
- •1.Класифікація зрг за видами економічної діяльності.
- •2.Класифікація зрг за виробничою ознакою.
- •3.Класифікація зрг за комплексом продукції і послуг.
- •4.Класифікація зрг за потужністю і характером контингенту споживачів.
- •5.Послуги зрг із виготовлення кулінарної продукції.
- •6. Послуги зрг із реалізації кулінарної продукції
- •Принципи розміщення зрг
- •Послуги зрг із споживання кулінарної продукції
- •Інформаційно-консультативні послуги та послуги з організації дозвілля
- •Вимоги до послуг зрг
- •11. Ресторанні мережі
- •12. Ресторани як тип зрг. Різновиди та класи ресторанів
- •13. Кафе як тип зрг. Різновиди та класи кафе
- •14. Бар як тип зрг. Різновиди та класи барів
- •15. Їдальні та буфети як типи зрг
- •17. Види приватних підприємств. Засновницькі документи.
- •18. Порядок організації та реєстрації товариства.
- •19. Вимоги та джерела постачання.
- •20. Організація постачання. Вибір постачальника
- •21. Нормованы та ненормованы втрати
- •22. Рух товарів на прг
- •23. Призначення і класифікація тари
- •24. Приймання тари
- •25. Організація приймання продовольчих товарів
- •26. Види матеріальних потоків
- •27. Види охолоджувальних камер.
- •28. Режим зберігання продуктів харчування.
- •29. Способи зберігання продуктів харчування.
- •30. Характеристика приміщень вестибюльної групи в зрг.
- •31. Характеристика залів в зрг
- •32. Характеристика підсобних приміщень
- •33. Складові та ідея інтер’єру залу в зрг
- •34. Обладнання залів в зрг із самообслуговуванням (немеханізовані лінії)
- •35. Обладнання та меблі для торгових приміщень в зрг
- •38. Групи приміщень у зрг
- •39. Основні вимоги до створення оптимальних умов праці
- •40. Вимоги до організації робочих місць
- •41.Організація розрубування туши на прг, устаткування та інструмент, робочі місця.
- •42.Виготовлення м’ясних напівфабрикатів на прг.
- •43.Технологічний процес обробки птиці і дичини.
- •44.Матеріальні запаси на прг.
- •45.Експедиція на прг.
- •46. Особливості організації холодного цеху.
- •47. Облаштування робочого місця кухаря в холодному цеху.
- •48. Організація роботи гарячого цеху.
- •49. Облаштування робочого місця кухаря в гарячому цеху.
- •50. Організація роботи відділення других страв, соусів та гарнірів.
- •51. Організація роботи супового відділення.
- •52. Організація роботи кондитерського цеху.
- •53. Організація роботи з виробництва напівфабрикатів із овочів.
- •54. Технологія та устаткування для обробки риби.
- •55. Приготування рибних напівфабрикатів
- •Визначення меню, різновиди меню.
- •Порядок записування страв у меню (за розділами, за температурою подавання).
- •Сутність авс-аналізу меню.
- •Стандартні помилки при складанні меню та шляхи їх виправлення.
- •Крос-селінг та ап-селінг у ресторані. Іспанська та французька моделі маржі на страви у прг.
- •Зустріч гостей у ресторані.
- •64. Прийом замовлень у ресторані.
- •65. Виконання замовлення у ресторані
- •Англійський спосіб подавання страв.
- •Російський та російсько-французький спосіб подавання страв.
- •Правила подавання охолоджених та алкогольних напоїв.
- •Правила подавання холодних закусок.
- •71.Правила подавання перших страв.
- •72. Правила подавання других страв.
- •73. Правила подавання чаю.
- •75. Реалізація готової продукції на прг із самообслуговуванням.
- •76. Організація споживання на прг із самообслуговуванням
- •77. Реалізація готової продукції на прг із обслуговуванням офіціантами
- •79. Організація споживання на прг із частковим обслуговуванням офіціантами
- •80 Індивідуальна та бригадна форма обслуговування офіціантами
- •Різновиди та категорії їдальні.
- •Чисельність працівників кухні в їдальні.
- •Устаткування для роздаткової лінії в їдальні.
- •Рекомендації напоїв до закусок.
- •Рекомендації напоїв до других гарячих страв
- •Рекомендації напоїв до солодких страв, морозива, фруктів, чаю та кави.
