Будова і цикл розвитку улотрикса

Талом представлений нерозгалуженими нитками, які складаються із одного ряду циліндричних клітин і кріпляться до субстрату ризоїдами. У кожній клітині є хроматофор у вигляді незамкненого кільця з одним чи кількома піреноїдами.

Розмноження:

• нестатеве:

  • вегетативне – нитка розпадається на сегменти, з яких утворюються нові особини;

  • зооспорами (в окремих клітинах всередині оболонок шляхом мітозу утворюються зооспори (мають по 4 джгутики); оболонки руйнуються, зооспори виходять у воду і перетворюються на зрілі організми);

• статеве – ізогамією (в окремих клітинах материнського організму (гаметофіту) всередині оболонок шляхом мітозу утворюються гамети (мають по 2 джгутики); оболонки руйнуються, гамети виходять у воду і попарно зливаються з гаметами іншого організму – утворюються зиготи; зигота виконує роль спорофіту: спочатку вкривається захисною оболонкою і переходить у стан спокою (зимує), пізніше (навесні) в результаті мейозу утворює 4 гаплоїдні апланоспори, які виходять із оболонки, осідають на субстрат і дають початок новим організмам – гаметофітам).

Улотрикс живе у прісних водоймах, кріпиться до підводних предметів (входить до складу перифітону).

Відділ Діатомові водорості

Представники: навікула, пінулярія, планктоніела, мелозіла, дидимосфенія.

Одноклітинні або колоніальні форми. На поверхні клітини наявний кремнистий панцир, який складається з двох частин (більшої і меншої), що налягають одна на одну.

Розмножуються нестатево – вегетативно (колоніальні) і статево – ізогамією.

Поширені в ґрунті, прісних та солоних водоймах.

Відділ Бурі водорості

Представники: ламінарія (морська капуста), фукус, саргас.

Високоорганізовані водорості. Талом пластинчастий, крупний. Є примітивні тканини. Бурий колір зумовлений наявністю пігменту фукоксантину. Основним запасасним вуглеводом є ламінарин (у інших водоростей – крохмаль). Також запасають жири.

Розмножуються нестатево – вегетативно, зооспорами, апланоспорами і статево – оогамією.

Майже всі види живуть у морях.

Відділ Червоні водорості

Представники: порфіра, кораліна, церамій, філофора.

Високоорганізовані водорості. Талом пластинчастий, крупний. Є примітивні тканини. Червоний колір зумовлений наявністю пігментів фікобіліну, фікоеретрину.

Розмножуються нестатево – вегетативно, апланоспорами і статево – оогамією.

Майже всі види живуть у морях.

Відділ Евгленові водорості

Представник: евглена зелена.

Одноклітинні організми. Форма клітини видовжена, ланцетоподібна (може дещо змінюватись, оскільки відсутня целюлозна клітинна стінка і наявна гнучка білкова пелікула). На передньому кінці є джгутик, скоротлива вакуоля, стигма. Ядро велике. Є багато дрібних хроматофорів з піреноїдами.

Евглена зелена на світлі живиться автотрофно або міксотрофно (автотрофно і гетеротрофно одночасно), у темряві – переходить на гетеротрофне (сапрофітне) живлення. У деяких видів роду Евглена відсутній хлорофіл, тому вони живляться тільки гетеротрофно.

Розмножуються нестатево – поздовжнім бінарним поділом клітини; статевий процес не спостерігається.

Живуть у прісних водоймах, багатих на органічні речовини.

Проблеми систематики евгленових водоростей

Для представників відділу Евгленові водорості характерні ознаки як рослин, так і тварин. Тому раніше їх включали у систематичні схеми і ботаніки, і зоологи (останні відносили евгленові до класу Джгутикові типу Найпростіші).

Значення водоростей

1. Виконують роль продуцентів у біосфері (виробляють більше половини світової первинної продукції).

2. Підтримують рівень кисню в атмосфері (виділяють більше половини всього О₂).

3. Беруть участь у колообігу біогенних хімічних елементів; нагромаджують J.

4. Беруть участь в утворенні мулу (водні) і гумусу (ґрунтові).

5. Беруть участь в утворенні осадових порід: із залишків оболонок золотистих водоростей утворюється крейда, із залишків панцирів діатомових водоростей – діатоміт (містить 90% кремнію, використовується як фільтраційний чи ізоляційний матеріал).

6. Деякі види є фікобіонтом лишайників (хлорела).

7. Від зелених водоростей походять вищі рослини.

8. Беруть участь в очищенні стічних вод (утворюючи кисень, забезпечують діяльність аеробних бактерій; деякі вбирають із води органічні речовини для живлення).

9. Деякі разом із ціанобактеріями зумовлюють «цвітіння» води.

10. Одноклітинні забруднюють питну воду (при її зберіганні у запасних резервуарах), забивають піщані фільтри.

11. Використовуються людиною:

• як корм для тварин;

• як добрива;

• у їжу (ламінарія);

• для виготовлення ліків (оскільки містять йод);

• бурі водорості – як сировина для отримання альгінової кислоти та її похідних – альгінатів (застосовуються в якості речовин, які утворюють гелі, та емульгаторів у харчовій промисловості);

• червоні водорості – як сировина для отримання агару (утворює гелі, що використовуються як середовище для вирощування мікроорганізмів).