
- •Пожежна безпека навчальний посібник
- •Розділ і. Пожежна безпека як проблема сучасного суспільства і галузь науки
- •§ 1. Вогонь та пожежа
- •§ 2. Основні етапи розвитку пожежної справи
- •§ 3. Пожежна безпека оточуючого світу
- •У кожному випадку за 90 років XX ст.
- •§ 4. Наслідки пожеж
- •Та об'єм продуктів горіння, що утворюється
- •§ 5. Динаміка пожеж в Україні. Основні тенденції та причини
- •За останні п'ять років (у порівнянні з 1985 р.)
- •Розподіл кількості загиблих людей за часом доби розподіл кількості загиблих людей за місяцями року
- •§ 6. Поняття-про пожежну безпеку
- •§ 7. Пожежна безпека як напрямок науки
- •Розділ II. Загальні відомості про горіння. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- •§ 8. Теоретичні основи процесів горіння та вибуху1
- •§ 9. Види горіння. Зони й класи пожеж
- •§ 10. Горіння твердих речовин та матеріалів
- •§ 13. Горіння пилу
- •§ 14. Самозаймання
- •§ 15. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •§ 16. Умови пожежовибухобезпеки під час використання речовин і матеріалів
- •Розділ III. Методика аналізу пожежної небезпеки
- •§ 17. Складові пожежної небезпеки
- •§ 18. Відкритий вогонь, розжарені продукти горіння та нагріті поверхні
- •Полум'я та малокалорійних теплових джерел
- •§ 19. Тепловий прояв електричної енергії
- •§ 20. Тепловий .Прояв механічної енергії
- •§ 21. Тепловий прояв хімічних реакцій
- •§ 22. Тепловий прояв сонячної, ядерної енергії та інші джерела запалювання
- •§ 23. Основні причини виникнення горючого середовища
- •§ 24. Рекомендації щодо методики проведення аналізу пожежної небезпеки
- •Розділ IV. Класифікація об'єктів за їх вибухопожежонебезпекою
- •§ 25. Оціночний підхід до визначення категорій та класифікації об'єктів
- •§ 26. Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •§ 27. Категорії будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •§ 28. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •§ 29. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •§ 30. Методика визначення відповідності будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки
- •§ 31. Призначення та концептуальні основи систем пожежної безпеки
- •§ 32. Попередження утворювання горючого середовища
- •§ 33. Попередження утворювання джерел запалювання
- •§ 34. Характеристика системи протипожежного захисту
- •§ 35. Характеристика комплексу організаційно-технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •§ 36. Пожежна небезпека будівель та споруд
- •§ 37. Класифікація будівельних матеріалів
- •§ 38. Основні частини будинків та будівельні конструкції
- •§ 39. Поведінка будівельних конструкцій в умовах пожежі
- •§ 40. Способи підвищення вогнестійкості залізобетонних конструкцій
- •§ 41. Методи захисту несучих металевих конструкцій
- •§ 42. Вогнезахист деревини та конструкцій, що виконані з неї
- •§ 43. Протипожежні відстані
- •§ 44. Протипожежні перешкоди
- •§ 45. Противибуховий захист будівель та споруд
- •Розділ VII. Евакуація людей у разі пожежі
- •§ 46. Характеристика небезпечних для людини факторів пожежі
- •§ 47. Особливості й параметри руху людей під час евакуації
- •§ 48. Евакуаційні шляхи та виходи
- •§ 49. Підготовка евакуації людей на випадок виникнення пожежі
- •§ 50. Протидимний захист
- •§ 51. Класифікація електроустановок
- •§ 52. Монтаж та експлуатація електромереж
- •§ 53. Апарати захисту в електроустановках
- •§ 54. Запобігання пожежам від електросвітильників
- •§ 55. Аналіз пожежної небезпеки електричних виробів
- •§ 56. Захист від статичної електрики
- •§ 57. Блискавкозахист
- •Розділ IX. Забезпечення пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт
- •§ 58. Загальна характеристика вогневих робіт
- •§ 59. Організація проведення вогневих робіт
- •Наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт
- •§ 60. Газозварювальні роботи
- •§ 61. Електрозварювальні роботи
- •§ 62. Різання металів із застосуванням рідкого палива
