- •1. Етапи створення системи комерційних банків та їх організаційна структура
- •2. Види комерційних банків. Визначення банківських операцій та їх класифікація
- •3. Банківські операції в системі відтворення та їх економічна суть
- •4. Економічні нормативи в банківській діяльності
- •5. Ліквідність комерційних банків і діяльність, що пов’язана з її підтримкою
- •6. Структура доходів комерційного банку
- •7. Прибуток банку. Фонди банку, які утворюються з прибутку
- •8. Капітал комерційного банку, його структура. Достатність капіталу банку
- •9. Економічна характеристика ресурсів комерційних банків
- •10. Вклади і депозити як головне джерело банківських ресурсів
- •11. Основи організації грошових розрахунків у господарському обороті
- •12. Вексель як форма міжгосподарських розрахунків. Банківські операції з векселями
- •13. Умови кредитної угоди, кредитний договір
- •14. Види кредитів, їх класифікація та економічна характеристика
- •15. Засоби управління кредитним ризиком, форми забезпечення обов’язків отримувача кредиту перед банком
- •16. Вартість кредиту
- •17. Кредит по контокорентному рахунку.
- •18. Споживчий кредит
- •19. Розуміння банківських інвестицій, цілі інвестиційної діяльності комерційних банків
- •20.Діяльність банків у процесі надання факторингових послуг.
- •21. Діяльність банків у процесі надання лізингових послуг
- •22. Поняття та види валютної позиції банку. Розрахунок сукупного розміру відкритої валютної позиції
- •23. Фактори, що впливають на курс валюти. Види конвертованості валют
- •24. Види валютних котирувань, порядок розрахунку крос – курсу
- •25. Сутність банку, як суб'єкта економіки, та його функції
- •26. Етапи процесу кредитування
- •27. Визначення вартості цінних паперів
- •28. Структура ресурсів комерційного банку
- •29. Національний банк - головний елемент банківської системи України
- •30. Що таке ліквідність активів, показники та нормативи ліквідності банку?
- •31. Охарактеризуйте напрямки використання банківських ресурсів
- •32. Дата валютування. Економічний зміст, можливості
- •33. Ініціація переказу грошей. Способи переказу готівкових грошей в Україні. Сеп, нсмеп
- •34. Форми безготівкових розрахунків: платіжне доручення, платіжна вимога, чек, акредитив, вексель
- •35. Цінний папір як економічна категорія
- •1.Етапи створення системи комерційних банків та їх організаційна структура.
3. Банківські операції в системі відтворення та їх економічна суть
В залежності від економічного змісту всі операції комерційних банків поділяють на:
— пасивні операції. Вони забезпечують формування ресурсів банку, необхідних йому для забезпечення своєї діяльності та ліквідності, отримання доходу за рахунок проведення активних операцій. До них відносять: залучення коштів на банківські рахунки (поточні, депозитні), недепозитне залучення коштів (одержання кредитів на міжбанківському ринку, випуск банківських векселів, облігацій та інших зобов'язань);
— активні операції. Це розміщення банками власних і залучених коштів із метою отримання прибутку і забезпечення своєї ліквідності. Вони тісно пов'язані з пасивними операціями. До них належать: операції по видачі кредитів, операції з цінними паперами, формування касових залишків і резервів, формування інших активів;
— банківські послуги. Банківський портфель ділиться на 2 групи: короткострокові цінні папери (для забезпечення ліквідності) та середньо- і довгострокові цінні папери (сприяють підвищенню якості балансу комерційних банків) — їх називають інвестиційними операціями.
Згідно з чинним законодавством комерційні банки в Україні можуть поєднувати банківські, інвестиційні та страхові операції. У світовій банківській практиці найпоширенішими методами кредитування є кредитна лінія, автоматично поновлюваний (револьверний) кредит, контокорент, овердрафт. Взаємопроникнення банківського та промислового капіталу покращує потік інформації, посилює конкурентоспроможність фінансово-кредитних установ та виробничого сектору. Володіючи акціями підприємства, банки отримують доступ до депозитів, а також мають вплив на підприємство у поверненні кредитів. У системі відтворення економіки України банківським інвестиціям належить важлива роль відновлення і збільшення економічного потенціалу, а відповідно і забезпечення високих темпів економічного зростання . Саме довготермінові банківські кредити в економіку України є необхідною передумовою структурної перебудови виробництва, його розширення та оновлення виробничих фондів, але банки в довготривалі проекти вкладають свої ресурси дуже обережно, віддаючи перевагу проектам, здатним приносити великі прибутки в найкоротші терміни.
4. Економічні нормативи в банківській діяльності
Економічні нормативи діяльності банків – показники, встановлені Національним банком України з метою регулювання банківської діяльності на основі безвиїзного нагляду для здійснення моніторингу діяльності окремих банків і банківської системи в цілому. Національний банк України встановлює наступні економічні нормативи, що є обов’язковими до виконання всіма банками:
1. нормативи капіталу:
- мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1), (120 млн грн)
- адекватність регулятивного капіталу/ платоспроможність (Н2), (не менше 10%)
- співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3); (не менше 9%)
2. нормативи ліквідності:
- миттєва (Н4),(не менше 20%)
- поточна (Н5), (не менше 40%)
- короткострокова ліквідність (Н6) (не менше 60%);
3. нормативи кредитного ризику:
- максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7), (не більше 25%)
- великі кредитні ризики (Н8), (не більше 800%)
- максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), (не більше 5%)
- максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)(не більше 30%);
4. нормативи інвестування:
- інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), (не більше 15%)
- загальна сума інвестування (Н12) (не більше 60%); Н13<=20%
При цьому, базою для розрахунку Н2, Н3, Н7, Н8, Н11, Н12 є регулятивний капітал, а Н9 та Н10 – статутний капітал.
Необхідно зазначити, що для спеціалізованих банків НБУ встановлює окремі вимоги. Всі вище згадані значення нормативів діють для універсальних банків і тільки частково для спеціалізованих. Банк набуває статусу спеціалізованого банку, якщо більше 50 % його активів є активами одного типу, пов’язаного з іпотечною, інвестиційною або кліринговою діяльністю, а також статусу ощадного банку, якщо більше 50 % його пасивів є вкладами фізичних осіб. У зв’язку з концентрацією ризиків для спеціалізованих банків установлюються підвищені значення нормативів Н2-Н4, Н7-Н10 та Н12 для забезпечення більш високого ризику, порівняно з універсальними банками.