
- •Мовленнєві і сенсорні системи та їхні порушення Робоча навчальна програма
- •Загальні положення.
- •1.1. Мета і завдання вивчення дисципліни.
- •1.2. Опис предмета навчальної дисципліни.
- •Перелік видів навчальної діяльності студентів.
- •Перелік форм контролю.
- •1.6. Критерії оцінювання знань.
- •1.7. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів, індивідуальної та самостійної роботи, оформлення звітної документації, організації навчального процесу.
- •2. Зміст модулів.
- •2.1. Зміст теми.
- •2.2. Види навчальної діяльності студентів:
- •Практичні заняття
- •Індивідуальна робота студентів
- •Самостійна робота студентів
- •До складу лобової частки входить:
- •2.1. Зміст теми.
- •2.2. Види навчальної діяльності студентів:
- •2.1. Зміст теми.
- •2.2. Види навчальної діяльності студентів:
- •Підсумковий заліковий кредит (пзк)
- •3. Навчальна та наукова література до всієї дисципліни (книжні та електронні ресурси)
- •4. Теми для наукових студій (рефератів):
- •5. Перелік питань для підсумкового контролю знань:
Міністерство освіти і науки України
Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Психолого-педагогічний факультет
Кафедра природничих і математичних дисциплін
Затверджено на засіданні кафедри
природничих і математичних дисциплін
„4” вересня 2007 р., протокол №1
_________________________________
завідувач кафедри, доц. Карапузова Н.Д.
Мовленнєві і сенсорні системи та їхні порушення Робоча навчальна програма
для студентів ІІ курсу, ДФ-21
Спеціальність 6.010100 – „Дефектологія. Логопедія”
Розробник: кандидат медичних наук, доцент кафедри природничих і математичних дисциплін Березан О.І.
Полтава – 2007-2008 н.р.
Загальні положення.
1.1. Мета і завдання вивчення дисципліни.
Вивчення курсу "Мовленнєві і сенсорні системи та їхні порушення" є базовим у складному комплексі медичних, психолого-педагогічних дисциплін, які вивчаються за навчальним планом зі спеціальності 6.010100 – "Дефектологія. Логопедія".
У зв'язку з цим основною метою курсу є формування у студентів базових уявлень про анатомо-фізіологічні особливості відділів сенсорних та мовленнєвих систем, методи дослідження їхньої будови і функцій, про природу та особливості клінічної симптоматики ушкоджень цих важливих утворень, а також порушення регуляції їхньої діяльності в цілому. Це надасть змогу усвідомлено проводити дефектологічне дослідження та брати участь у формуванні клінічного психоневрологічного діагнозу для подальшого вибору оптимальних методів корекції і компенсації неврогенних сенсорних і мовленнєвих дефектів.
1.2. Опис предмета навчальної дисципліни.
Загальна кількість годин – 108.
Загальна кількість кредитів – 3.
Обов’язкова чи за вибором – обов’язкова.
Семестр – ІІІ.
Лекції – 36 год.
Практичні заняття – 14 год.
Лабораторні заняття – 10 год.
Самостійна робота – 24 год.
Індивідуальна робота – 24 год.
Кількість змістових модулів – 3 (І – „Теоретичні основи вчення про мовленнєві і сенсорні системи та їхні порушення”, ІІ – „Клініка розладів основних сенсорних систем та їхньої довільної регуляції”, ІІІ – „Розлади мовленнєвих систем при локальних ураженнях кори головного мозку”).
Вид контролю – залік.
Перелік видів навчальної діяльності студентів.
Лекції охоплюють переважну більшість змісту курсу, що дає змогу наочно опанувати навчальний матеріал. Практичні заняття є коротким оглядом вивченого матеріалу і проходять у формі заслуховування і аналізу реферативних доповідей студентів, запитань та відповідей як з боку викладача, так і студентів, одночасно є підготовкою до складання тестового (модульного або підсумкового) контрою. Лабораторні заняття проводяться на клінічній базі Полтавської обласної клінічної лікарні і мають на меті безпосередній контакт з пацієнтами, лікарями та діагностичною апаратурою з елементами дослідження нервової системи. Самостійна робота студентів полягає в опрацьовуванні додаткової навчальної і наукової літератури з поточних тем курсу. Індивідуальна робота студентів складається з підготовки реферативної доповіді за темою, що пропонується викладачем на вибір (обирається студентом відповідно до зацікавленості), а також двох контрольних робіт, які складаються із 3 запитань різних рівнів, виконуються індивідуально у поза навчальний час.
Перелік форм контролю.
Наприкінці кожного модуля проводиться модульний контроль засвоєння змісту вивченого матеріалу. Студенти, які за час вивчення курсу не отримали достатньої кількості балів (60), складають залік (усний або письмовий – на розсуд викладача) з даної дисципліни.
1.5. Шкала оцінювання.
За шкалою ECTS |
За національною шкалою |
За шкалою навчального закладу |
A |
відмінно |
90-100 |
BC |
добре |
75-89 |
DE |
задовільно |
60-74 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
35-59 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним курсом |
1-34 |