- •1. Психологічні критерії впливу під час переговорного процесу.
- •2. Відмінність періоду нестійкої працездатності від неухильного зниження працездатності.
- •3. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють ііі ступінь напруги в діяльності.
- •4. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють іv ступінь напруги в діяльності
- •1. Практична значущість психологічної підготовки.
- •2. Методики дослідження оперативної пам’яті.
- •3. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють іv ступінь напруги в діяльності.
- •4. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють ііі ступінь напруги в діяльності.
- •Ієрархія рівней сумісності.
- •Витоки експериментальної психології
- •Дайте рекомендації спеціалісту з “групи ризику” щодо уникнення гіподинамії та гіпокінезії.
- •Проаналізуйте своє фізичне навантаження та рухову активність і надайте собі рекомендації.
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •5. Закон системності в роботі кори головного мозку (динамічний стереотип).
- •Теоретична частина
- •Теоретична частина
- •Методики дослідження мислення.
- •Практична частина
- •Зміст та напрями психологічного забезпечення спортивної діяльності.
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Теоретична частина
- •Проблеми психічної саморегуляції..
- •Властивості й особливості слухового аналізатору.
- •Визначте батарею тестів для психодіагностики рівня працездатності операторів аес за прямими показниками.
- •Проаналізуйте періоди працездатності та визначте критерії, за якими вони відрізняються.
- •Психофізіологічні заходи збереження працездатності спеціалістів.
- •Методики дослідження побічних показників працездатності.
- •Розкрийте практичне значення класифікації функціональних станів.
- •Визначте загальні критерії перевтомлення.
- •1.Загально-організаційні заходи підтримки працездатності.
- •2.Динаміка працездатності за Космолинським ф.П., Дерев’янко є.А.
- •3.Опишіть перші ознаки перевтоми у спеціаліста.
- •4.Визначте перші ознаки перевтомлення.
- •1.Значення психологічної сумісності до ефективної діяльності.
- •2.Методики дослідження прямих показників працездатності.
- •3.Визначте перші ознаки перевтомлення.
- •4.Опишіть перші ознаки перевтоми у спеціаліста.
- •2. Критерії оцінки працездатності спеціалістів
- •Стомлення та перевтомлення
- •Класифікація шляхів і засобів збереження працездатності та безпечної діяльності спеціалістів
- •Функціональний стан та працездатність спеціалістів операторського профілю під час професійної діяльності
- •1.Структура фактичної безпеки праці.
- •2.Відмінність динаміки працездатності за Корольчуком м.С. І Космолинським ф.П.?
- •3.Дайте рекомендації для попередження нервово-психічної напруги.
- •4.Визначте фактори, які сприяють розвитку стомлення у навчальній діяльності студентів.
- •Сутність закономірностей Вебера-Фехнера
- •Визначте фактори, які протидіють нервово-психічній напрузі
- •4. Розкрийте симптоми за якими визначається і ступінь перевтоми
- •1. Вплив умов виробництва на безпеку праці
- •3. Розкрийте симптоми за якими визначається ііі ступінь перевтоми
- •Розкрийте симптоми за якими визначається іі ступінь перевтоми
- •2.Принципи та критерії вибору методик психодіагностики працездатності.
- •4.Розкрийте фактори умов праці за якими визначають критерії класифікації праці за ступенем нервово-психічної напруги.
- •Фактори умов праці, які зумовлюють іі ступінь напруги в діяльності.
- •1.Основні поняття безпеки праці (нещасний випадок, небезпечна (аварійна) ситуація, аварія. Катастрофа).
- •2.Зв’язок експериментальної психології з іншими науками.
- •3.Розкрийте фактори умов праці за якими визначають критерії класифікації праці за ступенем нервово-психічної напруги.
- •1.Рівні, види, типи адаптації особистості до умов професійної діяльності.
- •3.Визначте фактори умов праці, які зумовлюють і ступінь напруги в діяльності.
- •Фактори умов праці, які зумовлюють іі ступінь напруги в діяльності.
1.Структура фактичної безпеки праці.