- •§ 63. Паяльні роботи
- •§ 64. Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Розділ X. Організація забезпечення пожежної безпеки
- •§ 65. Правова основа забезпечення пожежної безпеки
- •§ 66. Роль органів центральної виконавчої влади у системі забезпечення пожежної безпеки
- •§ 67. Функції Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління державної пожежної охорони
- •§ 68. Обов'язки власників та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки
- •§ 69. Державний пожежний нагляд
- •§ 70. Права державних інспекторів з пожежного нагляду
- •§ 71. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •§ 72. Добровільне пожежне товариство
- •§ 73. Служба пожежної безпеки
- •§ 74. Забезпечення гасіння пожеж
- •§ 75. Облік пожеж
- •§ 76. Загальні принципи організації забезпечення пожежної безпеки об'єкта (підприємства)
- •§ 77. Вивчення правил та вимог пожежної безпеки
- •§ 78. Розробка інструкцій про заходи пожежної безпеки
- •§ 79. Добровільні пожежні дружини
- •§ 80. Організація та методи роботи пожежно-технічних комісій
- •§ 81. Способи та умови припинення горіння
- •§ 82. Вогнегасні речовини
- •§ 83. Протипожежне водопостачання
- •§ 84. Первинні засоби пожежогасіння.
- •§ 85. Вогнегасники
- •§ 86. Системи пожежної сигналізації
- •§ 87. Стаціонарні автоматичні установки (системи)
- •§ 88. Установки виявлення та заглушення вибухопожежонебезпечних ситуацій
- •§ 89. Підготовка об'єкта до можливої пожежі
- •§ 90. Дії у разі виникнення пожежі
- •§ 91. Перша допомога при опіках
§ 87. Стаціонарні автоматичні установки (системи)
пожежогасіння
Автоматичні установки (системи) пожежогасіння призначені для гасіння або локалізації пожежі. Одночасно вони повинні виконувати і функції автоматичної пожежної сигналізації.
Відповідно до ДСТУ 2273-93 ССБП. Пожежна безпека. Терміни та визначення під УСТАНОВКОЮ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ розуміється сукупність технічних засобів, установлених на об'єкті, що захищається, для виявлення пожежі, оброблення, подавання в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті, спеціальної інформації та (чи) подавання команд на включення автоматичних установок пожежогасіння та технічних обладнань.
Під поняттям АВТОМАТИЧНА УСТАНОВКА ПОЖЕЖОГАСІННЯ розуміється установка пожежогасіння (тобто сукупність стаціонарних технічних засобів для гасіння пожежі за рахунок випуску вогнегасної речовини) з автоматичним способом приведення до дії.
Установки автоматичного пожежогасіння повинні забезпечувати:
час спрацьовування менший гранично допустимого часу вільного розвитку пожежі;
тривалість дії в режимі гасіння, необхідну для ліквідації пожежі;
інтенсивність подавання (концентрацію) вогнегасних речовин;
надійність функціонування.
Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння наведена на рис. 11.16.
У реальних умовах осередки пожежі можуть виникнути в місцях, важ-кодоступних для доставления диспергованих та пінних вогнегасних речовин, які подаються стаціонарними установками пожежогасіння з утворенням так званих «тіньових» зон. З цих причин ці установки часто забезпечують тільки локалізацію пожежі. Тому використання автоматичних установок пожежогасіння передбачає обов'язкову участь в ліквідації пожежі оперативних підрозділів пожежної охорони. Ліквідація пожежі може бути також забезпечена обслуговуючим персоналом, охороною об'єкта або добровільними протипожежними формуваннями.
При виборі й обгрунтуванні застосування автоматичної установки пожежогасіння на конкретному об'єкті слід враховувати, чи буде економічно виправдано її використання. Економічна ефективність використання пожежної автоматики визначається з урахуванням вартості об'єкта, ймовірності виникнення пожежі, можливих збитків від неї, а також капітальних вкладень та поточних витрат на протипожежний захист.
Рекомендована схема алгоритму вибору типу автоматичних установок пожежогасіння наведена на рис. 11.17.
