
- •Вступ біологія – комплексна наука про живу природу
- •Система органічного світу
- •Предмет і методи біології
- •Рівні організації живої матерії
- •Основні ознаки живого
- •Основні систематичні категорії (таксони)
- •Імперія неклітинні царство віруси
- •Імперія клітинні. Надцарство прокаріоти царство дроб’янки Відділ Бактерії
- •Відділ Ціанобактерії (Синьо-зелені водорості)
- •Імперія клітинні. Надцарство еукаріоти еукаріотична клітина
- •Будова еукаріотичної клітини
- •Клітинний цикл. Мітоз
- •Царство гриби
- •Лишайники
- •Царство рослини (plantae) загальна характеристика царства рослини
- •Тканини рослин
- •Вегетативні органи вищих рослин
- •Ґрунт і добрива
- •Брунька
- •Життєдіяльність рослин Фотосинтез
- •Щорічно на Землі внаслідок фотосинтезу утворюється приблизно 150 млрд. Тонн органічної речовини і виділяється близько 200 млн. Тонн кисню.
- •Транспорт речовин у рослинному організмі
- •Подразливість (координація) у рослин
- •Регуляція процесів життєдіяльності у рослин
- •Вегетативне розмноження рослин
- •Генеративні органи покритонасінних рослин
- •Будова квітки
- •Класифікація суцвіть за типом галуження головного стебла
- •Типи запилення:
- •Насінина
- •Будова насінини
- •Проростання насіння
- •Підцарство справжні водорості Загальна характеристика
- •Відділ Зелені водорості
- •Будова і цикл розвитку хламідомонади
- •Будова і цикл розвитку улотрикса
- •Відділ Діатомові водорості
- •Відділ Бурі водорості
- •Відділ Червоні водорості
- •Відділ Евгленові водорості
- •Підцарство вищі рослини Загальна характеристика
- •Спорові
- •Відділ Псилотофіти
- •Відділ Мохи (Бріофіти)
- •Клас Печіночні мохи
- •Клас Листяні мохи
- •Будова і цикл розвитку політриха
- •Будова і цикл розвитку сфагнуму
- •Відділ Папороті (Поліподіофіти)
- •Відділ Хвощі (Еквізетофіти)
- •Відділ Плауни (Лікоподіофіти)
- •Відділ Голонасінні (Пінофіти)
- •Клас Гінкгові
- •Клас Саговникові
- •Клас Хвойні
- •Відділ Покритонасінні (Квіткові, Магноліофіти)
- •Царство тварини (animalia) загальна характеристика царства тварини
- •Підцарство одноклітинні. Тип найпростіші Загальна характеристика
- •Клас Корененіжки (Саркодові)
- •Клас Джгутикові (Мастігофори)
- •Клас Інфузорії (Ціліофори)
- •Клас Споровики (Спорозої)
- •Підцарство багатоклітинні Загальна характеристика
- •Тип губки
- •Тип кишковопорожнинні
- •Тип плоскі черви
- •Тип круглі черви
- •Тип кільчасті черви
- •Тип молюски (м’якуни)
- •Тип членистоногі Загальна характеристика
- •Клас Ракоподібні (Crustacea)
- •Клас Павукоподібні (Arachnida)
- •Клас Комахи (Insecta)
- •Тип голкошкірі
- •Тип хордові Загальна характеристика
- •Підтип первиннохордові (безчерепні) Клас Головохордові
- •Підтип хребетні (черепні) Клас Круглороті
- •Надклас Риби
- •Еволюція хребетних
- •Клас Земноводні
- •Клас Плазуни
- •Клас Птахи
- •Клас Ссавці (Звірі)
- •Біологія людини Вступ
- •Тканини тварин і людини
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Головний мозок
- •Ендокринна система
- •Опорно-рухова система
- •Кровоносна система Кров
- •Органи кровообігу
- •Лімфатична система
- •Дихальна система
- •Травна система
- •Обмін речовин і енергії
- •Видільна система
- •Статева система
- •Аналізатори (сенсорні системи)
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Вісцеральний аналізатор
- •Вища нервова діяльність
- •Хімічні елементи. Вода. Мінеральні солі Хімічні елементи
- •Мінеральні солі
- •Органічні сполуки живих систем
- •Вуглеводи
- •Нуклеїнові кислоти
- •Пластичний обмін Біосинтез білків
- •Енергетичний обмін
- •Спадковість і мінливість організмів
- •Основи екології
- •Вчення про екологічні фактори
- •Основні середовища існування організмів
- •Адаптивні біологічні ритми організмів
- •Популяційна екологія
- •Біогеоценологія
- •Людина і біосфера Біосфера та її межі
- •Охорона природи
- •Основи еволюційного вчення
- •Виникнення і розвиток життя на землі Гіпотези виникнення життя
- •Геохронологічна періодизація розвитку життя на Землі
- •Антропогенез
- •Список використаної літератури
Біологія людини Вступ
Біологія людини – система наукових дисциплін, які різнобічно досліджують вид Людина розумна (Homo sapiens).
