
- •Пожежна безпека навчальний посібник
- •Розділ і. Пожежна безпека як проблема сучасного суспільства і галузь науки
- •§ 1. Вогонь та пожежа
- •§ 2. Основні етапи розвитку пожежної справи
- •§ 3. Пожежна безпека оточуючого світу
- •У кожному випадку за 90 років XX ст.
- •§ 4. Наслідки пожеж
- •Та об'єм продуктів горіння, що утворюється
- •§ 5. Динаміка пожеж в Україні. Основні тенденції та причини
- •За останні п'ять років (у порівнянні з 1985 р.)
- •Розподіл кількості загиблих людей за часом доби розподіл кількості загиблих людей за місяцями року
- •§ 6. Поняття-про пожежну безпеку
- •§ 7. Пожежна безпека як напрямок науки
- •Розділ II. Загальні відомості про горіння. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- •§ 8. Теоретичні основи процесів горіння та вибуху1
- •§ 9. Види горіння. Зони й класи пожеж
- •§ 10. Горіння твердих речовин та матеріалів
- •§ 13. Горіння пилу
- •§ 14. Самозаймання
- •§ 15. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •§ 16. Умови пожежовибухобезпеки під час використання речовин і матеріалів
- •Розділ III. Методика аналізу пожежної небезпеки
- •§ 17. Складові пожежної небезпеки
- •§ 18. Відкритий вогонь, розжарені продукти горіння та нагріті поверхні
- •Полум'я та малокалорійних теплових джерел
- •§ 19. Тепловий прояв електричної енергії
- •§ 20. Тепловий .Прояв механічної енергії
- •§ 21. Тепловий прояв хімічних реакцій
- •§ 22. Тепловий прояв сонячної, ядерної енергії та інші джерела запалювання
- •§ 23. Основні причини виникнення горючого середовища
- •§ 24. Рекомендації щодо методики проведення аналізу пожежної небезпеки
- •Розділ IV. Класифікація об'єктів за їх вибухопожежонебезпекою
- •§ 25. Оціночний підхід до визначення категорій та класифікації об'єктів
- •§ 26. Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •§ 27. Категорії будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •§ 28. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •§ 29. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •§ 30. Методика визначення відповідності будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки
- •§ 31. Призначення та концептуальні основи систем пожежної безпеки
- •§ 32. Попередження утворювання горючого середовища
- •§ 33. Попередження утворювання джерел запалювання
- •§ 34. Характеристика системи протипожежного захисту
- •§ 35. Характеристика комплексу організаційно-технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •§ 36. Пожежна небезпека будівель та споруд
- •§ 37. Класифікація будівельних матеріалів
- •§ 38. Основні частини будинків та будівельні конструкції
- •§ 39. Поведінка будівельних конструкцій в умовах пожежі
- •§ 40. Способи підвищення вогнестійкості залізобетонних конструкцій
- •§ 41. Методи захисту несучих металевих конструкцій
- •§ 42. Вогнезахист деревини та конструкцій, що виконані з неї
- •§ 43. Протипожежні відстані
- •§ 44. Протипожежні перешкоди
- •§ 45. Противибуховий захист будівель та споруд
- •Розділ VII. Евакуація людей у разі пожежі
- •§ 46. Характеристика небезпечних для людини факторів пожежі
- •§ 47. Особливості й параметри руху людей під час евакуації
- •§ 48. Евакуаційні шляхи та виходи
- •§ 49. Підготовка евакуації людей на випадок виникнення пожежі
- •§ 50. Протидимний захист
- •§ 51. Класифікація електроустановок
- •§ 52. Монтаж та експлуатація електромереж
- •§ 53. Апарати захисту в електроустановках
- •§ 54. Запобігання пожежам від електросвітильників
- •§ 55. Аналіз пожежної небезпеки електричних виробів
- •§ 56. Захист від статичної електрики
- •§ 57. Блискавкозахист
- •Розділ IX. Забезпечення пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт
- •§ 58. Загальна характеристика вогневих робіт
- •§ 59. Організація проведення вогневих робіт
- •Наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт
- •§ 60. Газозварювальні роботи
- •§ 61. Електрозварювальні роботи
- •§ 62. Різання металів із застосуванням рідкого палива
- •§ 63. Паяльні роботи
- •§ 64. Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Розділ X. Організація забезпечення пожежної безпеки
- •§ 65. Правова основа забезпечення пожежної безпеки
- •§ 66. Роль органів центральної виконавчої влади у системі забезпечення пожежної безпеки
- •§ 67. Функції Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління державної пожежної охорони
- •§ 68. Обов'язки власників та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки
- •§ 69. Державний пожежний нагляд
- •§ 70. Права державних інспекторів з пожежного нагляду
- •§ 71. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •§ 72. Добровільне пожежне товариство
- •§ 73. Служба пожежної безпеки
- •§ 74. Забезпечення гасіння пожеж
- •§ 75. Облік пожеж
- •§ 76. Загальні принципи організації забезпечення пожежної безпеки об'єкта (підприємства)
- •§ 77. Вивчення правил та вимог пожежної безпеки
- •§ 78. Розробка інструкцій про заходи пожежної безпеки
- •§ 79. Добровільні пожежні дружини
- •§ 80. Організація та методи роботи пожежно-технічних комісій
- •§ 81. Способи та умови припинення горіння
- •§ 82. Вогнегасні речовини
- •§ 83. Протипожежне водопостачання
- •§ 84. Первинні засоби пожежогасіння.
