18. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з відходами мають право на:

1. запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

2. здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;

3. своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення відходів;

4. екологічне страхування відповідно до законодавства України;

5. дотримуватися вимог Закону „Про відходи” та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами;

6. безпечні для їх життя та здоров'я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами;

19. Атмосферне повітря це –

1. природна суміш газів, які впливають на життя і здоров'я людей та знаходяться в межах жилих, виробничих та інших приміщеннях;

2. життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться в межах жилих, виробничих та інших приміщень;

3. життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень;

4. природна суміш газів, яка утворює озоновий шар навколо планети Земля;

5. суміш кисню, озону та вуглекислого газу, що утворюється внаслідок складних біологічних процесів та є необхідним для підтримання життя на Землі;

6. наявність достатньої кількості кисню, необхідного для нормальної життєдіяльності живих організмів у навколишньому природному середовищі.

20. Охорона атмосферного повітря – це система заходів, пов’язаних із:

1. зміненням складу і властивостей атмосферного повітря;

2. збереженням, поліпшенням та відновлення стану атмосферного повітря;

3. утворенням в атмосферному повітрі фізичних, біологічних факторів та хімічних сполук, що несприятливо впливають на стан довкілля;

4. запобіганням та зниженням рівня забруднення атмосферного повітря;

5. використанням атмосферного повітря для особистих, комунальних та державних потреб;

6. встановленням сукупності юридичних фактів, які дають можливість користувачам атмосферного повітря визначити межі впливу на нього та право власності на цей ресурс.

21. Норматив екологічної безпеки атмосферного повітря це –

1. гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування;

2. критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;

3. група нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря;

4. гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря;

5. гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду;

6. надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

22. Документами на право полювання є:

1. паспорт;

2. посвідчення мисливця;

3. щорічна контрольна карка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;

4. санітарна картка на собаку;

5. довідку про поставлення на облік в психоневрологічному диспансері;

6. акт на право власності на мисливські угіддя.

23. Загальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється:

1. з можливістю руйнування їхнього житла;

2. без вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища;

3. шляхом використання корисних властивостей життєдіяльності тварин;

4. з порушенням середовища існування диких тварин;

5. на підставі дозволу на таке використання;

6. з вилученням тварин з природного середовища під час промислового рибальства.

24. Не підлягають охороні за Законом України "Про тваринний світ":

1. об'єкти тваринного світу;

2. мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин;

3. місця гніздових колоній птахів;

4. середовище існування свійських тварин;

5. шляхи міграції диких тварин;

6. залишки викопних тварин.

ВАРІАНТ 4

1. В яких відповідях неправильно вказані обов’язки власників земельних ділянок?

1. Самостійно господарювати на землі;

2. Забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

3. Додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

4. Своєчасно сплачувати земельний податок;

5. Дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

6. Зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних споруд.

2. Право земельного сервітуту – це право власника або користувача земельної ділянки на:

1. Безспірне користування чужою земельною ділянкою;

2. Безумовне користування чужою земельною ділянкою;

3. Обмежене користування чужою земельною ділянкою;

4. Виключне користування чужою земельною ділянкою;

5. Обмежене користування своєю земельною ділянкою;

6. Строкове користування чужою земельною ділянкою.

3. Зони санітарної охорони створюються навколо об’єктів, де є:

1. Підземні та відкриті джерела водопостачання;

2. Басейни;

3. Водозабірні та водоочисні споруди, водоводи;

4. Водоспади;

5. Фонтани;

6. Штучні водойми.

4. Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються:

1. після надання гірничого відводу;

2. без надання гірничого відводу;

3. без одержання спеціального дозволу;

4. на підставі спеціальних дозволів;

5. після надання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності;

6. після отримання акту про надання гірничого відводу.

5. Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб:

1. торф загальною глибиною розробки до двох метрів;

2. корисні копалини місцевого значення загальною глибиною розробки до чотирьох метрів;

3. прісні підземні води до двадцяти метрів;

4. прісні підземні води до десяти метрів;

5. торф загальною глибиною розробки до чотирьох метрів;

6. корисні копалини місцевого значення загальною глибиною розробки до трьох метрів.

6. Право користування надрами припиняється у разі:

1. закінчення у надрах придатних для розробки цінних корисних копалин;

2. користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр;

3. використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано;

4. якщо користувач без поважних причин протягом трьох років не приступив до користування надрами;

5. якщо користувач родовищ нафти та газу протягом року не приступив до користування надрами;

6. зміни форми власності на ділянку надр, що перебуває в користуванні.

7. Згідно з функціональним зонуванням територій національних природних парків поділяється на такі зони:

1. господарська зона;

2. зона стаціонарної рекреації;

3. експозиційна зона;

4. наукова зона;

5. буферна зона;

6. зона антропогенних ландшафтів;

8. Природоохоронні рекреаційні установи місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення, це -

1. ботанічні сади;

2. заповідні урочища;

3. регіональні ландшафтні парки;

4. природні заповідники;

5. дендрологічні парки;

6. національні природні парки.

9. Згідно з функціональним зонуванням території регіональних ландшафтних парків поділяються на такі зони:

1. заповідна зона;

2. буферна зона;

3. експозиційна зона;

4. наукова зона;

5. зона стаціонарної рекреації;

6. зона антропогенних ландшафтів.

10. Сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території:

1. передають у власність земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють користування ними;

2. передають у власність земельні лісові ділянки, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють користування ними;

3. передають у постійне користування земельні лісові ділянки, що перебувають у загальнодержавній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють користування ними;

4. видають ліцензії відповідно до закону;

5. передають у постійне користування земельні лісові ділянки, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють користування ними;

6. передають у власність, надає у постійне користування для не лісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності.