36.Процедуры экспертных оценок: выбор и формирование группы экспертов.

Для проведення експертизи повинні бути відібрані компетентні експерти, добре знайомі з предметом експертизи, що володіють достатнім досвідом, здатні виносити об'єктивні судження. Виникає питання: як оцінити рівень компетентності експерта, дати йому кількісну оцінку.Припустимо, що Nекспертів повинні оцінити значимість L характеристик складної системи для досягнення заданої мети. В якості цих характеристик можуть виступати технічні, економічні, експлуатаційні та інші характеристики. Очевидно, той самий експерт не може бути однаково компетентний і в галузі технічних проблем, і в галузі економіки, і в галузі експлуатації. Тому, рівень компетентності i-го експерта, де , при оцінюванні значимості l-ої характеристики( ) (або при оцінціl-ої проблеми) може бути виражений коефіцієнтом компетентності ,значення якого змінюються в межах:

, де означає, що експерт некомпетентний при оцінці значимості l-ої характеристики, – експерт цілком компетентний.

Документальний метод припускає оцінку компетентності на основі таких документальних даних, як число наукових праць в галузі оцінюваної проблеми, вчений ступінь, учене та академічне звання, стаж практичної роботи, займана посада і т.д. Так, наприклад, рівень компетентності експертів залежно від займаної посади та вченого ступеня (вченого звання) наведено в табл. 8.1¹.

Тестовий метод полягає в тім, що оцінка компетентності виробляється на підставі рішення тестових задач, у яких відбита специфіка предмета експертизи.

Однак, найчастіше використовується метод взаємної самооцінки експертів. Суть цього методу полягає в тому, що формується матриця взаємних оцінок, де кожен експерт дає оцінку компетентності своїх колег і свою власну відповідно до виразу (8.1), тобто:

,де i - експерт, що дає оцінку; l - характеристика системи, оцінка якої проводиться; j- експерт, рівень компетентності якого оцінюється.Помітимо, що в матриці взаємних оцінок може бути прочерки, що означають, що оцінки j-му експерту немає. Це може мати місце, коли i-й експерт не знає j-го експерта, або з яких-небудь причин не може дати йому оцінку.

Коефіцієнт компетентності j-го експерта в оцінці l - ої характеристики системи оцінюється як середнє значення всіх оцінок, включаючи і його власну

, ,де - число експертів, що дали оцінку j-му експерту (число значущих позицій у стовпці в матриці взаємних оцінок).

37.Процедуры экспертных оценок: обработка результатов экспертизы

Порядковий номер експерту	Номер значимого фактору системи
	1	2	3	4
1	0,45	0,18	0,27	0,09
2	0,33	0,23	0,27	0,17
3	0,42	0,25	0,25	0,08

Узагальнена таблиця експертного опитування до прикладу Нормовані оцінки кожного фактору системи до прикладу

Порядковий номер експерту	Номер значимого фактору системи
	1	2	3	4
1	10	4	6	2
2	10	7	8	5
3	10	6	6	2

Обробити результати експертизи та оцінити ступінь погодженості думок експертів стосовно кожного фактору.

Відповідно до виразу (8.5) обчислимо нормовані значення , яки представимо у вигляді табл. 8.6.

Таблиця 8.6

Якщо рівні і компетентність експертів однакові (умовно приймімо їх рівними 1) згідно (8.7), одержимо

,

, та .

Обчислимо середньоквадратичне відхилення й коефіцієнт варіації за формулами (8.8) і (8.9). Одержимо

, , та ; , , та .

Як бачимо, за показниками  і  найбільший ступінь погодженості досягнуто при оцінці значимості третього фактора, найменший - при оцінці значимості четвертого фактора.

Для оцінки якості проведення експертизи визначається загальний коефіцієнт варіації по усіх факторах [2, 6]

,де - середнє значення коефіцієнта варіації по всіх факторах; - середньоквадратичне відхилення всієї експертизи, яку обчислюють за формулою .Звичайно, при якість експертизи вважається задовільною, адже оцінки значимості експертів можна прийняти.

1