
- •1.Загальні відомості про електричне поле. Основні характеристики електричного поля
- •2. Визначення індуктивності, опору, напруги, електрична ємність. З'єднання конденсаторів.
- •3. Лінійні електричні кола постійного струму. Джерело струму, з'єднувальні дроти, приймачі.
- •4. Режим роботи електричного кола. Послідовне, паралельне та змішане з'єднання резисторів.
- •5. Втрата напруги. Втрата напруги у лініях.
- •6. Закон Ома та закон Кірхгофа.
- •7. Розрахунок електричного кола методом згортання.
- •8. Розрахунок складного електричного кола методом двох вузлів, еквівалентного генератора та методом контурних струмів.
- •9. Магнітне поле, його характеристики.
- •10. Магнітне поле дроту зі струмом, закон Ома для магнітного кола. Електромагнітна сила.
- •11. Феромагнетики, явище Гістерезисна, магнітне коло, та його розрахунки.
- •12. Явище електромагнітної індукції. Явище самоіндукції.
- •13. Початкові відомості про змінний струм, векторна діаграма.
- •14. Кола змінного струму з r, l, c. Векторні діаграми, трикутники потужностей, опорів та напруг.
- •20. Паралельне з'єднання кола змінного струму з r, l, c, метод розрахунку. Паралельне з'єднання
- •21. Трифазні кола змінного струму. Одержання трифазного струму
- •22. З'єднання трифазних споживачів у зірку. Основні співвідношення, векторні діаграми.
- •23. З'єднання трифазних споживачів у трикутник. Основні співвідношення, векторні діаграми
- •24. Електричні вимірювання. Основні метрологічні поняття. Методи вимірювання.
- •25. Улаштування електровимірювальних приладів. Класифікація електровимірювальних приладів.
- •26. Вимірювальний механізм приладів. Електротехнічні виміри.
- •27. Вимірювання струму та напруги.
- •28. Вимірювання потужності трифазного кола.
- •Метод двох приладів. Цей метод застосовується в асиметричних трьохдротяних ланцюгах трифазного струму.
- •Метод трьох приладів. В тому разі коли несиметричне навантаження включається зіркою з нульовим дротом, тобто коли є асиметрична трифазна чотирьохдротяна система, застосовуються три ватметри.
- •29. Вимірювання опору. Прямі та непрямі методи вимірювання
- •30. Призначення трансформаторів. Улаштування та режим роботи.
- •31. Утрати в трансформаторах, та способи їх уникнення.
- •32. Робота трансформатора під навантаженням. Ккд трансформатора. Режим навантаження
- •Ккд трансформатора
- •33. Робота трансформатора на холостому ході. Режим холостого ходу
- •34. Режим короткого замикання у трансформатора. Режим короткого замикання
- •35. Паралельна робота трансформаторів. Вимоги паралельної роботи трансформаторів.
- •36. Трифазний трансформатор. Улаштування та режим роботи.
- •37. Вимірювальні трансформатори, призначення, улаштування та принцип дії.
- •38. Автотрансформатор, призначення, улаштування та принцип дії. Автотрансформатор
- •39. Електричні машини постійного струму. Загальні відомості, призначення та принцип дії.
- •40. Будова машини постійного струму та принцип дії.
- •41. Реакція якоря машини постійного струму.
- •42. Комутація машин постійного струму.
- •43. Способи збудження машини постійного струму.
- •44. Генератор постійного струму. Класифікація схеми підключення обмоток збудження машин постійного струму.
- •49. Універсальні колекторні двигуни.
- •50. Тахогенератор постійного струму, призначення, будова та принцип дії.
- •51. Асинхронний лінійний двигун, призначення, будова та принцип дії.
- •52. Виконавчі двигуни постійного струму, призначення, будова та принцип дії.
- •53. Асинхронні тахогенератори, призначення, будова та принцип дії.
- •54. Синхронні виконавчі двигуни (крокові двигуни), призначення, будова та принцип дії.
- •Переваги:
- •Недоліки:
- •55. Синхронні реактивні двигуни, призначення, будова та принцип дії.
- •56. Електричні машини змінного струму. Загальні відомості, призначення та принцип дії.
- •57. Визначення та конструктивна схема асинхронної машини.
- •58. Сполучення фаз обмотки статора зіркою та трикутником в асинхронних машинах, види роторів ад. Короткозамкнутый ротор
- •Фазный ротор
- •59. Принцип роботи асинхронних двигунів, ковзання та коефіцієнт трансформації ад.
- •60. Електромагнітний момент асинхронного двигуна.
- •61. Енергетична діаграма та ккд ад.
- •62. Асинхронні конденсаторниі двигуни, принцип дії, пристрій та призначення.
- •63. Будова та принцип роботи синхронної машини, переваги та недоліки синхронної машини.
