Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на іспит СПЗПД.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
608.77 Кб
Скачать
  1. Властивості й особливості слухового аналізатору.

Слух — здатність організму сприймати та розрізняти звукові коливання за допомогою слухового аналізатора. Людське вухо здатне сприймати звуки з частотами від 16 до 20 000 Гц.

Сприймальною частиною звукового аналізатора є вухо. Воно поділяється на три відділи: зовнішнє, середнє і внутрішнє.

Зовнішнє вухо складається з вушної раковини і зовнішнього слухового проходу. Вушна раковина являє собою рупор, який збирає і направляє звукові хвилі у зовнішній слуховий прохід. Зовнішній слуховий прохід служить для проведення звукових коливань до барабанної перетинки.

Середнє вухо представлене системою повітряносних порожнин, дояких належать барабанна порожнина, клітини сосковидного відростка і слухова труба.

Внутрішнє вухо один з трьох відділів органів слуху і рівноваги, який через свою хитромудру форму називається кістковим лабіринтом. Кістковий лабіринт складається з передврерря, завитки (спірально закручений в 2,5 оберти канал) і півколових каналів.  Завитка знаходиться попереду, а півколові канали позаду, між ними розташована порожнина неправильної форми — передверря. Всередині кісткового лабіринту знаходиться перетинчастий лабіринт, який має також три частини, але менших розмірів, а між стінками обох лабіринтів знаходиться невелика щілина, заповнена прозорою рідиною — перилімфою. Кожна частина внутрішнього вуха виконує певну функцію. Наприклад, равлик є органом слуху: звукові хвилі, які з зовнішнього слухового проходу через середнє вухо потрапляють у внутрішній слуховий прохід, у вигляді вібрації передаються рідині, що заповнює завитку. Всередині завитки знаходиться основна мембрана (нижня перетинчаста стінка), на якій розташований кортіїв орган — скупчення особливих слухових волоскових клітин, які через коливання перилімфи сприймають слухові подразнення в діапазоні 16-20000 герц, перекодовують їх у нервові імпульси і передають на нервові закінчення VIII пари черепномозкових нервів — переддверно-завиткового нерва; далі нервовий імпульс надходить у корковий слуховий центр головного мозку. Передверря і півколові канали — органи відчуття рівноваги і положення тіла в просторі. Півколові канали розташовані у трьох взаємно перпендикулярних площинах і заповнені напівпрозорою драглистою рідиною; всередині каналів знаходяться чутливі волоски, занурені в рідину, і при найменшому переміщенні тіла або голови в просторі рідина в цих каналах зміщується, натискає на волоски і породжує імпульси в закінченнях вестибулярного нерва — в мозок надходить інформація про зміну положення тіла.

Звукові хвилі з навколишнього середовища надходять до зовнішнього слухового проходу і надають коливного руху барабанній перетинці, далі через ланку слухових кісточок передаються в порожнину равлика внутрішнього вуха. Коливання волокон равлика передаються, розташованим в них, клітинам кортієвого органа. Внаслідок цього виникає нервовий імпульс, котрий передається до відповідного відділу кори великих півкуль головного мозку, де виникає відповідна слухова уява.