елементи
- •Мінеральні солі
- •Органічні сполуки живих систем
- •Вуглеводи
- •Нуклеїнові кислоти
- •Пластичний обмін Біосинтез білків
- •Енергетичний обмін
- •Спадковість і мінливість організмів
- •Основи екології
- •Вчення про екологічні фактори
- •Основні середовища існування організмів
- •Адаптивні біологічні ритми організмів
- •Популяційна екологія
- •Біогеоценологія
- •Людина і біосфера Біосфера та її межі
- •Охорона природи
- •Основи еволюційного вчення
- •Виникнення і розвиток життя на землі Гіпотези виникнення життя
- •Геохронологічна періодизація розвитку життя на Землі
- •Антропогенез
- •Список використаної літератури
Енергетичний обмін
Енергетичний обмін – сукупність біохімічних реакцій, в результаті яких складні органічні речовини розщеплюються до простіших із вивільненням енергії. Відбувається у три послідовних етапи.
І. Підготовчий етап енергетичного обміну відбувається у травному тракті більшості тварин і людини, а також у клітинах всіх живих організмів. На цьому етапі макромолекулярні сполуки розщеплюються до мономерів:
білки – до амінокислот;
тригліцериди – до гліцерину і вищих жирних кислот;
олігосахариди і полісахариди – до моносахаридів;
нуклеїнові кислоти – до нуклеотидів.
ІІ. Безкисневий (анаеробний) етап енергетичного обміну відбувається в цитоплазмі клітин. На цьому етапі продукти підготовчого етапу зазнають подальшого розщеплення без участі кисню (для анаеробних організмів це основний спосіб отримання енергії; для аеробних – спосіб отримання енергії в умовах дефіциту кисню).
Основним джерелом енергії в клітинах є глюкоза. У більшості організмів вона розщеплюється шляхом гліколізу з виділенням енергії, яка акумулюється в АТФ:
при аеробному диханні – на 2 молекули піровиноградної кислоти (С3Н4О3);
сумарне рівняння гліколізу (при аеробному диханні):
С6Н12О6 + 2НАД+ + 2АДФ + 2Ф → 2С3Н4О3 + 2НАД·Н + 2Н+ + 2АТФ + 2Н2О;
при анаеробному диханні – на 2 молекули молочної кислоти (С3Н6О3);
сумарне рівняння гліколізу (при анаеробному диханні):
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Ф → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О.
У дріжджів і деяких бактерій глюкоза розщеплюється шляхом спиртового бродіння до етилового спирту (С2Н5ОН) і вуглекислого газу (СО2). Цей процес подібний до гліколізу.
ІІІ. Кисневий (аеробний) етап енергетичного обміну (тканинне дихання) відбувається у мітохондріях. На цьому етапі сполуки, що утворились під час без кисневого етапу, окиснюються до кінцевих продуктів – СО2 і Н2О. Окиснення пов’язане з відщепленням від молекул Н2 і перенесенням його речовинами-переносниками до О2 з утворенням Н2О.
В процесі окиснення піровиноградної кислоти виділяють 2 фази:
цикл Кребса (цикл трикарбонових кислот) – послідовність реакцій перетворення органічних кислот, в результаті якої піровиноградна кислота розщеплюється з утворенням СО2 і Н2 з виділенням енергії, яка акумулюється в АТФ; відбувається у матриксі мітохондрій:
піровиноградна кислота реагує з щавелевооцтовою кислотою з утворенням лимонної кислоти;
лимонна кислота перетворюється на щавелевооцтову кислоту;
з щавелевооцтовою кислотою знову реагує піровиноградна кислота, і цикл повторюється (в ході циклу від кислот відщеплюються СО2 і Н2);
сумарне рівняння циклу Кребса:
2С3Н4О3 + 2НАД·Н + 2Н+ + 6Н2О + 2АДФ + 2Ф → 6СО2 + 12Н2 + 2НАД+ + 2АТФ + 2Н2О;
сумарне рівняння гліколізу і циклу Кребса:
С6Н12О6 + 6Н2О + 4АДФ + 4Ф → 6СО2 + 12Н2 + 4АТФ + 4Н2О;
дихальний ланцюг і окиснювальне фосфорилювання – ряд окиснювально-відновних реакцій, в результаті яких Н2 окиснюється О2 до Н2О з виділенням великої кількості енергії, яка акумулюється в АТФ; відбувається на кристах мітохондрій:
Н2 + 2НАД → 2НАД·Н;
НАД·Н → НАД+ + Н+ + 2е–;
Н+ транспортуються на зовнішню поверхню внутрішньої мітохондріальної мембрани, а е– – на внутрішню поверхню (зростає різниця електричних потенціалів на зовнішній і внутрішній поверхнях внутрішньої мітохондріальної мембрани);
у внутрішній мембрані працює ферментна система Н+-АТФаза, завдяки якій (при певному значенні різниці потенціалів) Н+ переходить на внутрішній бік мембрани і реагує з О2, при цьому відбувається фосфорилювання:
4Н+ + 42е– + О2 → 2Н2О;
АДФ + Ф → АТФ;
сумарне рівняння дихального ланцюга і окиснювального фосфорилювання:
12Н2 + 6О2 + 34АДФ + 34Ф → 12Н2О + 34АТФ + 34Н2О
(12Н2 + 6О2 + 34АДФ + 34Ф → + 34АТФ + 46Н2О);
сумарне рівняння гліколізу, циклу Кребса, дихального ланцюга і окиснювального фосфорилювання (підсумкове рівняння енергетичного обміну глюкози):
С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Ф → 6СО2 + 6Н2О + 38АТФ + 38Н2О
(С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Ф → 6СО2 + 38АТФ + 44Н2О).
Спрощений варіант запису рівнянь:
сумарне рівняння гліколізу:
С6Н12О6 + 2НАД+ → 2С3Н4О3 + 2НАД·Н + 2Н+ + 2АТФ;
сумарне рівняння циклу Кребса:
2С3Н4О3 + 2НАД·Н + 2Н+ + 6Н2О → 6СО2 + 12Н2 + 2НАД+ + 2АТФ;
сумарне рівняння гліколізу і циклу Кребса:
С6Н12О6 + 6Н2О → 6СО2 + 12Н2 + 4АТФ;
сумарне рівняння дихального ланцюга і окиснювального фосфорилювання:
12Н2 + 6О2 → 12Н2О + 34АТФ;
сумарне рівняння гліколізу, циклу Кребса, дихального ланцюга і окиснювального фосфорилювання (підсумкове рівняння енергетичного обміну глюкози):
С6Н12О6 + 6О2 → 6СО2 + 6Н2О + 38АТФ.
Ще більш спрощений варіант запису рівнянь:
сумарне рівняння безкисневого етапу енергетичного обміну глюкози:
С6Н12О6 + 2НАД+ → 2С3Н4О3 + 2НАД·Н + 2Н+ + 2АТФ;
сумарне рівняння кисневого етапу енергетичного обміну глюкози:
2С3Н4О3 + 2НАД·Н + 2Н+ + 6О2 → 6СО2 + 6Н2О + 2НАД+ + 36АТФ;
сумарне рівняння безкисневого і кисневого етапів енергетичного обміну глюкози (підсумкове рівняння енергетичного обміну глюкози):
С6Н12О6 + 6О2 → 6СО2 + 6Н2О + 38АТФ.