Рис. 11.16. Класифікаційна схема стаціонарних установок (систем) пожежогасіння
§ 88. Установки виявлення та заглушення вибухопожежонебезпечних ситуацій
У випадках, коли значення контрольованих параметрів навколишнього середовища або швидкості їх зміни вказують на високу ймовірність виникнення пожежі та вибуху, можна говорити про наявність вибухопожежонебез-печної ситуації. При цьому параметрами, що контролюються, можуть бути як концентрація горючих газів, парів та їх сумішей у повітрі та навколо установок (обладнання), так і поява джерел запалювання в місцях зберігання та обертання горючих газів, рідин, твердих речовин та пилу.
Установки виявлення та заглушення вибухопожежонебезпечних ситуацій в загальному вигляді включають такі пристрої:
виявлення вибухопожежонебезпечних ситуацій;
комутація та підсилення сигналів;
виконавчі пристрої захисту.
Структурна схема установки наведена на рис. 11.18.
Установки дозволяють здійснювати автоматичний вимір контрольованих параметрів, розпізнавання сигналів про наявність вибухопожежонебез-печної ситуації, перетворення й підсилення цих сигналів та видачу команд на включення виконавчих пристроїв захисту.
Рис. 11.18. Структурна схема установки виявлення та заглушення вибухопожежонебезпечних ситуацій (поза технологічним обладнанням)
Автоматичні прилади для контролю у повітрі вибухонебезпечних концентрацій газів, парів та їх сумішей встановлюють у всіх приміщеннях, де можливо виділення горючих газів та парів легкозаймистих рідин.
З метою виявлення аномальних теплових станів електричного й технологічного обладнання, речовин, матеріалів та конструкцій використовують тепловізійні прилади, пірометри та інші подібні пристрої. Принцип дії теп-ловізійного приладу оснований на перетворенні теплового випромінювання у видиме зображення або електричні сигнали, які після комутації надходять на виконавчі пристрої захисту.
Приймально-контрольні прилади призначені для приймання інформації від приладів контролю довибухонебезпечних концентрацій газів та парів та від приладів контролю джерел запалювань; аналізу цієї інформації й видачі сигналу про наявність небезпечних концентрацій горючих газів, парів та їх сумішей, про виникнення в захищуваній зоні джерела запалювання, про несправність обладнання, а також для подальшого передавання й видачі команд на включення виконавчих пристроїв захисту.
Прилади керування (або підсилювально-перетворювального пристрою) використовуються для приймання сповіщень від приймально-контрольних приладів або безпосередньо від пристроїв контролю параметрів вибухопоже-жонебезпечних ситуацій, формування й видачі команд на включення світлових табло та звукової сигналізації, на пристрої керування технологічним процесом з метою його переведення в аварійний режим та на інші виконавчі пристрої захисту.
У випадках, коли прилади керування видають команду тільки на включення світлових табло та звукової сигналізації, включення інших виконавчих пристроїв захисту здійснюється персоналом вручну.
Головним завданням аварійної вентиляції є швидке зниження небезпечних концентрацій парів та газів до гранично допустимих значень або до концентрацій нижче нижньої • концентраційної межі поширення полум'я.
Здійснення переведення й ведення технологічного процесу в аварійному режимі проводиться сукупністю автоматичних швидкодійних пристроїв, призначених для зміни режиму роботи або зупинення (відключення) як всього технологічного та енергетичного обладнання, так і окремих його частин, проведення травлення та зливання горючих рідин та інших подібних операцій.
Як пристрої флегматизації та (або) ізоляції горючого середовища можуть бути використані відповідні установки пожежогасіння. Під флегматизацією у даному випадку слід розуміти додавання до горючої суміші інертного компонента доти, доки суміш не перестане бути горючою.
Якщо джерело запалювання не можна видалити з приміщення, де знаходяться горючі речовини, то повинні бути вжиті заходи до негайної його ізоляції від горючого середовища та (або) охолодження. Крім цього необхідно усунути причини виникнення аномальних температур поверхонь технологічного, енергетичного та іншого обладнання. Для ізоляції таких джерел можуть бути використані водні, пінні та парові завіси, протипожежні перегородки, штори, двері. Для охолодження понад нормативні значення нагрітих поверхонь обладнання використовують відповідні установки локального пожежогасіння.
Розділ XII. ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ПОЖЕЖІ