В психофізіології безпеки праці виділяють три головні взаємопов'язані фактори: людина, виробництво, система безпеки праці. К.К. Платоно виділяє чотири головні підструктури особистості, які зумовлюють здатність людини протистояти небезпеці: 1. Біологічна під структура, яка виходить з природних властивостей людини та проявляється в саморегуляції, самозбереженні; структурному надлишку (парні органи, компенсація), інформаційному (резерв органів сприйняття, збереження й переробки інформації та її передачі). 2. Психологічна підструктура, яка характеризує індивідуальні особливості психічних пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, увага, пам'ять, мислення, емоції, почуття, воля). Психофізіологічні якості та стани людини визначають реакцію людини на небезпеку. Тобто можливості людини виявити небезпечну ситуацію й адекватно реагувати на неї залежно від її індивідуальних особливостей та типу вищої нервової діяльності.
3. Підструктура професійних якостей та досвід.. Мається на увазі саме безпечне вирішення всіх завдань. Слід відмітити, що вміння безпечно працювати залежить насамперед від рівня професійної майстерності, яка включає в себе знання правил безпеки і значно підвищує ступінь надійності спеціаліста. 4. Соціальна підструктура, яка зумовлює можливості людини протистояти небезпеці, визначається ступенем мотивації до праці та її безпеки.
Розглянуті підструктури особистості складають гнучку систему із взаємодоповненнями й взаємними концепціями, які сприяють надійності її існування та діяльності. Тому й можливості людини протистояти небезпеці також не слід розглядати як просту суму перерахованих підструктур. Таким чином рівень індивідуальної захищеності людини від небезпеки є наслідком дії складної системи саморегуляції, яка базується на динамічній структурі особистості.
Виробництво це не тільки процес праці, а й простір, в якому здійснюється трудова діяльність та виникає небезпека і де людина може піддаватися її дії. Це може бути будь-який технічний об'єкт (ОП ПУ, кабіна літака, автомобіля, лікувальний заклад і т.д.). Серед різних робіт, які виконуються на виробництві спеціально виділяють роботи (групи професій) підвищеної небезпеки. До них належать всі роботи, пов'язані з електрострумом, системами високого тиску і т.д. Такий розподіл проводиться з розрахунків на нормальні умови, організацію та експлуатацію техніки. В разі порушень в сферах може виникнути додаткова виробнича небезпека, котра робить звичайну роботу небезпечною. До робіт з підвищеною небезпекою допускаються особи, які пройшли спеціальну додаткову підготовку з техніки безпеки, самі засоби техніки безпеки більш досконалі, таких робіт значно менше, ніж звичайних, і саме головне, висока ціна помилки на роботах з підвищеною небезпекою зумовлює відповідний психологічний настрій, настанову й особисту відповідальність за безпечну працю. Третя підструктура - система безпеки праці, яка спрямована на зниження рівня виробничої небезпеки та сприяє підвищенню захисту людини в праці. Система безпеки праці вирішує ряд головних завдань: - сприяє забезпеченню загальної організації безпеки професійної діяльності; - сприяє розробці й використанню індивідуальних та стаціонарних засобів захисту від небезпечних факторів; - сприяє організації навчання безпечній роботі, виконанню правил безпеки праці, контролює готовність техніки та людей до небезпечної роботи; - здійснює пропаганду й виконання безпечної праці. В самій системі безпеки праці закладено велике коло заходів: від вдосконалення техніки й технологічних процесів, до організації різними шляхами безпечних умов праці взагалі, а також безпосередньо на кожному робочому місці, вже в процесі проектування техніки та умов професійної діяльності. Технічних принципів вирішення проблеми є досить багато, але до всіх засобів захисту (колективних та індивідуальних) ставиться вимога: виконуючи свої захисні функції, вони не повинні утворювати перешкод, а органічно вписуватись в професійну діяльність, технологічний процес, організацію виробництва. Таким чином, на людину діє система безпеки праці, яка сприяє підвищенню професійної майстерності, її ефективності та безпечності, а мотивація безпечної праці забезпечує спеціаліста правилами, індивідуальними засобами захисту й таким чином додатково збільшує його захищеність.Дія системи безпеки праці на виробництво виявляється в зменшенні виробничих небезпек, а також в зменшенні рівня їх дії завдяки стаціонарному захисту. Небезпечні фактори й засоби протидії їм формують виробничу небезпеку. На базі взаємодії трьох підструктур (людина - виробництво -система безпеки праці) складається фактичний рівень безпеки праці. Вчені на практиці виділяють два головних фактори, які зумовлюють фактичну безпеку праці: результуюча виробнича небезпека та результуюча захищеність людини від цієї небезпеки, і сама людина виявляється активним та провідним компонентом цих взаємовідносин.