Клас Споровики (Спорозої)

Ведуть паразитичний спосіб життя. Не мають скоротливих вакуолей, органел руху і захоплення їжі (спрощення організації пов’язане з паразитичним способом життя).

Характерні складні життєві цикли.

Представник:

• малярійний плазмодій – паразит людини (живе у крові, спричиняє малярію, потрапляє до організму людини під час укусу малярійного комара).

Цикл розвитку малярійного плазмодія

1. Зі слиною комара до організму людини потрапляють спорозоїти.

2. Спорозоїти розвиваються в клітинах печінки, пізніше на поверхні еритроцитів утворюють екзоеритроцитарні шизонти (відбувається множинний поділ ядра – шизогонія).

3. Шизонти розпадаються на велику кількість мерозоїтів, які проникають всередину еритроцитів.

4. В еритроцитах мерозоїти знову розмножуються шизогонією, утворюючи нові покоління мерозоїтів.

5. Мерозоїти виходять з еритроцитів у плазму (при цьому клітини крові руйнуються) і проникають в інші еритроцити, де знову розмножуються (в час виходу мерозоїтів мають місце приступи малярії: температура тіла підвищується до 40-41ºС, відбуваються напади пропасниці, які повторюються через кожні 24, 48 або 72 год.; малярія супроводжується недокрів’ям (анемією), ураженням печінки і селезінки).

6. Мерозоїти перестають розмножуватись і перетворюються на мікрогаметоцити і макрогаметоцити, які з кров’ю людини потрапляють у шлунок комара.

7. У шлунку комара гаметоцити перетворюються на чоловічі і жіночі гамети, які зливаються в зиготу.

8. Зигота ділиться спорогонією (поділом, схожим на шизогонію) і дає початок кільком тисячам спорозоїтів, які проникають до слинних залоз комара і під час укусу передаються людині.

Комар є основним хазяїном малярійного плазмодія (в його організмі паразит розмножується статево), людина – проміжним хазяїном (в її організмі паразит розмножується нестатево).

Підцарство багатоклітинні Загальна характеристика

Представники підцарства Багатоклітинні – тварини, організми яких складаються зі спеціалізованих клітин, що відрізняються за будовою і функціями, тісно взаємодіють між собою, утворюючи тканини, органи та системи органів.

Поява багатоклітинності

Вважається, що багатоклітинні організми походять від одноклітинних. Однак невідомо, яка саме група була предковою.

Появу багатоклітинності пояснюють кілька гіпотез. Найприйнятнішими з них є:

• гіпотеза Геккеля (відбулось багатократне ділення одноклітинного організму без розходження дочірніх клітин; в групах клітин з’явились морфологічні і фізіологічні відмінності, які зумовили спеціалізацію);

• гіпотеза Хаджи (спочатку в результаті множинного поділу ядра виник багатоядерний організм, пізніше – виникли внутрішньоклітинні перегородки і це призвело до появи багатоклітинності).

Перші етапи ембріонального розвитку багатоклітинного організму

1. Зигота – диплоїдна клітина, яка утворюється в результаті злиття гамет.

2. Бластомери – клітини, які утворюються внаслідок дроблення зиготи.

3. Морула – сукупність бластомерів.

4. Бластула – одношаровий зародок (порожнина всередині бластули – бластоцель).

5. Двошарова гаструла – двошаровий зародок (зовнішній шар клітин – ектодерма, внутрішній – ентодерма, порожнина гаструли – гастроцель, отвір у гастроцель – первинний рот або гастропор); на цій стадії припиняються основні перетворення в ембріогенезі губок і кишковопорожнинних.

6. Тришарова гаструла з первинним ротом – тришаровий зародок (зовнішній шар клітин – ектодерма, внутрішній – ентодерма, середній – мезодерма, порожнина всередині гаструли – гастроцель, отвір у гастроцель – первинний рот або гастропор); на цій стадії припиняються основні перетворення в ембріогенезі плоских червів.

7. Тришарова гаструла з вторинним ротом і первинною порожниною – тришаровий зародок (зовнішній шар клітин – ектодерма, внутрішній – ентодерма, середній – мезодерма, порожнина між ентодермою і мезодермою (залишок бластоцелю) – первинна порожнина тіла або псевдоцель, порожнина всередині гаструли – гастроцель, отвір у гастроцель – первинний рот або гастропор (стає анальним отвором), отвір у гастроцель, розміщений навпроти гастропора – вторинний рот); на цій стадії припиняються основні перетворення в ембріогенезі круглих червів.

8. Тришарова гаструла з вторинним ротом і вторинною порожниною – тришаровий зародок (зовнішній шар клітин – ектодерма, внутрішній – ентодерма, середній – мезодерма, порожнина всередині мезодерми – вторинна порожнина тіла або целом, порожнина всередині гаструли – гастроцель, отвір у гастроцель – первинний рот або гастропор, отвір у гастроцель, розміщений навпроти гастропора – вторинний рот); на цій стадії припиняються основні перетворення в ембріогенезі кільчастих червів.

З ектодерми розвивається шкіра, нервова система, частина травної і дихальної систем; з ентодерми – травна система, частина дихальної системи; з мезодерми – опорно-рухова, кровоносна, видільна, статева системи, частина дихальної системи.

Типи порожнин тіла:

• гастроцель – не є порожниною тіла (сполучається з навколишнім середовищем);

• первинна порожнина тіла або псевдоцель (у круглих червів) – порожнина між ентодермою і мезодермою (залишок бластоцелю), заповнена рідиною, яка виконує роль гідростатичного скелету (у плоских червів залишок бластоцелю заповнений великими мезодермальними клітинами, тому псевдоцель у них відсутній);

• вторинна порожнина тіла або целом (у кільчастих червів, голкошкірих, хордових) – порожнина всередині мезодерми (оточена власними мезодермальними стінками), заповнена рідиною;

• гемоцель або міксоцель (у молюсків і членистоногих – тварин, у яких незамкнена кровоносна система) – сильно збільшений бластоцель, який витісняє целом (целом зберігається тільки в органах виділення, статевих залозах і навколо серця) і утворює синуси, заповнені гемолімфою (кров’ю, змішаною з порожнинною рідиною).