Тема 5. Принципи навчання географії

Поняття про принципи навчання. Характеристика окремих принципів навчання: науковості; систематичності і системності у навчанні; свідомості і активності учнів; зв’язку навчання з життям (зв’язку теорії з практикою); доступності навчання; індивідуального підходу до учнів; наочності; міцності засвоєння знань, умінь і навичок; емоційності навчання; виховного характеру навчання; краєзнавчого.

Тема 6. Засвоєння змісту шкільної географії

Засвоєння знань. Емпіричні і теоретичні знання з географії.

Формування географічних уявлень і понять. Особливості географічних уявлень. Роль живого слова вчителя, наочних засобів і методів у формуванні географічних образів.

Особливості засвоєння загальнонаукових, загальногеографічних та одиничних понять. Загальні вимоги до формування географічних понять: спостереження предметів і явищ, виділення істотних ознак, уточнення змісту, формулювання понять, поглиблення і застосування, усвідомлення співвідношення та підпорядкування понять.

Методи і прийоми засвоєння причинно-наслідкових зв’язків. Види географічних зв’язків. Використання схем і моделей. Роль самостійної роботи у виявленні причинно-наслідкових зв’язків.

Засвоєння знань про географічні закономірності. Найважливіші прийоми: порівняння, зіставлення, знаходження причинно-наслідкових зв’язків, узагальнення.

Географічне мислення. Основні його риси.

Особливості вивчення географічних об’єктів у викладанні географії.

Формування умінь і навичок. Демонстрування учителем значення вміння, ознайомлення з його змістом, демонстрація зразка виконання дії, тренувальні вправи, самостійне застосування уміння. Система практичних робіт як умова формування умінь і навичок.

Формування досвіду творчої діяльності і емоційно-ціннісного ставлення до світу. Основні риси творчого мислення.

Тема 7. Форми організації навчально-виховного процесу з географії

Урок як основна форма навчально-виховного процесу

Традиційні і нові організаційні форми навчання географії. Сучасний урок.

Основні його риси.

Форми організації навчальної діяльності на уроках географії: фронтальна, індивідуальна, колективна. Переваги колективних форм навчальної діяльності на уроці (рольових ігор, групової роботи, дискусії) у формуванні географічного мислення.

Типи уроків географії за дидактичною метою: уроки вивчення нового матеріалу; розширення та поглиблення знань; уроки застосування набутих знань на практиці; уроки корекції та контролю; комбіновані уроки. Проблемні і непроблемні уроки.

Структура і організаційно-методичні особливості окремих етапів основних типів уроків. Уроки з нестандартною структурою (“нестандартні уроки”) та їх місце у системі навчання. Інтегровані уроки.

Лекційно-семінарська система навчання як складова класно-урочного навчання. Вимоги до шкільної лекції. Особливості підготовки і проведення шкільного семінару.

Підготовка вчителя до уроку. Планування навчальної роботи: визначення мети уроку, розробка структури і планування пізнавальної діяльності учнів, вибір методів і засобів навчання. Оцінка якості уроку

Тема 8. Навчальні екскурсії і робота учнів на місцевості.

Навчальна екскурсія як властива географії форма організації навчально-виховного процесу. Роль екскурсій у формуванні географічних знань, умінь, реалізації краєзнавчого принципу навчання та розвитку пізнавальної діяльності учнів. Комплексний характер географічних екскурсій. Програмні і позапрограмні екскурсії.

Зміст, організація та методика проведення екскурсій з фізичної та економічної географії. Застосування під час навчальних екскурсій інформаційно-репродуктивних та проблемних методів навчання.

Досвід творчих вчителів у створенні навчальних екологічних стежок як об’єктів навчальних екскурсій.

Організація і схема проведення спостережень в природі: метеорологічних, фенологічних, геоморфологічних. Виявлення ритмічності у розвитку природних процесів як необхідної умови пізнання динаміки природи. Способи формування позитивного ставлення учнів до спостережень.

Методика проведення практичних робіт на місцевості: “Окомірне знімання з планшетом невеликої території” (6 клас), “Вивчення взаємозв’язків компонентів природи у місцевому ПТК” (7 клас).