Лекція 1.Тема: Біологічні особливості та класифікація овочевих культур (1 год*

1. Перспективи розвитку овочівництва в Україні.

2. Класифікація овочевих культур.

3. Особливості росту і розвитку овочевих культур.

 

1. 1. Перспективи розвитку овочівництва в Україні.

Грунтово-кліматичні умови України сприятливі для вирощування всіх овочевих культур:

Степ- розміщено 90% посівів баштанних, винограду, баклажана; 80% перцю солодкого,

75% помідора. Лісостеп- 34% огірка, 17% цибулі, 21% помідора. Полісся і Захід- 27%

капусти, 30% огірка, 14% столових коренеплодів.

Використання овочів: - свіжі (тривале зберігання*; - заморожування; - консервування

(маринують, квасять, солять,сушать*; - переробка (соки, паста, джеми*.

Асортимент: 500 сортів і гібридів овочів, 60- баштанних. З них найпоширеніші-18-20 видів. У спорудах закритого грунту: до 10 видів овочів.

Перспективи і напрямки розвитку овочівництва:

- ліквідація сезонності в забезпеченні свіжою продукцією впродовж року;

- створення оптимальних умов для правильного зберігання продукції;

- збільшення виробництва продукції закритого грунту і розширення асортименту;

- впровадження технології та збільшення виробництва грибів.

 

2. Класифікація овочевих культур.

 За ботанічними ознаками:

- однодольні (цибуля-ріпка, кукурудза цукрова, спаржа*;

- дводольні (капуста, редька, морква, петрушка, шпинат, буряк, огірок, помідор, горох,

артишок, щавель, салат-латук, кавун, диня*.

 За способом використання органів:

- плодові (помідор, перець, баклажан, огірок, кабачок, кавун, диня, гарбуз, патисон, горох,квасоля, біб, кукурудза*;

- цибулинні (цибуля-ріпка, шалот, порей, часник*;

- стеблоплідні (кольрабі*;

 - листкові ( капуста, салат, шпинат, щавель, багаторічна цибуля*;

 - коренеплідні (буряк, морква, коренева петрушка, редька, редиска, селера*;

 - квіткові (капуста цвітна, броколі, артишок*;

- ароматично-смакові (пряні*: кріп, естрагон, листкова петрушка, листкова селера*;

 - черешкові (ревінь*; - кореневищні ( хрін*; - пагонові (спаржа*.

 За типом продуктивних органів і біологічними особливостями:

- Капустяні (к. білоголова, червоноголова, цвітна, броколі, савойська,

брюссельська, кольрабі*

- Коренеплідні (морква, петрушка, пастернак, селера, буряк, редька, редиска*

- Бульбоплідні (картопля, батат, топінамбур*

- Цибулинні (цибуля-ріпка, шалот, порей, часник*;

- Плодові (помідор, огірок, горох, кукурудза уцкрова*;

- Зеленні ( салат, шпинат, мангольд, кріп, пекінська капуста, гірчиця салатна*;

- Багаторічні ( щавель, ревінь, спаржа, хрін, катран, естрагон*;

- Гриби ( печериця двоспорова, глива звичайна, шиїтаке, кільцевик, опеньок літній*.

 За ботанічними ознаками овочеві культури об’єднують в 12 родин:

- Хрестоцвіті (Капустяні*; - Зонтичні (Селерові*; - Гарбузові; - Пасльонові; - Лободові;

- Бобові; - Складноцвіті (Айстрові*; - Гречкові; - Лілійні (Цибулинні*; - Злакові;

- Губоцвіті; - Спаржеві.

За тривалістю онтогенезу:

- однорічні (огірок, помідор, шпинат, редиска, капуста цвітна*;

- дворічні ( морква, буряк, петрушка, пастернак, цибуля-ріпка*;

- багаторічні ( ревінь, спаржа, щавель*.

3. Особливості росту і розвитку овочевих культур

Ріст- це процес утворення клітин, тканин та органів, який супроводжується

збільшенням розмірів, об’єму і маси рослин. В процесі росту рослини формують

продуктивні органи із запасом поживних речовин, після чого ріст сповільнюється і припиняється.

Розвиток- це якісні зміни хімічного складу клітин та біохімічних процесів, які

відбув-я в точках росту рослин і зумовлюють утворення генеративних органів та плодоношення. Якісні зміни вмісту клітин і органотворчі процеси є етапами розвитку.

В онтогенезі овочеві культури проходять 10 фаз росту і розвитку:

І. Стан спокою насіння (сильно сповільнені процеси метаболізму*;

 ІІ. Набухання насіння (активізація ферментів, окислення складних поживних речовин*;

 ІІІ. Проростання насіння (розвиток зародку, утворення корінця*;

 IV. Сходи ( вичерпується запас поживних речовин, рослина переходить на самостійне

живлення*;

V. Ріст листків і коренів (відбувається накопичення поживних речовин в продуктових

вегетативних органах, необхідних для формування генеративної сфери*;

VI. Ріст стебла і бокових розгалужень (затрати органічних речовин, утворених при

фотосинтезі та мінеральних речовин грунту*;

VII. Бутонізація (утворення бутонів, активний ріст стебел і листків*;

VIII. Цвітіння ( зповільнюється процес утворення листків і коренів, запилення квітів і зав’я-

зування плодів, засихання і опадання пелюсток квітів*;

IX. Ріст плодів (розростання заплідненої зав’язі, утворення насіння і накопичення поживних речовин, досягнення максимальних розмірів плодів*.

Х. Дозрівання плодів (плоди залишаються сталих розмірів, в них відбуваються глибокі

фізіологічні процеси, насіння набуває характерного забарвлення і повної стиглості*.