75. Реалізація готової продукції на прг із самообслуговуванням.
У підприємствах ресторанного господарства використовуються два методи обслуговування:самообслуговування і обслуговування офіціантами. При самообслуговуванні залучаються споживачі, які добровільно взяли на себе виконання деяких операцій: одержання та переміщення готової продукції до столу, переміщення використаного посуду до мийної. Першу операцію завжди виконують споживачі, другу може виконувати і персонал. У зв’язку з цим виділяють дві форми самообслуговування: повне і часткове самообслуговування. Метод обслуговування офіціантами залежно від участі споживачів в обслуговуванні також поділяється на дві форми: повне і часткове обслуговування офіціантами. У першому випадку всі операції, включаючиобслуговування споживачів за столом, виконують офіціанти, в другому – вони ставлять страви на стіл і споживачі надалі обслуговують себе самостійно. Важливою класифікаційною ознакою є особливості організації праці офіціантів. Вони можуть індивідуально обслуговувати споживача – ця форма називається індивідуальна форма обслуговування офіціантами; або об’єднатися в бригаду чисельністю 3-7 чоловік і розподілити обов’язки між собою – це бригадна формаобслуговування офіціантами. Суттєве значення має спосіб розрахунку зі споживачами. Обидва методи за цією ознакою поділяються на форми з попереднім і наступним розрахунком. Обслуговування офіціантами з попереднім розрахунком має такі різновиди: розрахунок готівкою і безготівково. Розрахунок готівкою відбувається приобслуговуванні населення на намовлення, при реалізації скомплектованих раціонів харчування; безготівково – при обслуговуванні офіційних заходів на замовлення і туристів. Більш поширеною формою є обслуговування офіціантами з наступним розрахунком, при якій споживач розраховується на завершальній стадії процесуобслуговування. Самообслуговування з попереднім розрахунком має два різновиди: з розрахунком по абонементах і розрахунком на початку обслуговування перед одержанням страв. Самообслуговування з наступним розрахунком також має дві різновиди: розрахунок відбувається у кінці роздавальної лінії або на виході з залу після прийняття їжі (споживач іде на роздавальню, в кінці якої розміщений перший розрахунковий вузол, де споживач одержує чек, а після обіду він з чеком підходить до другого розрахункового вузла на виході із залу і розраховується).
При самообслуговуванні можуть бути використані механізовані та немеханізовані роздавальні, на яких відбувається порціонування та відпуск страв, касові машини, які обслуговує касир, і каси-автомати. Особливості організації процесу самообслуговування позначаються на структурі організаційно-обслуговуючої системи. Важливе значення має раціональна побудова просторової структури самообслуговування, яка передбачає розрахунковий вузол.
76. Організація споживання на прг із самообслуговуванням
Самообслуговування є найбільш ефективним методом масового обслуговування. Він почав застосовуватися в громадському харчуванні на початку шести-десятих років. Важливе значення при вирішенні цього питання мала постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 1 березня 1956 року "Про заходи щодо поліпшення роботи підприємств громадського харчування", у якій підкреслювалася необхідність ввести самообслуговування споживачів в основному в усіх їдальнях, кафе, чайних, закусочних і буфетах. До кінця шестидесятих самообслуговування застосовувалося в більшості робітничих, шкільних, студентських їдалень, що підвищило продуктивність праці в галузі на 20 відсотків.
У процесі самообслуговування споживачам надається можливість самостійно брати на роздавальні холодні страви і закуски, солодкі страви і напої, кондитерські й інші вироби, столові набори. Гарячі страви роздавальники порціону-ють безпосередньо перед відпусканням.
Споживачі ставлять відібрані страви на таці, переміщують їх до розрахункового вузла вздовж роздавальної лінії, а після розрахунку переносять до обідніх столів. Структура процесу самообслуговування, що складається з двох стадій (реалізація готової продукції та організація споживання), подана на рис. 2.2.
При повному самообслуговуванні споживачів всі операції (взяття таці, столових наборів, одержання страв, доставка їх до обіднього столу, доставка використаного посуду) виконують самостійно. Обслуговуючий персонал лише відпускає страви і напої. При частковому самообслуговуванні значну частину перерахованих операцій виконує обслуговуючий персонал.
