НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА <<МОСТИ І ТУНЕЛІ>>
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: «Будівництво мостів»
на тему:« Будівництво моста»
Студент: Лопатинський М.П.
Курсу 4 Групи МТ-4(тех. с. к.)
Напряму підготовки: «Будівництво»
Спеціальності: «Мости і транспортні
тунелі»
Керівник: Янчук Л.Л.
Національна шкала_____________
Кількість балів_________________
Оцінка ЕCTS___________________
Члени комісії:
_______ Янчук Л.Л.
(підпис) (Прізвище та ініціали)
Київ 2013р.
Зміст
1.Вступ
2. Описання району будівництва
3. Опис конструкції
а) характеристика мосту;
б) конструкція об’єднання споруди із підходами;
4. Організація будівництва
а) схема будівельного майданчику;
б) технологічна схема будівельних робіт;
в) загальні вимоги охорони праці;
г) перелік машин та механізмів для будівництв;
д) відомість машин і механізмів.
5. Влаштування фундаменту глибоко залягання
а) розрахунок енергопостачання
а) шпунтові роботи;
б) земельні роботи
в) опалубочні роботи
г) бетонні роботи.
6. Розрахунок траверсів та строп
7. Монтаж балок прогонової будови
9. Ізоляційні роботи
9. Охорона навколишнього середовища будівельного майданчику
10.Список використаної літератури
Вступ
Одним із найбільш великих по трудомісткості елементів дорожнього будування являється міст, спорудження із різних елементів з застосуванням різноманітних способів побудови, що потребує постійного вдосконалення, науково – технічних рішень в цій галузі. Сучасний стан мостобудування характеризується безперервно-збільшувати об’ємами спорудження залізобетонних і збірних попередньо напружених конструкцій, особливо доцільно в тих випадках, коли зменшення власної ваги прогінної будови здійснює головний фактор зменшення загальної вартості споруди. Віковий об’єм застосування попередньо напруженого залізобетонну визначається не тільки високими технологічними якостями матеріалу, забезпечуючи тріщиностійкість на жорсткість конструкції, але і економією по витратам матеріалів, які застосовуються. Технологія виготовлення збірних залізобетонних елементів сприяє широкому застосуванні. Типових і повторно застосовувати конструкції і уніфікації елементів . Знаходять застосування балочно – нерозрізні прогонні будови, вмонтовані в ряді випадків із балочно – розрізних плитних або ребристих балок. В деяких випадках для підвищення експлуатаційних якостей мосту нерозрізність забезпечують тільки по його плиті проїзної частини. Вивчення умов раціонального застосування залізобетону, для мостів під автомобільний рух одна із актуальних задач мостобудування. За останній період вітчизняне мостобудування збагатилося будування рядом транспортних пересічень в Москві, Києві та ін. Досвід побудови транспортних пересічень підтверджує цілесообразність прогінних будов і опор штучних споруд складність просторових систем.
2. Характеристика області
Запорі́зька о́бласть — адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня 1939 року. Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Знання рельєфу Запорізької області в наші дні має особливо важливе значення через проблему меліорацією степу та його інтенсивнішого використання. Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищенні та зниженні ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняється одна від одної. Найбільше підвищена місцевість у середньо—східній частині області. Це так звана Приазовська височина. Яка простягається на схід і на території Донецької області стикається з Донецьким кряжем. На півдні, між Приазовською височиною і Азовським морем, розташована західна частина Приазовської берегової рівнини, яка західніше р. Молочної переходить у Причорноморську. Ця остання в північно—східному напрямі зливається із Запорізькою внутрішньою рівниною, яка межує з південно—східними окраїнами Придніпровської височини. Таким чином, територія Запорізької області складається з двох виразних геоморфологічних частин: окраїн Приазовської і Придніпровської височин, що геоструктурно відповідають південно—східній частині Українського кристалічного масиву і окраїн приморських (Приазовської та Причорноморської) рівнин, які розташовані в межах Причорноморської западини. Ці дві геоморфологічні одиниці ніби зв'язуються третьою — Запорізькою внутрішньою рівниною.
Водоймищ
Головна річка — Дніпро з великим Каховським водосховищем. Найбільшою його притокою є Кінська (149 км). Вздовж узбережжя Азовського моря — лимани та солоні озера. На території області протікає 109 річок завдовжки понад 10 км кожна. У межах області розташовано 846 озер та 27 водосховищ.
