24. Сутність валового прибутку

Валовий дохід – це створена живою працею і виражена у грошовій формі вартість, яка залишається після покриття спожитих у процесі виробництва затрат уречевленої праці, або так званий чистий прибуток.

Процес розрахунку прибутку (збитку) під-ств а у звітному періоді передбачає такі етапи:

Етап 1. Визначення чистого доходу від реалізації продукції. Чистий дохід =від реалізації продукції –непрямі податки

Етап 2. Розрахунок валового прибутку. Валовий прибуток= чистим доходом - собівартістю реалізованої продукції

Етап 3. Визначення прибутку від операційної діяльності. прибуток від операційної діяльност=валовий приб+інші операц. доходи-адміністрат. витрати-витрати на збут-інші операц витрати

Етап 4. Розрахунок прибутку від звичайної діяльності до оподаткування= Прибуток від операц. діяльн.+інші фін. доходи+ фін витрати+ витрати від участі в капіталі+ інші витрати

Етап 5. Розрахунок прибутку від звичайної діяльності=прибуток від звичайної діяльності від оподаткування- податок на прибуток.

Етап 6. Визначення чистого прибутку звітного періоду. прибуток від звичайної діяльності+надзвичайний дохід-податок з надзвич. прибутком

25. Методи розрахунку прибутку

На під-ств і прибуток планується за такими методами:

1. Метод прямого розрахунку використовують для планування прибутку на під-ств ах, де виготовляється невеликий асортимент продукції: Ппл = Об × (Оц – Спл), де Об – запланований обсяг продукції у натуральних одиницях; Cпл – планова собівартість одиниці продукції; Оц – планова оптова ціна одиниці прод.

Позитивні якості – простота і достовірність розрахунку показників фінансового плану. Недоліки – при розрахунку не враховується вплив окремих факторів на величину прибутку у плановому періоді.

2. Метод планування прибутку за показником витрат на 1 гривню продукції – це укрупнений метод, який передбачає використання даних про витрати на виробництво та реалізацію продукції за звітний період, а також їхні очікувані зміни у наступному періоді.

Показник витрат на 1 гривню продукції розраховується шляхом ділення собівартості продукції на виручку від реалізації продукції у цінах виробника (чистий дохід). Плановий прибуток розраховують за формулою: Ппл = (1 – Витрати на 1 грн. продукції) × Чд. Чд – планова сума чистого доходу від реалізації продукції.

3. Економічний метод планування враховує фактори, які можуть впливати на рівень прибутку та рентабельності у плановому періоді .Планування прибутку за порівняною продукцією відбувається за такою послідовністю:

1. Обчислюють очікуваний прибуток від реалізації продукції та очікувану собівартість продукції. 2. Обчислюють базову рентабельність продукції (Рбаз.): Рбаз = Ро – (1+Ро) × (1-Іц/Ів),

3. Розраховують собівартість планового року з урахуванням індексу цін на ресурси і темпу зростання обсягів виробництва продукції.

26. Сутність податків і їх функції.

Податки — дуже складна фінансова категорія, яка здійснює вплив на всі економічні явища та процеси. Основні характерні особливості податку, порівняно з іншими обов'язковими платежами до бюджету:

— справляння на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки у разі його переплати або якщо законодавством передбачені пільги щодо цього податку;

— односторонній характер встановлення. Оскільки податок сплачується з метою покриття суспільних потреб, які в основному відокремлені від індивідуальних потреб конкретного платника, то він є індивідуально безповоротний. Сплата податку не породжує зустрічного зобов'язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

— сплачується лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

— не має цільового призначення;

— є виключно атрибутом держави і базується на актах вищої юридичної сили.

Функції податку — вияв сутності податку в дії, спосіб вираження його властивостей.

Основні функції податку.

1. Найважливішою функцією податків є фіскальна. Відповідно до цієї функції податки виконують своє основне призначення — насичення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства.

2. Регулююча fунк слугує своєрідним доповненням попередньої і стосується як регулювання виробництва, так і регулювання споживання (наприклад непрямі податки). При цьому регулюючий механізм існує об’єктивно і вплив на платників здійснюється незалежно від волі держави. Дуже часто під регулюючою функцією розуміють лише надання пільг окремим виробникам чи галузям. Однак податкове регулювання — складніший механізм, що враховує не тільки податковий тиск, а й перспективи того чи іншого виду діяльності, рівні прибутковості і т. ін.

3. Контрольна fунк реалізується в ході оподаткування при регламентації державою фінансово-господарської діяльності під-ств і організацій, одержанні доходів громадянами, використанні ними майна. З допомогою цієї функції оцінюють раціональність, збалансованість податкової системи, кожного важеля окремо, перевіряють, наскільки податки відповідають реалізації мети у сформованих умовах.