- •§ 85. Вогнегасники
- •§ 86. Системи пожежної сигналізації
- •§ 87. Стаціонарні автоматичні установки (системи)
- •§ 88. Установки виявлення та заглушення вибухопожежонебезпечних ситуацій
- •§ 89. Підготовка об'єкта до можливої пожежі
- •§ 90. Дії у разі виникнення пожежі
- •§ 91. Перша допомога при опіках
§ 53. Апарати захисту в електроустановках
Попередження виникнення аварійних режимів в електричних мережах (коротких замикань, перевантажень) здійснюється за допомогою використання спеціальних апаратів захисту. Слід пам'ятати, що в разі неправильного монтажу, експлуатації цих апаратів вони самі можуть спричинювати пожежі або вибухи внаслідок того, що під час їх роботи виникають іскри, електрична дуга та ін.
Найчастіше як апарати захисту використовують плавкі запобіжники, повітряні автоматичні вимикачі (автомати) та реле.
Плавкий запобіжник - це пристрій, який при наявності струму, що перевищує допустимі значення, розтоплює плавку вставку і розмикає електричну мережу. Він складається з самої плавкої вставки (тоненького дроту з легкоплавкого металу), контактного пристрою, що утримує її, та патрона (корпусу). Плавка вставка підлягає заміні після спрацювання запобіжника. Під час розплавлення вставки спостерігається іскроутворення, може виникати електрична дуга. Плавкі запобіжники надійно захищають мережі від струмів короткого замикання, але менш ефективні для захисту електричних мереж та апаратів від перевантаження.
Автоматичні вимикачі та реле - більш досконалі апарати захисту. Але розрив електричної мережі у цих апаратах теж супроводжується іскроутворенням і появою електричної дуги.
Для запобігання пожежам велике значення має правильний вибір і встановлення відповідних апаратів захисту, їх поріг спрацювання повинен відповідати струмам короткого замикання на початку захищуваної ділянки електромережі. На кожному апараті має бути позначений його номінальний струм та номінальний струм плавкої вставки.
Теплові реле застосовуються, як правило, для захисту електродвигунів з тривалими режимами роботи (робочий період не менше 30 хв) від небезпечного нагрівання при тривалих перевантаженнях.
Плавкі запобіжники і автомати мають позитивні і негативні особливості, які слід враховувати під час вибору засобів захисту електроустановок, особливо у вибухопожежонебезпечних виробництвах. Оскільки запобіжник є однофазним апаратом, то в разі перевантаження може перегоріти плавка вставка тільки в одній з трьох фаз. При цьому трифазний двигун буде працювати і далі на двох фазах, що не перегоріли, і при цьому перегріватись.
Запобіжники гірше, ніж автомати захищають установку від невеликих перевантажень. Час, необхідний для заміни плавкої вставки, досить великий, внаслідок чого виробниче устаткування може простоювати більше, ніж при використанні запобіжників-автоматів. Конструкція деяких типів запобіжників дозволяє застосовувати нестандартні плавкі вставки, так звані «жучки», які зводять нанівець надійність захисту і можуть призвести до аварії, пожежі і вибуху. Разом з цим запобіжники дешеві і мають нескладну конструкцію, краще обмежують великі струми коротких замикань, мають більшу розривну здатність, ніж автоматичні вимикачі.
Автомати рекомендується застосовувати в тих пристроях, установках або агрегатах, де необхідне швидке відновлення живлення. Автомати мають більш стійкі та постійні захисні характеристики, забезпечують надійне вимикання, зручні в експлуатації, безпечні.
Апарати захисту мають відповідати таким умовам:
не нагріватися вище за допустиму для них температуру під час нормальної експлуатації;
не вимикати електроустановки у разі короткочасних перевантажень;
вимикати мережу при тривалих перевантаженнях з витримкою часу, оберненої пропорційно струму;
в усіх випадках забезпечувати вимикання аварійної ділянки при короткому замиканні.
У пожежонебезпечних приміщеннях (умовах) апарати захисту встановлюють на панелях зборок, щитів, шаф, блоків керування таким чином, щоб іскри та електрична дуга, що виникають у них, не спричинили пожежу або не зашкодили обслуговуючому персоналу.
У пожежонебезпечних зонах класів П-І і П-ІІ апарати захисту встановлюються у закритих шафах, а у зонах класу П-Па - у захищених. Встановлювати шафи з апаратами захисту у вибухонебезпечних зонах усіх класів забороняється, за винятком щитків у відповідному вибухозахищеному виконанні.
Краще за все встановлювати апарати захисту в окремих пожежобезпечних приміщеннях розподільних пристроїв.