Клімат
Помірно континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю. Середня температура липня +23 °C, січня −4 °C. Максимум опадів буває влітку, часті зливи. У квітні-травні — суховії, періодично — «чорна буря». На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм.
Транспорт та зв'язок
Основні залізничні вузли — Мелітополь, Запоріжжя, Бердянськ. Розвинений автомобільний транспорт. Мережа шосейних доріг довжиною 6683 км зв'язує всі населені пункти області. Територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як: E58 (Одеса-Мелітополь-Новоазовськ), E105 (Харків-Сімферополь-Севастополь), Н08 (Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя). Велике значення має морський транспорт (головний порт області — Бердянськ). Здійснюються вантажно-пасажирські перевезення по Дніпру та Каховському водосховищу. Повітряні лінії зв'язують Запоріжжя з багатьма великими містами України.
3.1 Характеристика мосту
Варіант: Розрізна балочна прогонова будова зі звичайних балок.
Міст являє собою розрізну систему з чотирьох прогонів за схемою 18+24+18м . Довжина його 60.20м. Прогонова будова виконана з шести балок із кроком 2.6 м і висотою 1,2 м. Бетон прогонової будови приймаємо класу В35. Армування балок прогонової будови виконано каркасною арматурою класу А-ІІІ. Проміжні масивні опоро стінки, фундаменти опор - високі палеві ростверки, палі залізобетонні, перерізом 35х35мм , довжиною 12м. Берегові опори залізобетонні, козлового типу, фундаменти на високих палевих ростверках, залізобетонні палі перерізом 35х35, довжиною 12м Огородження парапетного типу, поруччя металеві. Тротуари виконані з збірних залізобетонних плит. Опорні частини металеві тангенціального типу. Габарит мосту становить11,0+2х1,0 м.
Загальна довжина мосту – 60.100 м.;
Статична схема – балково-розрізна;
Схема мосту – 18+24+18 м
Габарит шляхопроводу –11,0+2х1,0м;
Прогонові будови: – кількість балок –6(в поперечному перерізі);
– ширина полки – 1,57 м.
– висота Т-подібної балки (21 м) – 1.20 м. маса – 33т
– товщина стінки – 0,2 м.
– товщина плити – 0,12 м.
– клас бетону В-35
Проміжні опори –палі;
Стояни – палі;
Проїзна частина: – гідроізоляція – 05 см.;
– асфальтобетонне покриття – 8 см.;
– монолітна плита – 20 см.
3.2.Конструкція об’єднання споруди із підходами
До складу елементів мостового переходу входять підходи до моста. Підходи до моста, що складаються із земельних насипів, розташовані в основному на порівняно піднесених місцях. На міських мостах і шляхопроводах часто замість насипу відходів влаштовують естакади з розміщенням в них гаражів і інших споруд. Земляне полотно на протязі 10м від задньої грані устоїв біля великих залізничних мостів повинно бути розташовано на 0.5м з кожного боку. Перехід від збільшеної ширини до нормальної слід робити плавним і здійснювати на довжині 15-23м. Гравійно-піщана подушка під лежнями плити повинна всією своєю площею спиратися на дренуючий грунт або на грунти насипу нижче за глибину промерзання. При слабких грунтах в підставі насипу лежні перехідних плит слід укладати з урахуванням можливого їх осідання у розмірі 0,5-0,7% вити насипу. При сполученні конструкції мостів з насипом підходів необхідно виконувати умови :
- після осідання насипу і конусу примикаючи до насипу устоїв, або вільні консолі повинна входити в конус до 6м і не менше 1м, при висоті понад 6м.
- укоси конусів повинні проходити нижче за підферменний майданчик (шафна стінка) , або верх бічних стінок, що захищають шафну частину, неменше чим на 0,5 . У обсипних конусах з попередньою гранню устоїв повинна бути розташована за рівень води розрахункового паводку неменше на 0.5м.
- укоси конусів не обсипних устоїв мостів повинні мати ухил на висоту перших 6м, вважаючи зверху вниз від бровки насипів – не крупніше 1:1,25 і на висоту 6м – не крутіше 1:1.5.