Біологія людини охоплює морфологію, фізіологію, ембріологію, генетику, БІР, філогенетику, еволюційне вчення, біогеографію, палеонтологію, екологію, молекулярну біологію, біохімію, біофізику тощо. До біології людини також належать:
гігієна – наукова дисципліна, яка вивчає створення оптимальних умов для життєдіяльності людини;
валеологія – наукова дисципліна, яка вивчає умови формування, збереження і зміцнення здоров’я;
психологія – наукова дисципліна, яка вивчає особливості психіки людини;
медицина – комплексна практична галузь біології людини, яка різнобічно досліджує захворювання та пропонує способи їх профілактики і лікування.
Здоров’я – стан фізичного, психічного та соціального благополуччя, високої працездатності та соціальної активності людини.
Хвороба – порушення нормальної життєдіяльності організму, в результаті чого понижуються його пристосувальні властивості.
Організм людини – цілісна складна система (клітини об’єднуються в тканини, тканини утворюють органи, органи складають системи органів).
Клітина – елементарна біологічна система, основна структурно-функціональна одиниця організму (цитологічні характеристики організму людини і тварин подібні).
Тканина – сукупність клітин (разом з міжклітинною речовиною), які мають спільне походження, однакову будову і виконують однакові функції (гістологічні характеристики організму людини і тварин подібні).
Орган – частина тіла, яка має певну форму й будову та виконує одну чи кілька специфічних функцій. Кожен орган складається з кількох видів тканин.
Системи органів:
фізіологічна система органів – анатомічне або функціональне об’єднання органів, які в організмі виконують спільну функцію (нервова, ендокринна, опорно-рухова, кровоносна, дихальна, травна, сечостатева, сенсорні системи).
функціональна система органів – взаємоузгоджене об’єднання різних органів і фізіологічних систем, спрямоване на досягнення корисного для організму пристосувального результату (спільна робота нервової і опорно-рухової систем для забезпечення рухів; спільна робота дихальної і кровоносної систем для забезпечення газообміну тощо).
Анатомічні та фізіологічні характеристики організму людини і ссавців подібні.
Способи регуляції функцій організму:
нервова регуляція – здійснюється за допомогою нервової системи через нервові імпульси електрохімічної природи;
гуморальна регуляція – здійснюється через хімічні речовини (гормони, БАР, Са2+, СО2 тощо), розчинені в рідинах організму.
Нервові та гуморальні процеси тісно взаємопов’язані і взаємозумовлені. Тому нервова і гуморальна регуляції об’єднуються в одну – нейрогуморальну.
Тканини тварин і людини
Тканина – сукупність клітин (разом з міжклітинною речовиною), які мають спільне походження, однакову будову і виконують однакові функції.
Основні типи тваринних тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова.
1. Епітеліальна тканина – в основному покривна; клітини щільно прилягають одна до одної; виконує захисну, бар’єрну, всмоктувальну та секреторну функції.
Види епітеліальної тканини:
залозистий епітелій – клітини зібрані в групи; утворюють всі залози секреції;
одношаровий епітелій – клітини розміщені одним шаром:
плоский – клітини плоскі; вистилає просвіти кровоносних судин, камери серця; утворює стінки капілярів, альвеол;
кубічний – клітини кубічної форми; вистилає протоки залоз;
циліндричний – клітини циліндричної форми; вистилає шлунок, кишечник;
війчастий – клітини мають війки; вистилає дихальні шляхи, маткові труби, утворює покрив війчастих червів;
багатошаровий епітелій – клітини розміщені кількома шарами; у глибших шарах клітини кубічної форми, у більш поверхневих – сплющуються, відмирають і злущуються:
роговіючий – утворює епідерміс сухої шкіри;
нероговіючий – утворює епідерміс вологої шкіри, слизові оболонки ротової порожнини і статевих органів.