- •Синхронный двигатель имеет ряд преимуществ перед асинхронным:
- •Недостатки синхронного двигателя:
- •64. Режим генератора та режим двигуна синхронної машини. Двигательный принцип
- •Генераторный режим
- •65. Реакція якоря синхронної машини.
- •66. Електромагнітний момент та кутова характеристика синхронної машини.
- •67. Характеристики синхронних генераторів.
- •68. Паралельна робота синхронних генераторів.
- •69. Безконтактні синхронні генератори, принцип дії та пристрій
- •70. Характеристики синхронних двигунів.
- •2. Характеристики синхронних двигунів
- •71. Пуск синхронного двигуна. Пуск синхронного двигателя
- •72. Синхронні компенсатори.
- •73. Втрати та ккд синхронної машини.
- •74. Сельсин, призначення та принцип дії.
- •75. Електромагнітні перетворювачі, призначення та принцип дії.
39. Електричні машини постійного струму. Загальні відомості, призначення та принцип дії.
Електричні машини поділяють на машини постійного та змінного струму. Останні , як правило, мають кращі масогабаритні показники, вищу надійність, більш технологічні та дешевші, але їх регулювання складніше.
!!!!!!!!!!
40. Будова машини постійного струму та принцип дії.
!!!!!!!!!!!!!
41. Реакція якоря машини постійного струму.
Реакція якоря. З підвищенням навантаження (струму в обмотці якоря) кут зміщення фізичної нейтралі a збільшується. Якщо при цьому щітки займають положення, що відповідає геометричній нейтралі, то зміщення фізичної нейтралі приводить до того, що в місцях перетину поверхні якоря з геометричною нейтраллю магнітна індукція приймає деяке значення і в активних сторонах секцій в момент їх переходу через нейтраль наводиться ЕРС. Це порушує нормальну роботу щіточного контакту, викликаючи іскріння на колекторі.
Спотворення магнітного поля машини приводить до того, що одні краї полюсних наконечників і розташовані під ними ділянки зубчатого шару якоря підмагнічуються, а інші — розмагнічуються. Якби магнітне коло машини було ненасиченим, підмагнічуюча і розмагнічуюча дія реакції якоря не впливала б на величину результуючого магнітного потоку, так як підмагнічування одних країв полюсних наконечників компенсувалося б розмагнічуванням інших країв. Але в реальних умовах магнітне коло машини насичене. Це, з одного боку, обмежує підвищення магнітного потоку одних країв полюсних наконечників і розташованого під ними зубчатого шару якоря, а з іншого боку, не обмежує розмагнічування – зменшення потоку інших країв полюсних наконечників. В підсумку реакція якоря викликає деяке послаблення результуючого потоку машини.
Рис.1.1.22. Дія реакції якоря в генераторі при зміщенні щіток з геометричної нейтралі в сторону обертання
Вплив реакції якоря на величину магнітного потоку залежить також від положення щіток: при розташуванні їх на геометричній нейтралі МРС якоря напрямлена по поперечній вісі і в машині має місце поперечна реакція якоря; при зміщенні щіток генератора постійного струму з геометричної нейтралі у напрямку обертання якоря або щіток двигуна – проти напрямку обертання, розмагнічуюча дія реакції якоря підсилиться. Пояснюється це тим, що разом з щітками змінюється напрямок МРС якоря Fа – вона завжди напрямлена по вісі щіток (рис.1.1.22). При цьому МРС якоря Fа крім складової Faq = Facosb має ще і повздовжню складову Fad = Fasinb, напрямлену по вісі полюсів.
Якщо щітки зміщені в напрямку обертання якоря (генератора), то повздовжня складова Fad діє зустрічно МРС Fз, що веде до послаблення головного потоку машини. Якщо щітки змістити в протилежному напрямку, то повздовжня складова Fad буде діяти згідно з Fз, що приведе до деякого підвищення головного магнітного потоку машини.
Шкідливий вплив реакції якоря на роботу машини виявляється ще і в тому, що перерозподіл магнітної індукції під полюсами, викликаний реакцією якоря (див.1.1.21,в), обумовлює наведення ЕРС підвищеної величини в секціях обмотки якоря в момент попадання їх активних сторін в зону з підсиленою магнітною індукцією. Останнє веде до появи між окремими сусідніми колекторними пластинами напруг, що перевищують допустимі значення (25¸60 В). Це, в свою чергу, може викликати іонізацію простору між пластинами і виникнення електричної дуги на колекторі. При інтенсивному розвитку цього процесу дуга може перекинутися на щітки і корпус машини. Описане явище, що називається круговим вогнем, дуже небезпечне для електричної машини.
В деяких машинах постійного струму для послаблення реакції якоря використовують компенсаційну обмотку. Розташовують її в пазах полюсних наконечників і з’єднують послідовно з обмоткою якоря так, щоб її МРС була протилежна за напрямком МРС обмотки якоря. Ввімкнення компенсаційної обмотки послідовно з обмоткою якоря забезпечує компенсацію реакції якоря при різних навантаженнях машини.