Крутизну укосів насипів заввишки понад 12м слід визначити розрахунком стійкості конуса і призначити її не меншою 1:1.75 в межах всього конуса або до пологішої його частини . Відсипку конусів біля мостів, а також насипів за устоями мостів на довжину з верху – не менше висоти насипу за устоями плюс 2.0м і низом не менше 2м слід передбачати з піщаного, або іншого дренажного грунту з коефіцієнтом фільтрації не меншого 2м/добу. Укоси конусів біля мостів повинні бути укріпленні на всю висоту. Типи зміщень і підошов конусів і насипів в межах підтоплених на підходах до мостів і у труб, а також укосів споруд регуляції слід призначати залежно від крутизни умов льодоходу, дії хвиль і перебігу води при швидкостях до максимальних витрат під час паводків. Відтоки верху зміщень повинні бути вище за рівні води, що відповідають вказаним вище паводкам з урахуванням підпору і покату хвилі на насип: біля великих і середніх мостів – не менше 0,5м .
4. Організація будівництва
4.1. Схема будівельного майданчику
При проектуванні схем будівельних площадок враховують велике число факторів, до яких відносяться :
1. місцеві умови переходу;
2. схема мосту і матеріал прогонових будов;
3. способи монтажу прогонових будов;
4. наявність або відсутність готових підходів до мосту.
Будівельний майданчик розташовують на стороні подачі будівельних матеріалів і будівельних конструкцій та із сторони під’їздів. На головній площадці розташовують полігон збірних залізобетонних конструкцій, основний бетонний вузол, основні склади матеріалів та будівельних конструкцій, інвентарні конструкції.
Матеріал подають на будівельний майданчик автомобільним транспортом. Підходи відсутні.
Будівельний майданчик має три основні зони: склад залізобетонних балок, склад метала і бетонний вузол.
Склад балок обслуговується гусеничним краном скг40, за допомогою якого балки розгружуються и складуються в таке місце, щоб гусеничний кран скг40 зміг відразу монтувати на проектну відмітку.
Для обслуговування складу метала використовується пневмоколісний кран, вантажопід’ємність якого підібрана із умов його роботи без аутригеров. Біля складу металу розташовується компресорная станція. Магістралі воздухопроводи від компресорної установки направлені біля складу метала і вдовж мосту.
Елементи із складу метала подають на автомобілях із причепами. Цемент доставляють автомобілями – цементовозами, зберігається на складах захищених від попадання води та вологи.
1-воздухопровід;2-склад зб балок;3-гусеничний кран;4-пневмоколісний кран;
5-склад металу;6-компресорна;7-воздухозбрник;8-трейлер із балкой; 9-паропровод; 10-монтажний кран;11-мік; 12-монтажний кран; 13-штабелі заповнювачі;14-камера про парення;15-котельня;16-склад;17-площадка для розгрузки заповнювача;18-грейферний кран;19-бетонна установка;20-слкда цементу; 21- магістральна автомобільна дорога
4.2. Технологічна схема будівельних робіт.
Будівництво мосту безпосередньо на об'єкті складається з таких основних етапів:
1. Улаштування фундаментів опор шляхопроводу;
2. Спорудження тіла опори шляхопроводу;
3. Монтаж залізобетонних прогінних будов;
При перевозці конструкції для запобігання випадкових пошкоджень та зсувів під дією інерційних, вітрових та динамічних навантажень надійно розкріплюються. При транспортуванні залізницею необхідно забезпечити дотримання габариту.
Складування доставлених конструкцій на місці монтажу виконується в зоні дії монтажних механізмів у зручному для подальших операцій положенні. Перед монтажем конструкції очищають від бруду та напливів бетону. При необхідності випуски арматури та закладні деталі очищаються від іржі та випрямляються.
Елементи малої ваги (2 - 3 т.) у найпростішому піднімають, обв'язуючи їх в обхват тросами. Елементи більшої маси піднімають за спеціальні металеві строповочні петлі, надійно вмонтовані в бетон конструкції у спеціальних місцях. Підвіска монтуємих конструкцій до гака крану виконується за допомогою стропів із стальних канатів діаметром 16 - 38 мм. чи траверс - металевих балок із прокатаної сталі.
