1. Вплив умов виробництва на безпеку праці
2. ПСИХОМЕТРИЧНА КРИВА - графік залежності вірогідності виявлення (або розрізнення) подразника від його величини, звичайно одержуваний в психофізичному експерименті за допомогою методу постійних подразників. Вісь ординат є відносною частотою позитивних відповідей, вісь абсцис при визначенні абсолютного порогу - інтенсивність подразника, а при визначенні диференціального порогу, як правило, - абсолютне значення різниці між постійним і змінним стимулами.
Категорія. Графік залежності ймовірності виявлення (або розрізнення) подразника від його величини, звичайно одержуваний в психофізичному експерименті за допомогою методу постійних подразників.
Специфіка. Вісь ординат представляє собою відносну частоту позитивних відповідей, вісь абсцис при визначенні абсолютного порога - інтенсивність подразника, а при визначенні диференціального порога, як правило, - абсолютне значення різниці між постійним і змінним стимулами.
Поріг визначений як інтенсивність стимулу, при якій половина реакцій правильна. Ордината дана в умовних одиницях. Крива зсувається вправо або вліво в залежності від обставин.
3. Розкрийте симптоми за якими визначається ііі ступінь перевтоми
Перевтомлення - це стан організму на межі патології, яке розвивається під впливом тривалої та невпинної роботи в стані стомлення або тоді, коли регламентуючий відпочинок між циклами роботи є недостатнім для відновлювання й характеризується об'єктивно-суб'єктивними ознаками стомлення, а в професійній діяльності з'являються грубі помилки в роботі. Таким чином, перевтомлення з'являється завжди в разі порушення режиму праці й відпочинку, що супроводжується відчуттям стомлення вже перед початком роботи, об'єктивним зниженням якісних та кількісних показників роботи з різким зменшенням рівня безпеки діяльності (наявність помилок професійної діяльності) і збільшенням періодів в динаміці працездатності.
Розгянемо даний ступінь перевтоми – ІІІ (Виражений) за 7 симптомами(за Корольчуком М.С.): 1)Зниження дієздатності – виражене. 2)Поява раніше відсутньої втоми при навантаженні – при полегшеному навантаженні. 3)Компенсація зниження дієздатності вольовим зусиллям – не повністю. 4)Емоційні зрушення – роздратованість. 5)Розлад сну – сонливість вдень. 6)Зниження розумової працездатності – тимчасова забутькуватість. 7)Психогігієнічні заходи – необхідне прискорення чергової відпустки й влаштованого відпочинку.
У III стадії перевтоми перші 15 днів відводяться на повний відпочинок і лікування, які слід здійснювати в клінічних умовах. Після цього людині призначається активний відпочинок. Поступове включення до звичайний режим дня проводиться ще 2—3 міс. Увесь цей час забороняється велика психологічна чи фізична нагрузка.
Розкрийте симптоми за якими визначається іі ступінь перевтоми
Для неї характерні численні скарги, функціональні порушення у багатьох органах і системах організму, зниження фізичної працездатності. Так, люди пред'являють скарги на апатію, млявість, сонливість, сильну роздратованість, на зниження апетиту. Багато людей скаржаться на легку стомлюваність, неприємні відчуття й біль в області серця, на уповільнене входження у будь-яку роботу. Нерідко така людина скаржиться на втрату гостроти м'язового почуття, на появу неадекватних реакцій на фізичне навантаження [Літунів З. П., Мотылянская Р. Є., 1975; Venerando А., 1975]. Прогресує розлад сну, подовжується час засипання, сон стає поверховим, неспокійним з частими сновидіннями нерідко кошмарного характеру. Сон, зазвичай, не дає необхідного відпочинку і відновлення сил.Часто цих людей мають характерний зовнішній вигляд, відтворений у блідому кольорі шкіри особи, синюватому кольорі губ і синяві під глазами.
Розглянемо даний ступінь перевтоми – ІІ (Легкий) за 7 симптомами(за Корольчуком М.С.): 1)Зниження дієздатності – значне. 2)Поява раніше відсутньої втоми при навантаженні – при звичайному навантаженні. 3)Компенсація зниження дієздатності вольовим зусиллям – повністю. 4)Емоційні зрушення – тимчасова нестійкість настрою. 5)Розлад сну – багатьом тяжче засинати або прокидатися. 6)Зниження розумової працездатності – тяжко зосередитися. 7)Психогігієнічні заходи – чергова відпустка чи відпочинок.
При перевтомі II стадії заняття на 1—2 нед замінюються активним відпочинком. Потім протягом 1—2 міс проводиться поступове включення до звичайного режиму, як і описано під час лікування I стадії перевтоми. Увесь цей час забороняється порушення режиму праці та відпочинку.
Білет № 25
1.Індивідуальна захищеність в системі безпеки праці. Відзначимо головні фактори, які створюють для людини небезпеку в професійній діяльності, і фактори, які захищають її від цієї небезпеки. В психофізіології безпеки праці виділяють три головні взаємопов'язані фактори: людина, виробництво, система безпеки праці. Для характеристики здатності людини протистояти небезпеці необхідно розглянути динамічну структуру особистості, запропоновану К.К. Платоновим (1972) в практичному її застосуванні. Автор виділяє чотири головні підструктури особистості й дві додаткові, які зумовлюють здатність людини протистояти небезпеці: 1. Біологічна під структура, яка виходить з природних властивостей людини та проявляється в саморегуляції, самозбереженні; структурному надлишку (парні органи, компенсація), інформаційному (резерв органів сприйняття, збереження й переробки інформації та її передачі). 2. Психологічна підструктура, яка характеризує індивідуальні особливості психічних пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, увага, пам'ять, мислення, емоції, почуття, воля). Психофізіологічні якості та стани людини визначають реакцію людини на небезпеку. Тобто можливості людини виявити небезпечну ситуацію й адекватно реагувати на неї залежно від її індивідуальних особливостей та типу вищої нервової діяльності. На поведінку людини в небезпечній ситуації впливає також її психічний та фізичний стан. 3. Підструктура професійних якостей та досвіду суттєво впливає на протидію небезпеці в праці. Мається на увазі не стільки знання, навички та уміння (ЗНУ), спрямовані на досягнення мети праці, скільки саме безпечне вирішення всіх завдань. Слід відмітити, що вміння безпечно працювати залежить насамперед від рівня професійної майстерності, яка включає в себе знання правил безпеки і значно підвищує ступінь надійності спеціаліста. 4. Соціальна підструктура, яка зумовлює можливості людини протистояти небезпеці, визначається ступенем мотивації до праці та її безпеки. Розглянуті підструктури особистості складають гнучку систему із взаємодоповненнями й взаємними концепціями, які сприяють надійності її існування та діяльності. Тому й можливості людини протистояти небезпеці також не слід розглядати як просту суму перерахованих підструктур. Таким чином рівень індивідуальної захищеності людини від небезпеки є наслідком дії складної системи саморегуляції, яка базується на динамічній структурі особистості. Вказують на наявність різних рівнів в структурі особистості О.М. Леонтьев (1975), К.К. Платонов (1971). Автори звертають увагу дослідників на багатогранність, складність міжрівневих зв'язків, які утворюються в процесі предметної діяльності й підкреслюють, що абстракція, пов'язана з виділенням в особистості окремих рівнів, не порушує її цілісності, природності в умовах професійної діяльності.