 

У світі відомо понад 1200 видів рослин, які людина використовує в їжу. В Україні вирощують понад 70 видів овочевих культур. Для зручнос­ті вивчення їх класифікують (групують* за ботанічними ознаками, спосо­бом використання, тривалістю життя, вибагливістю до умов зовнішньо­го середовища (тепла, світла, вологості, родючості грунту*, товарними якостями тощо.

За ботанічними ознаками розрізняють два класи овочевих культур: одно- і двосім'ядольні, їх об'єднують в 11 ботанічних родин. До овочів­ництва відносять також грибівництво.

До класу односім'ядольних належать такі культури: з родини Цибу­линних — цибуля-ріпка, шалот, батун, порей, багатоярусна, шніт, слизун, часник; з родини Тонконогових — кукурудза цукрова; з родини Спар­жевих — спаржа.

До класу двосім'ядольних: з родини Капустяних — капуста білоголо­ва, червоноголова, цвітна, броколі, савойська, брюссельська, кольрабі, пекінська, редька, редиска, катран; з родини Селерових — морква, пе­трушка, пастернак, селера, кріп; з родини Лободових — буряки, мангольд, шпинат; із родини Гарбузових — огірок, кабачок, патисон, гарбуз, ка­вун, диня; з родини Пасльонових — помідор, перець, баклажан, фізаліс; з родини Бобових — горох, квасоля, біб; з родини Айстрових — салат-латук, ендивій, ромен, цикорій салатний, естрагон, артишок; з родини Греч­кових — щавель, ревінь; із родини Плівчастих — печериця двоспорова, глива звичайна, шиїтаке, кільцевик, опеньок літній.

За способом використання овочеві культури поділяють на 8 груп: лист­кові — капуста, салат, шпинат, щавель, цибулі багаторічні та ін.; корене­плідні — буряк, морква, петрушка, селера, редька, редиска; стеблоплідні — кольрабі; плодові — помідор, перець, баклажан, огірок, кабачок, кавун, диня, гарбуз, патисон, горох, квасоля, біб, кукурудза; цибулинні — цибу­ля-ріпка, шалот, порей, часник; квіткові — капуста цвітна, броколі, арти шок; ароматично-смакові — кріп, естрагон, петрушка і селера (листкові форми*; черешкові — ревінь. Крім того, овочівництво займається виро­щуванням грибів — печериці двоспорової, гливи звичайної, шиїтаке, кільцевика, опенька літнього.

Однак для визначення культури за способом вирощування й органами споживання наведені класифікації не зовсім зручні. Так, до родини Капус­тяних належать капуста і коренеплоди, які різняться органами споживан­ня і способом вирощування. Деякі культури мають неоднакову морфоло­гічну будову, але багато спільного в технології вирощування. Наприклад, столові коренеплоди родини Капустяних, Лободових і Селерових нале­жать до різних родин, проте всі вони утворюють продуктивні органи (ко­ренеплоди* в ґрунті. До групи листкових належать капуста і салат, однак технологія їх вирощування неоднакова.

Беручи до уваги біологічні особливості та технологію вирощування, а також властивості продуктивних органів, овочеві культури поділяють на такі групи.

Капустяні — родина Капустяних (капуста білоголова, червоноголо­ва, цвітна, броколі, савойська, брюссельська, кольрабі*.

Коренеплідні — родина Селерових (морква, петрушка, пастернак, селе­ра*, Лободових (буряк*, родина Капустяних (редька літня і зимова, редиска*.

Бульбоплідні — родина Пасльонових (картопля, батат, топінамбур*.

Цибулинні — родина Цибулинних (цибуля-ріпка, шалот, порей, часник*.

Плодові — родина Пасльонових (помідор, перець, баклажан, фізаліс*, Гарбузових (огірок, кабачок, патисон, гарбуз, диня, кавун*, Бобових (го­рох, квасоля, біб*, Тонконогових (кукурудза цукрова*.

Зеленні — родина Айстрових (салат*, родина Лободових (шпинат, ман­гольд*, Селерових (кріп*, Капустяних (пекінська і китайська капусти, гірчи­ця салатна*.

Багаторічні — родина Гречкових (щавель, ревінь*, Спаржевих (спар­жа*, Капустяних (хрін, катран*, Айстрових (естрагон та ін.*.

Гриби — родина Плівчастих (печериця двоспорова, глива звичайна, шиїтаке, кільцевик, опеньок літній*.

За тривалістю життя овочеві культури поділяють на одно-, дво- і ба­гаторічні. Життєвий цикл однорічних (монокарпічних* культур закінчуєть­ся впродовж одного року — від сівби до утворення насіння. До них нале­жать усі плодові овочеві культури (огірок, помідор, горох та ін.*, лист­кові (салат, шпинат тощо*, капустяні (капуста цвітна, пекінська та бро­колі*, коренеплідні (редиска і редька літня*.

Дворічні (монокарпічні* культури у перший рік життя утворюють ре­продуктивні органи (головки, коренеплоди, цибулини, стеблоплоди*. На другий рік після перезимівлі бруньки проростають, рослини утворю­ють стебла, цвітуть і формують насіння. До дворічних культур належать усі види капуст (крім цвітної, броколі та пекінської"*, морква, буряк, пет­рушка, селера, пастернак, редька зимова, цибуля-ріпка, цибуля-шалот, ци-буля-порей та ін.

Багаторічні (полікарпічні* культури у перший рік утворюють корене­ву систему, розетку листків і закладають плодові бруньки. Восени на них відмирають листки, а корінці й кореневище перезимовують. Після розмер­зання ґрунту рослини відростають, утворюють розетку листків (продук­тивний орган*, потім дають квітконосні стебла, цвітуть і формують на­сіння.