21. Розрахунково платіжна дисципліна в системі грошових розрахунків.

Платіжна дисципліна передбачає здійснення під-ств ами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та в установлені строки.

За безготівкових розрахунків відвантаження й оплата товарів не збігаються в часі. Це призводить до виникнення дебіторської і кре­диторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість пов'язана з порушенням строків оплати: за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи і надані послуги; за розрахунками з бюджетом або з працівниками під-ств а. Фактично дебіторську заборгованість можна розглядати як безвідсоткову позичку покупцям, тобто своєрідний спосіб інвестуван­ня оборотного капіталу.

Надання покупцеві відстрочки платежу — це, по суті, надання йому товарного кредиту, який не може бути без­оплатним.

Кредиторська заборгованість виникає здебільшого під час розрахунків з постачальниками і свідчить про використання у фі­нансово-господарській діяльності коштів, які не належать під-ств у, але перебувають у нього в обороті.

Кредиторську заборгованість доцільно аналізувати:

—за розрахунковими документами, строк оплати яких не настав; * постачальниками;*товарами;*розрахунками з бюджетом;*розрахунками в порядку заліку взаємних вимог;*виданими векселями, строк оплати яких не настав;*прострочен векселями;*використаним кредитом.

Зміцненню платіжної дисципліни сприяє запровадження санк­цій за її порушення.

22. Санкції в системі грошових розрахунків

Санкцію в господарських відносинах слід розглядати як захід покарання за порушення встановленого порядку здійснення господарсько-фінансової діяльності. Застосування санкцій спрямовано на зміцнення договірної, кредитної, розрахункової, фінансової ди­сципліни і поліпшення роботи економічного суб'єкта.

Залежно від того, які суб'єкти застосовують санкції, поділяються:

*договірні - спрямовані на забезпечення повного й без­умовного виконання господарських угод. Такі санкції застосову­ються у вигляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми невиконаного зобов'язання.

*банківські (кредитні) - застосовуються до під-ств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан облі­ку і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів.

*фінансові(за порушення суб'єктами господарювання фінансової дисципліни). Вони застосовуються державними органами, податковою адміністрацією.

23. Економічний зміст прибутку

Прибуток під-ств а – це частина новоствореної вартості, що відображає різницю між доходами, отриманими від фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, та видатками на її

здійснення і є винагородою за ризик здійснення підприємницькоїдіяльності.

Прибуток виконує такі функції:

1) економічну ⇒ характеризує економічний ефект, отриманий у результаті фінансово-господарської діяльності під-ств а;

2) стимулюючу ⇒ є джерелом формування фінансових ресурсів, які використовують на розширення виробничої діяльності, соціальний розвиток під-ств а, матеріальне заохочення працюючих тощо;

3) фіскальну ⇒ частина прибутку у вигляді податків є джерелом формування доходів бюджетів різних рівнів, що дає змогу державі виконувати покладені на неї функції.

Фактори, що впливають на розмір прибутку під-ств а

Зовнішні: природні умови;транспортне сполучення; Конкуренція; ціни на виробничі ресурси,податкове законодавство

Внутрішні: обсяг виробництва і реалізації продукції; асортимент і якість прод; собівартість і ціна продукції тощо.

ознаки прибутку підпр:

• стратегічна мета та основний мотив здійснення

• кінцевий позитивний фінансовий результат від звичайної діяльності під-ств а;

• форма доходу власників інвестованого капіталу і підтвердження факту досягнення певного комерційного успіху;

• найважливіший показник рівня ефективності виробничо- господарської діяльності під-ств а: рівня його витрат, продуктивності праці працівників;

• результат успішної організації менеджменту на під-ств і;

• необхідна умова підвищення рівня самофінансування під-ств а,джерело його фінансової незалежності;

• приріст капіталу;

• фактор часу