Найпростіший спосіб монтажу розрізних прогінних будов - укладання блоків прогінних будов стріловими кранами, розташованими внизу на землі збоку монтуємого прогону. Монтуємі балки складують із краном так, щоб забезпечити монтаж поворотом стріли крана на 180 градусів. Можливий монтаж балок "з коліс" без улаштування складу балок на будмайданчику.
Необхідну для монтажу балку стропують, піднімають поворотом стріли крана вводять у прогін та плавно опускають на опорні частини, звільнюючи потім від строповочних облаштувань. Кран переміщують у нове положення та приступають до установки наступної балки. Положення крану та розташування балок, підготовлених до монтажу, вибирають таким чином, щоб забезпечити мінімальний виліт стріли крану з виключенням необхідності переміщення його з вантажем.
Якщо вантажопід'ємність одному крану недостатня для монтажу, використовують два крани, піднімаючих балку з обох кінців одночасно. Монтуємо балка при цьому розташовується перед кранами. Піднімає її спочатку на мінімальному вилиті стріли, балку вводять у прогін та установлюють,збільшуючи виліт стріл кранів. Якщо вантажопід'ємність кранів не дозволяє установку балки на необхідному вилиті стріли, монтуємий блок спускають спочатку на максимально дозволеному вилиті стріли, потім крани переміщують уперед, балку піднімають знову,повторюючи виконані операції.
Після установки окремих балок прогінних будов виконується їх об'єднання зваркою випусків арматури чи закладних частин. Після обетонування балок в отвори плити встановлюють водовідвідні трубки та укладають бетон стічного трикутника, на який згодом викладають гідроізоляцію.
Роботи по влаштуванню гідроізоляції, яка складається з бітумної мастики, армованої двома кулями склосітки виконують при температурі не нижче +50С. Бітумну мастику перед використанням розігрівають у бітумному котлі до температури 150-1700С та в гарячому стані наносять на поверхню плити, розстелюючи зверху шар склоізолу. Потім наносять другий шар мастики та укладають другий армуючий шар, на який наноситися останній шар мастики.
Особливо досконало гідроізоляція влаштовується у водовідвідних трубок. Ізоляційні та армуючи шари заводять всередину трубок та прижимають до стінок трубок спеціальним склянкою. На гідроізоляцію викладається захисний бетонний шар армований металевої сіткою. Згодом на захисний ШАР викладається асфальтобетон.
4.3 Загальні вимоги охорони праці
Будівельні норми виробничої санітарії та гігієни, передбачають створення таких умов для працюючих, за яких підвищується їхня працездатність усування впливів шкідливих виробничих, а також атмосферних факторів і цими же нормами контролюються і умови комфорту, промислових і побутових приміщень. Одним із важкий факторів є зниження виробничого травматизму та професійних захворювань. Ці умови можна забезпечити правильних розміщенням будівельного майданчика та створення безпечних умов праці. Ефективним засобом у боротьбі з травматизмом на будівельному майданчику є використання знаків безпеки на написів. Ці знаки поділяються на 4 типи: заборонні, попереджувальні, вказівні, розпорядчі. Чітке розмежування будівельних та експлуатаційних ділянок є однією з найважливіших умов безпечної комплектації будівельного майданчика. Окремі небезпечні зоні відгороджуються спеціальними парканами. Керівники та працівники за порушення законодавства про охорону праці та затверджених норм і правил, несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
4.4 Перелік машин та механізмів для будівництва.
Технічні характеристики крана СКГ- 40
Кран СКГ-40 вантажопідйомністю 40 т має дизель-електричний багатомоторний привід, що працює на змінному трифазному струмі напругою 380 В Кран обладнаний лебідками основного і допоміжного підйому, стрелопод'емной лебідкою, механізмами повороту і пересування. Механізми крану виконані у вигляді окремих блоків; в гусеничних візків крану незалежний привід. Опорно-поворотній пристрій дворядний кулькове. Основна стріла завдовжки 15 м-кодів складається з двох секцій, виконаних з куточків. За допомогою змінних секцій (вставок) стріла може бути подовжена до 20, 25, 30 і 35 м. Всі стріли можуть бути обладнані настановним гуськом завдовжки 5 м-кодів для допоміжного підйому.
