6..Відтворення населення

Відтворення населення — це процес постійного понов­лення населення через зміну поколінь у результаті народжу­вання і смерті. Рух населення характеризується особливостями зміни чисельності та складу населення країни.

Розрізняють екстенсивний та інтенсивний типи відтворення робо­чої сили.

Типи:

Традиционный: наблюдается высокий уровень рождаемости и высокий уровень смертности.

Современный: наблюдается сокращение уровня рождаемости и смертности и увеличением средней продолжительности жизни.

Екстенсивне відтворення означає збільшення чисельності трудо­вих ресурсів в окремих регіонах та в країні загалом без зміни їхніх якісних характеристик.

Інтенсивне відтворення трудових ресурсів пов'язане зі зміною їхньої якості, а саме: із зростанням освітнього рівня працівників, їхньої кваліфікації, фізичних та розумових здібностей тощо.

Виділяють такі режими відтворення:

• розширене відтворення —переважан­ня народжуваності над смертністю та, відповідно, при­родним приростом населення;

• просте відтворення —постійна кількість населення в результаті приблизно однакової народжуваності і смертності;

• звужене відтворення — характерне для країн, в яких показники смертності перевищують показники народжуваності, внаслідок чого населення країни зменшується, як це є в Україні.

Виділяють такі види руху населення:

• природний — результат народження і смерті людей;

• механічний — просторове переміщення населення;

• соціальний — зміни освітньої, професійної та ін­ших структур;

• економічний — зміни трудової активності населення.

7.Економічноактивне населення і економічно неактивне населення

Населення — це сукупність людей, що природно - історично склалася, постійно відновлюється і проживає на визначеній території.

Населення залежно від цілей аналізу класифікують за різними ознаками. МОП ре­комендована класифікація населення, відповідно до якої воно поділяється на економічно активне і економічно не­активне.

Економічно активне населення — це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і на­дання послуг. Економічно активне населення скла­дається з кількості зайнятих і кількості безробітних.

Економічно активне населення складається з населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке впродовж певного періоду часу забезпечує пропозицією робочої сили для ринкового виробництва товарів та послуг.

До складу економічно активного населення входять тільки ті особи, які займались економічною діяльністю, або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікуються як зайняті та безробітні (у визначенні МОП).

ЕАН = зайняті + безробітні (визначенні МОП).

Зайнятими економічною діяльністю (зайняті) вважаються особи у віці від 15 до 70 років, які:

• Працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 4 години за наймом за винагороду в грошовому або натуральному вигляді, працювали індивідуально;

• Працювали впродовж 30 годин на тиждень безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому підсобному сільському господарстві;

• Особи, які тимчасово біли відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, але не працювали впродовж обстежування з незалежних від них особисто обставин.

Безробітні за методикою МОП — це особи у віці 15—70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам: не мають роботи, шу­кають роботу або намагаються організувати власну спра­ву, готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів. До безробітних також належать особи, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; що знайшли роботу, чекають відповіді; зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу; які навчаються за направленням служби зайнятості.

Економічно неактивне населення за методикою МОП включає:

• Осіб молодше 15 та старше 70 років.

• Осіб у віці 15-70 років, встановленому для обліку економічно активного населення, які не можуть бути класифіковані як „зайняті” та „безробітні”, саме:

1. Пенсіонерів по інвалідності та на пільгових умовах.

2. Осіб, зайнятих в домогосподарстві.

3. Учнів та студентів, слухачів, курсантів денної форми на­вчання.

4. Осіб, які зневірились знайти роботу і припинили її пошук.

5. Осіб з сезонним характером роботи.

6. Осіб, які зайняті вихованням дітей та доглядом за хворими.

7. Осіб, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.

8. Інших осіб, які не мають необхідності у працевлаштуванні.