2. Сполучна тканина – має добре виражену міжклітинну речовину; клітини не прилягають одна до одної; виконує трофічну, захисну, опорну, пластичну, термоізоляційну, запасаючу та інші функції.
Види сполучної тканини:
пухка тканина – міжклітинна речовина утворена колагеновими та еластиновими волокнами, які розташовані хаотично; міститься в дермі шкіри, стінках трубчастих органів, утворює прокладки між органами;
щільна тканина – міжклітинна речовина утворена колагеновими та еластиновими волокнами, які щільно укладені і впорядковано орієнтовані; міститься в дермі шкіри, сухожиллях, зв’язках, стінках артерій;
жирова тканина – міжклітинна речовина не розвинена, клітини (адипоцити) заповнені краплинами жиру; міститься під шкірою, в сальнику, навколо серця і нирок;
ретикулярна тканина – міжклітинна речовина (строма) утворена ретикуліновими волокнами:
мієлоїдна – міститься в червоному кістковому мозку і селезінці; виконує кровотворну функцію;
лімфоїдна – міститься в селезінці, лімфатичних вузлах, тимусі (вилочковій залозі), стінках травних і дихальних шляхів; виконує функцію формування лімфоцитів;
кров – міжклітинна речовина (плазма) має складний біохімічний склад; клітини (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) виконують специфічні функції; міститься в серці та кровоносних судинах;
лімфа – міжклітинна речовина (плазма) за складом подібна до плазми крові; клітини (лімфоцити – різновидність лейкоцитів) виконують імунні функції; міститься в лімфатичних судинах, селезінці, лімфатичних вузлах, тимусі (вилочковій залозі);
кісткова тканина – міжклітинна речовина тверда (70% – неорганічні сполуки, серед яких в основному гідроксиапатит – Са10(РО4)6ОН2 і карбонат кальцію – СаСО3; 30% – органічні сполуки, переважно колаген, еластин, осеїн); клітини: остеобласти (активні, утворюють тверду міжклітинну речовину, сполучаються цитоплазматичними містками), остеоцити (неактивні остеобласти), остеокласти (активні, розчиняють тверду міжклітинну речовину):
компактна кісткова тканина – утворена чисельними концентричними циліндрами (остеонами); всередині кожного остеона є гаверсовий канал, де проходять судини і нерви; утворює тіла трубчастих кісток;
губчаста кісткова тканина – утворена чисельними пластинками (трабекулами), які орієнтовані в певному напрямку; між трабекулами міститься червоний кістковий мозок; утворює головки трубчастих кісток; пласкі та короткі кістки;
хрящова тканина – міжклітинна речовина пружна (хондрин), складається в основному з колагенових та еластинових волокон; клітини: хондробласти (активні, утворюють хондрин), хондроцити (неактивні хондробласти):
гіаліновий хрящ – хондрин напівпрозорий, містить в основному колагенові волокна; покриває суглобові поверхні кісток, утворює дихальні шляхи, деякі частини вуха;
жовтий еластичний хрящ – хондрин містить в основному еластинові волокна; міститься у зовнішньому вусі, євстахієвій трубі, надгортаннику і глотці;
білий волокнистий хрящ – хондрин містить в основному щільно укладені колагенові волокна; утворює кільця міжхребцевих дисків, суглобові сумки;
дентин – за будовою подібний до кісткової тканини, але міжклітинна речовина містить 75% неорганічних сполук; утворює тіла зубів.
М’язова тканина – утворена видовженими клітинами (волокнами), які здатні до скорочення (завдяки наявності скоротливих білків – актину і міозину).
Види м’язової тканини:
поперечносмугаста (скелетна) мускулатура – волокна довгі, циліндричні, багатоядерні, поперечно посмуговані, здатні до швидкого скорочення; утворює скелетні м’язи;
гладенька мускулатура – волокна короткі, веретеноподібні, одноядерні, непосмуговані, скорочуються повільно; міститься в шкірі і в стінках трубчастих органів;
серцева мускулатура – волокна за будовою подібні до волокон поперечносмугастої мускулатури, але коротші і сполучені між собою за допомогою поверхневих відростків; здатні до швидкого скорочення; міститься в стінці серця (утворює міокард).
Нервова тканина – утворена нервовими клітинами (нейронами), які спеціалізуються на проведенні нервових імпульсів, і клітинами нейроглії (їх у 40 разів більше, ніж нейронів), які забезпечують нейронам в ЦНС механічну і трофічну підтримку.