-
Основні характеристики
Кількість осей
8х4
Марка
Mitsubishi
Тип Двигуна
дизельний
Максимальна швидкість,км/час
75
Вантажопідємність, кг
40000
Довжина гуська, м
9,2-15
Максимальна ванатжопід’ємність , т
40
Найбільша висота підйому при максимальній вантажопідємності, м
14
Швидкість підйому при максимальній вантажопідємності, м\хв
0,75 — 5,6
Вага із основною стрілою , т
57,8
Скорость переміщення , км/год
1
Габаритні розміри в транспортному положені , мм:
ширина по гусіниць
4100
ширина поворотної платформи
3230
ширина гусениць
800
довжина гусеничної тележки
4930
висота крана
4170
Характеристика канатов
Канат |
Діаметр, мм |
Довжина, м |
Грузовий поліспаст основного крюкового підвідски |
22,0 |
155,0 |
Грузовий поліспаст допоміжного крюкового підвідски |
22,0 |
85,0 |
Стріловий поліспаст |
22,0 |
100,0 |
Автокран Kato NK 400 Автокран Kato NK 400 имеет максимальна грузопідйомність 40тон на відстань 3 метров від своєї осі. Стріла крана – телескопічна, дліною від 11 до 35 метров. Додатково, до стріли можуть кріпитися гусьок довжиною 9,2 – 15 м. Це довзоляє крану піднімати вагу на висоту до 49,7 метров. Транспортна вага автокрана – 35,8 тонны, колісна база – 8х4, мінімальний радіус повороту – 11,5 метров.
|
СТАЦИОНАРНЫЙ БЕТОНОНАСОС CIFA — СЕРИЯ «6»
Гойдаючий вузол бетононасоса CIFA втілює в собі кращі характеристики по міцності, надійності і продуктивності з будь-якими типами бетону. Конструкція складається з жорсткої одноосної рами з тяговим дишлом, чотирма виносними опорами з ручним висуненням і двома колесами з гумовими шинами. Привід насоса за рахунок власного двигуна (Дизельного або Електричного). Основний гидронасос аксіально-поршневого типа з регульованою продуктивністю і постійною потужністю. Шестерінчастий гидронасос для аксіально-поршневого типа з регульованою продуктивністю і постійною потужністю.
Технічні характеристики |
РРС |
Потужність двигуна, кВт |
65/55 |
Макс. Теоретична потужність, м3/год |
52 |
Макс. Тиск на бетон, Бар |
57 |
Кількість циклів в хвилину |
36 |
Розміри циліндрів, що подають, (діаметр х довжина) мм |
176/1000 |
Обєм приймального бункеру, м3 |
350 |
Габаритні розміри
Універсальний экскаватор ЭО-332
Технічна характеристика екскаватора ЭО-3323
Основні характеристики |
|
Марка двигуна |
55,2 |
Поужність двигуна, кВт |
53/95 |
Найбільша швидкість переміщення, км/ч |
19,4 |
Подача насосу 234.20 (333.20), л/мин |
2 х 116 + 60 |
Найбільша потужність різання, кН |
100 |
Діаметр трудопроводу, мм |
125 |
Габаритні розміри, мм: |
|
..довжина |
7550 |
..ширина |
2500 |
..висота |
3700 |
Вага експлуатації із обладнанням зворотної і ковшом вмістимості 0,63 м3, т |
14 |
Пряма лопата
|
|
Місткість ковша, м3 |
0,63; 1,2 |
Наийбільша висота копання / вигрузки, м |
7,66 /4,2 |
Найбільший радіус копання, м |
6,78 |
Зворотня лопата
|
|
Найбільша глубина копання, м |
5,4 |
Місткість ковша, м3 |
0,5 |
Найбільший радіус копання на уровні стоянки, м |
8,5 |
Найбільша висота вигрузки, м |
4,9 |
Грейфер
|
|
Найбальша глубина копання без подовжувальних вставок, м |
5,4 |
Місткість ковшу, м3 |
0,5; |
Найбільша висота вигрузки, м |
3,89 |
Установка буровая JUNTTAN PM 25 Технічні характеристики: Склад установки: 1. Сваєбойная базова машина JUNTTAN PM 25 1.1 Лебідок 2 шт. 2. Комплект стріловидного устаткування PM 22 2.1 Телескопічне стріловидне устаткування, макс. довжина палі 14 м-кодів 2.2 П'ята стріли з гідравлічним приводом 2.3 Комплект гідроциліндрів стійки 2.4 Вертикальний повзун стріловидного устаткування 2.5 Свайних захватів Навісне робоче устаткування : 3. Гидромолот JUNTTAN Hhk7 3.1 Ударна частина 7 000 кг 3.2 Наголівник для палі 350х350 мм
Стальний шпунт – типу Ларсена
Стальний шпунт коритного типу находять своє використання в гідротехнічному будівництві. Використовують стальний шпунт позволяє робити стальну стінку, яка має високою надійністю, 100% грузопід’ємністю, значною водонепроникністю.
