Тип губки

Тип Губки (Porifera) налічує більше 2 000 видів.

Губки – багатоклітинні водні організми, які ведуть прикріплений спосіб життя.

Тіло асиметричне. Стінка тіла має чисельні пори. Клітини дещо диференційовані, але не організовані в тканини; розміщені двома шарами. Характерний скелет (вапняковий, кременистий або роговий). Всередині тіла – велика порожнина.

Розмножуються нестатево – брунькуванням. При статевому розмноженні має місце гермафродитизм (утворення жіночих і чоловічих гамет в одному організмі).

Мають високу здатність до регенерації (відновлення втрачених чи пошкоджених частин тіла).

Класи, які належать до типу Губки:

• клас Вапнякові губки (морський коровай);

• клас Скляні губки (кошичок Венери);

• клас Рогові губки (бодяга).

Ця група організмів є тупиковою гілкою еволюції.

Тип кишковопорожнинні

Тип Кишковопорожнинні (Coelenterata) налічує близько 9 000 видів.

Багатоклітинні водні організми. Тіло радіальносиметричне (променевосиметричне) – така симетрія вигідна для організмів, що ведуть прикріплений спосіб життя.

Двошарові: стінка тіла утворена двома шарами клітин – ектодермою і ентодермою (між цими шарами є мезоглея – безструктурний драглистий прошарок, в якому можуть бути клітини, що мігрували з ектодерми чи ентодерми). Клітини диференційовані, організовані в примітивні тканини.

Первиннороті: всередині тіла – велика гастральна (кишкова) порожнина, яка відкривається гастропором (первинним ротом).

Для деяких (коралові поліпи) характерний вапняковий скелет.

Розмножуються нестатево – брунькуванням. При статевому розмноженні часто має місце гермафродитизм (утворення жіночих і чоловічих гамет в одному організмі). У циклі розвитку має місце метагенез – чергування статевого (медуза) і нестатевого (поліп) поколінь. Обидва покоління диплоїдні.

Цикл розвитку кишковопорожнинних: медуза → утворення гамет → зигота → поліп → нестатеве розмноження (брунькування, стробіляція) → медуза.

Для деяких характерне явище поліморфізму (наявність в одному поколінні особин, що відрізняються за будовою і функціями). Наприклад, у колоніального поліпа обелії в нестатевому поколінні є два види особин: гастрозоїди (добувають їжу), гонозоїди (служать для нестатевого розмноження).

Мають високу здатність до регенерації.

Будова і життєдіяльність прісноводної гідри

Клітини ектодерми:

• епітеліально-м’язові – щільно прилягають одна до одної, формуючи покрив; виконують бар’єрну, захисну функції та функцію руху (кожна клітина має вертикально розміщене м’язове волоконце);

• нервові – зірчастої форми; розкидані по всьому тілу; з’єднуючись відростками, утворюють нервову систему дифузного типу;

• жалкі (нематобласти) – всередині мають капсулу з отрутою і жалку нитку, назовні – чутливий волосок (коли волосок механічно подразнюється, жалка нитка вистрілює); найбільше їх міститься на щупальцях; служать для паралізації здобичі та захисту від ворогів;

• проміжні – неспеціалізовані, розміщені групами; під час регенерації з них утворюються всі інші типи клітин; також з них утворюються гамети;

• статеві – яйцеклітини і сперматозоїди розвиваються із проміжних клітин в одному організмі (гідра – гермафродит).

Клітини ентодерми:

• залозисті – вистилають кишкову порожнину; утворюють і виділяють травний сік з гідролітичними ферментами; виконують функції внутрішньопорожнинного травлення і руху (кожна клітина має горизонтально розміщене м’язове волоконце);

• травні – містяться між залозистими клітинами; мають псевдоніжки (фагоцитують їжу, яка не повністю перетравилась в кишковій порожнині) і джгутики (створюють потік рідини з їжею в порожнині); виконують функцію внутрішньоклітинного травлення;

• проміжні (як у ектодермі).

Живе у прісних водоймах, веде прикріплений або малорухомий спосіб життя (пересувається, «перекочуючись» з підошви на щупальці). Розмір тіла – 0,2-1,5 см. Живиться дрібними прісноводними тваринами (хижак). Характерні рефлекси.

У теплий період року розмножується нестатево (брунькуванням). Восени розмножується статево (гамети утворюються у примітивних статевих залозах; запліднення зовнішнє; яйце вкривається щільною оболонкою і зимує).

Класи, які належать до типу Кишковопорожнинні:

• клас Гідрозої або Гідроїдні поліпи – у життєвому циклі переважає поліп (поліпи можуть бути одиночні або колоніальні); медуза проста (у гідри відсутня);

представники: гідра, обелія;

• клас Сцифомедузи або Сцифоїдні медузи – у життєвому циклі домінує велика медуза з високим ступенем організації (тіло має форму парасольки, по краю якої розташовані щупальці з великою кількістю жалких клітин (нематобластів); є органи чуття – світлочутливі вічка і органи рівноваги (статоцисти); здатні до реактивного руху); у деяких у життєвому циклі є простий поліп невеликого розміру, але у більшості поліп не розвивається;

представники: аурелія, коренерот, ціанея, вухаста медуза;

• клас Коралові поліпи – у життєвому циклі є лише поліп, який має складнішу організацію, ніж поліп у гідрозоїв; поліпи одиночні або колоніальні; часто утворюють вапняковий скелет (скелети коралових поліпів формують коралові рифи і кільцеподібні острови – атоли);

представники: червоний корал, чорний корал, мадрепора, актинія.