Самообслуговування з попереднім розрахунком має два види. Перший полягає в тому, що спочатку споживачі знайомляться з асортиментом страв у меню, а потім купують чеки в касі, за які й одержують вибрані страви на роздавальні або в буфеті. Попередній розрахунок вартості кулінарних та інших виробів дозволяє враховувати реалізовану продукцію в стравах. Однак при такій організації самообслуговування споживачі двічі стають у чергу - до каси і роздавальні.
Більш раціональним видом цієї форми самообслуговування є харчування за абонементами і чеками, попередньо придбаними за готівку або за безготівковим розрахунком, за допомогою кредитної картки в їдальні за місцем роботи, навчання тощо. Оплативши заздалегідь вартість харчування за абонементом, споживачі звільняються від щоденних розрахунків. Крім того, вони можуть краще планувати частину особистого бюджету, який витрачається на харчування, а підприємства - випуск кулінарних виробів в асортименті та кількості. Крім прискорення обслуговування, відпускання обідів за абонементами дає можливість при упорядкуванні меню дотримуватися норм раціонального харчування.
Використання кредитної картки створює певні зручності, але потребує необхідного обладнання для автоматизованого зчитування та передавання інформації.
Для самообслуговування з безпосереднім розрахунком властива одночасність процесів вибору, одержання й оплати вартості кулінарних виробів. Якщо при самообслуговуванні з попереднім і наступним розрахунком функції відпускання і розрахунку розподілені між працівниками підприємства (першу здійснюють роздавальники, другу - касир), то при безпосередньому розрахунку відпускає продукцію і здійснює розрахунок один працівник (буфетник).
Форма самообслуговування з наступним розрахунком має два різновиди: самообслуговування з розрахунком наприкінці роздавальної лінії самообслуговування на роздавальні вільного руху з розрахунком на будь-якій автономно діючій касі на виході з роздавальні і самообслуговування з розрахунком після споживання їжі. При самообслуговуванні з розрахунком наприкінці роздавальної лінії споживачі вибирають страви на роздавальні, а потім сплачують їх вартість. При самообслуговуванні з розрахунком після споживання їжі вони одержують на роздавальні продукцію і чек (рахунок), за яким розраховуються після споживання їжі при виході із залу. При цьому в процесі самообслуговування з наступним розрахунком споживачу надана можливість оглянути, порівняти і вибирати страви в асортименті відповідно до його смаків і запитів. Однак чек, на якому зазначена загальна сума, не відбиває кількості й асортименту реалізованої продукції, тому не може бути використаний для обліку страв.
При використанні сучасної комп'ютерної техніки цей недолік можна подолати. Касир зчитує штрих-код певної страви, автоматично реєструючи її назву та вартість.
Використання кас із сенсорною поверхнею дозволяє в автоматичному режимі фіксувати вибрані страви, визначати вартість покупки, здачу з урахуванням купюри, наданої касиру споживачем при розрахунку.
Самообслуговування з розрахунком після споживання їжі дозволяє суттєво збільшити пропускну спроможність роздавальні, а також певною мірою посилити контроль за веденням розрахункових операцій, тому що перший касир підраховує вартість покупки і вибиває чек, а другий робить грошовий розрахунок зі споживачем. Застосування цієї форми обслуговування пов'язано зі збільшенням чисельності касирів-контролерів у підприємстві, а також вирішенням такого питання, як спрямування потоку споживачів. Кращим варіантом є спрямування його безпосередньо на роздавальню, в кінці якої розміщена перша каса. Другу розміщують біля виходу. При цьому необхідно передбачати відособлені вхід і вихід із залу. У залі їдальні великої місткості при комбінуванні форм самообслуговування, наприклад, із безпосереднім розрахунком і після споживання їжі, застосовується наступна система контролю потоку споживачів: на вході кожний споживач одержує спеціальний жетон. При одержанні страв на роздавальні він здає його, одержує, який і оплачує при виході. Якщо він скористався тільки послугами буфету, де існує безпосередній розрахунок, та на виході здає невикористаний жетон.
Саморозрахунок застосовується в підприємствах із постійним контингентом споживачів, які вільно вибирають страви, напої, кулінарні, кондитерські вироби і розраховуються самостійно. Про вартість виробів інформують споживачів цінники.