ип |
Ширина профіля, В, мм |
Висота профіля, h, мм |
Товщина стінки, S, мм |
Товщина полки t, мм |
Вага 1 м, кг |
Кількість метров в тонні |
Л4 |
436 |
204,2 |
14.8 |
9.5 |
74.0 |
13.5 |
4.5 Відомість машин і механізмів
№ |
Назва механізму |
Марка |
Кількість |
1 |
Стріловий кран |
СКГ 40 |
2 |
2 |
Автокран |
KATO NK400 |
1 |
3 |
Стаціонарний бетонасос |
CIFA |
1 |
4 |
Універсальний екскаватор |
ЭО |
2 |
5 |
Установка бурова |
JUNTTANA PM25 |
1 |
6 |
Вібратор |
Вп-80 |
2 |
7 |
Відбійний молоток |
Вм |
2 |
5.1 Розрахунок енергопостачання
N-потреба потужності електростанції
n – кількість однакових споживачів
Kп- коефіцієнт попиту
Cos γ – коефіцієнт потужності
№ |
Назва споживача |
N |
Кількість (n) |
kп |
cos |
|
||||||
1 |
Електроіснтрументи |
2.5 |
5 |
0.1 |
0.45 |
27.7 |
||||||
2 |
Вібратор |
0.5 |
2 |
0.15 |
0.50 |
13 |
||||||
3 |
Еелектросварювачні транси |
4 |
1 |
0.35 |
0.40 |
28 |
||||||
4 |
Освітлення зовнішнє |
0.5 |
8 |
0.90 |
1.00 |
4 |
||||||
5 |
Освітлення внутрішнє |
0.5 |
12 |
0.80 |
1.00 |
7.5 |
||||||
6 |
Освітлення складів |
0.5 |
5 |
0.35 |
1.00 |
7 |
||||||
Електростанція потужністю 350кВт, марка КТПН-400/6-10
5.2 Шпунтові роботи
Перед забивкою шпунт оглядають, чи немає великих деформацій, провіряють прямолінійність, шпунтові замки змазують солідолом. Після огляду шпунт можна заглиблювати. Але до початку заглиблення, розбивають вісі шпунтових огороджень і фіксують місця заглиблення шпунта з допомогою забивки маячних паль. Шпунт заглиблюють в грунт на 6 м ударнирним дизель-молотом. Вилучення шпунта здійснюється цим же дизель-молотом. Крановик, який витягає шпунт повинен дивитися чи співпадає вісь шпунта і вісь витягаючого зусилля, якщо вісі не будуть співпадати, буде перекіс і замки шпунтові будуть уповільнювати цей процес. Після витягування, шпунт складають.
5.2.1 Розрахунок шпунтової огорожі
1. Визначення розмірів ростверку
2. Призначення розмірів шпунтової огорожі
марка шпунта - Ларсон 4, вага 1м пог.- 75кг
3.
Визначення занурення шпунта нижче дна
котловану
4. Визначення довжини шпунту
L=1.0+05+2.0=3.5м
5. Вага шпунту
Т=3.5х68х75=18т
5.3 Земляні роботи
Земляні роботи виконуються:
По відношенню насипів до мосту
По розробці котлованів при споруджені проміжних опор
Насип підходів до мосту відсипається автосамоскидами МАЗ 505. Ущільнення виконується пошарово з товщиною шару 20см.
Розробка котлованів виконуються екскаватором ЕО332, з місткістю ковша 0.5м3. Грунт складається поруч з котлованом у відвал. Потім він буде використаний при засипці котлованів. Засипка здійснюється бульдозером Д 319. Роботи по розробці котлованів ведуться не на повну глибину. До відмітки дна котловану 0,2м грунта розробляється вручну. При прийомці роботи, відмітки перевірюється.
