138. Oртега і Гассет «Бунт мас».

В центрі уваги Ортеги-і-Гасета стоять соціальні проблеми. У своїй роботі «Бунт мас» вчений вперше в західній філософії виклав основні принципи доктрини «масового суспільства», під яким він розумів духовну атмосферу, що склалася на Заході в результаті кризи буржуазної демократії, бюрократизації суспільних інститутів, розповсюдження товарно-грошових відносин на усі форми міжусобних контактів.У суспільстві маси взяли повну владу. Бунт мас – це найтяжча криза. «Міста повні людей. Будинки повні жителів. Готелі повні гостей. Потяги повні подорожніх. Кав'ярні повні публіки…». Це явище називається «перенасиченням». Питання, яким раніше ніхто не переймався, стає майже постійно проблемою, а саме: де знайти місце? Маса вирішила висунутися на передній план суспільного життя, зайняти місця, вживати знаряддя і втішатись насолодами, що досі були призначені для небагатьох. Маса розчавлює під собою все, що відмінне. А хто не схожий на всіх, хто не думає як усі, ризикує бути усунутим. Тепер всі - це лише маса.Сьогодні маси користаються у великій мірі тим самим життєвим репертуаром, що раніше здавався призначеним виключно для меншості; маси перестали коритися меншості: вони її не слухають та не поважають її, а натомість самі займають її місце. Життя пересічної людини складається сьогодні з того самого життьового репертуару, який раніше був притаманний лише найвищій меншості.

Життя пересічної людини стає матеріально забезпеченим, комфортним, з’являється громадський порядок і мораль. Нині мораль зникла, але кожен доводить, що вона існує. Люди позбавляються цього поняття, щоб бути вільними, не підкорюватися ніяким нормам минулого. Звичайний європеєць відмовився від минулих правил, щоб почуватися вільним, та здобувши «Свободу» - багато чого втрачено.Європа лишилася без моральних норм. Маса відкидає застарілі норми зовсім не для того, щоб замінити їх новими, кращими; в центрі її життєвого плану лежить прагнення жити, не підкоряючись ніяким заповідям моралі.Складається система суспільних зв’язків, всередині якої кожна людина відчуває себе статистом, виконавцем нав’язаної йому ззовні ролі, часткою безликового початку – натовпу.Ортега-і-Гасет критикує духовну ситуацію, вважаючи її неминучим результатом розв’язання демократичної активності мас, і бачить вихід у створенні нової, аристократичної еліти – людей, котрі здатні на вільний «вибір», та керуються лише безпосереднім «життєвим поривом».Раціоналізм Ортега-і-Гасет вважає своєрідним інтелектуальним стилем «масового суспільства». Він закликає повернутися до до-наукових форм орієнтації у світі, до стародавньої, ще не розділеної «любові до мудрості».

138. Тоффлер е. «Третя хвиля».

Елвін Тоффлер "Третя хвиля" (1980). У цій праці Е. Тоффлер розробляє теорію постіндустріального суспільства, за його термінологією – "надіндустріальної цивілізації". Він ділить людську цивілізацію на три фази: сільськогосподарську фазу Першої Хвилі, індустріальну фазу Другої Хвилі та фазу Третьої Хвилі, яка за Е. Тоффлером, тільки починається. Спочатку Е. Тоффлер описує індустріальну фазу Другої Хвилі і ретельно змальовує картину нової цивілізації, що визріває сьогодні. Нова цивілізація, на думку Е. Тоффлера, настільки глибоко революційна, що ставить під сумнів усі усталені уявлення. Всі старі способи мислення, старі формули, догми й ідеології, незалежно від того, як високо їх цінували та якими корисними вони були в минулому, більше не відповідають обставинам. Світ, який швидко утворюється внаслідок зіткнення нових цінностей і технологій, нових геополітичних відносин, нових стилів життя й засобів сполучення, вимагає абсолютно нових ідей та аналогій, класифікацій та концепцій. Е. Тоффлер, описуючи індустріальну цивілізацію, що відмирає, користується термінами "техносфера", "соціосфера", "інфосфера" та "енергосфера", а далі показує, як кожна з них зазнає революційних змін у сьогоднішньому світі. Прагне показати, в яких зв'язках перебувають між собою ці сфери, а також "біосфера" та "психосфера", які формують структуру психологічних та особистих відносин, через які зміни зовнішнього світу вони впливають на наше приватне життя.

У "Третій хвилі" Е. Тоффлер прагне обґрунтувати тезу, що економіка не є найголовнішим чинником сучасного капіталізму. Нова цивілізація буде кардинально відрізнятися від капіталістичного періоду "індустріалізму", в якому основними регулятивними принципами є стандартизація, концентрація, максималізація, які не будуть спрацьовувати при переході до економіки самообслуговування. Поява нової наукоємної технології, реорганізація виробництва на основі впровадження найновіших досягнень науки й техніки привели в рух "третю хвилю" розвитку цивілізації, яка руйнує всі принципи попередньої економіки та змінює її на протилежні.

Згідно з цією етикою повага до людини залежить вже не від наявного капіталу, а від практичної віддачі у безпосередній її діяльності. Звідси, змінюється цінність не тільки окремої людини, а й усього суспільства загалом. Так, на думку Е. Тоффлера, відбувається своєрідна "гуманізація суспільства", бо зі знеціненням влади капіталу зникає притаманне капіталістичному духу користолюбство.