Розміри
котлованів з точністю
5см
Відмітка дна котловану 5см
Відповідність грунтів за результатами вишукувань
5.3 Палеві роботи
Вибір виду буронабивних паль і технології виготовлення визначається за результатами інженерно-геологічних вишукувань, які повинні забезпечити комплексне вивчення інженерно-геологічних умов району (майданчики, ділянки, траси) проектованого будівництва, дати прогноз можливих змін інженерно-геологічних умов у сфері взаємодії проектованих об'єктів з геологічної середовищем. Вишукування для пальових фундаментів повинні забезпечувати отримання даних, необхідних для розрахунків фундаментних конструкцій по I і І груп граничного стану, і, як мінімум, наступних характеристик: щільність і крупність піщаних грунтів, число пластичності, вологість, показник плинності і щільність глинистих грунтів у межах усієї досліджуваної товщі грунтів; міцнісні характеристики (питоме зчеплення і кут внутрішнього тертя) грунту, що залягає безпосередньо під нижніми кінцями палі, і кут внутрішнього тертя грунтів, що примикають до бічної поверхні паль; модуль деформації грунтів, що залягають під нижніми кінцями паль в межах стисливої товщі. Перед бурінням виконується розмітка палевих осей, за допомогою теодоліта, намічається лінією перетину осей рядів паль. Палі складуються в зоні роботи копрового обладнання, палі повернуті до крану головою. Палі підтягуються тільки прямим стропом – удавкою.
При необхідності технологією робіт може бути передбачений пристрій уширення в нижній частині свердловини для збільшення площі опертя палі на грунт. Його можна здійснити спеціальними уширителями, втрамбовиваніем бетонної або щебеневої суміші в дно свердловини.
Буріння проходить до розрахункової відмітки. При спорудженні палевого фундаменту проміжних та крайніх опор використовується 26м бурові палі.
Бетон, застосовуваний для заповнення свердловини, обов'язково повинен бути "важким", тобто при його приготуванні потрібно застосовувати "важкі" заповнювачі - кварцовий пісок, гравій або щебінь з міцних гірських порід. Бетонування кожної буронабивної палі має бути безперервним, перерви між укладанням окремих порцій бетону не повинні бути більше однієї години. Буронабивні палі є фактично опорами, що сприймають вертикальні і горизонтальні навантаження, а також моментні впливу. Тому вони повинні також відповідати всім вимогам, що пред'являються до залізобетонним конструкціям типу колон, згідно СНиП 2.03.01-84 "Бетонні та залізобетонні конструкції".
5.4 Опалубочні роботи
Опалубка потрібна для надання форм і розміру конструкції.
Види опалубок:
Деревяні, залізні, бетонні, залізобетонні, комбіновані.
По використанню:
Одноразові, багаторазові.
По технологічності:
Збірно-розбірні, нерозбірні.
Вимоги до опалубки
Міцна, щоб забезпечувала форми конструкції. Опалубка повинна бути змащена, щоб не приставав бетон. Повинна відповідати розмірам і формам до початку експлуатації. Також повинна мати гладку внутрішню поверхню.
Допуски:
По
довжині
і не більше 20мм на конструкцію по ширині
мін. товщиною дошки 3см. , а макс. Ширина
дошок 15см, щілина макс. 2мм. Опалубка
обмазується переробленим технічним
маслом.
5.5 Бетонні роботи
Монолітність бетону досягається безпечною укладкою та ущільненням бетонної суміші, для цього необхідно кожний ущільнюючий шар укладати до початку тужавіння попереднього не більше 1-2год.
До місця укладання бетонної суміші подають краном. Висота вільного падіння суміші неповинна перевищувати 3м.
Бетонування здійснюється горизонтальними шарами. Бетон ущільнюють до закінчення виходу позирків повітря, до появи цементного молочка. Повітря виганяється вібрацією. Або до появи бетону в щілинах опалубки.
5.5.1 Розрахунок інтенсивності бетонування
=
–
/год
- інтенсивність
по висоті
час
початку тужавіння
h- висота подача бетону
t0
час
транспортування
W= VxS=2x12=24 м3/год – інтенсивність по масиву
S – площа бетонування