
- •1. Етапи створення системи комерційних банків та їх організаційна структура
- •2. Види комерційних банків. Визначення банківських операцій та їх класифікація
- •3. Банківські операції в системі відтворення та їх економічна суть
- •4. Економічні нормативи в банківській діяльності
- •5. Ліквідність комерційних банків і діяльність, що пов’язана з її підтримкою
- •6. Структура доходів комерційного банку
- •7. Прибуток банку. Фонди банку, які утворюються з прибутку
- •8. Капітал комерційного банку, його структура. Достатність капіталу банку
- •9. Економічна характеристика ресурсів комерційних банків
- •10. Вклади і депозити як головне джерело банківських ресурсів
- •11. Основи організації грошових розрахунків у господарському обороті
- •12. Вексель як форма міжгосподарських розрахунків. Банківські операції з векселями
- •13. Умови кредитної угоди, кредитний договір
- •14. Види кредитів, їх класифікація та економічна характеристика
- •15. Засоби управління кредитним ризиком, форми забезпечення обов’язків отримувача кредиту перед банком
- •16. Вартість кредиту
- •17. Кредит по контокорентному рахунку.
- •18. Споживчий кредит
- •19. Розуміння банківських інвестицій, цілі інвестиційної діяльності комерційних банків
- •20.Діяльність банків у процесі надання факторингових послуг.
- •21. Діяльність банків у процесі надання лізингових послуг
- •22. Поняття та види валютної позиції банку. Розрахунок сукупного розміру відкритої валютної позиції
- •23. Фактори, що впливають на курс валюти. Види конвертованості валют
- •24. Види валютних котирувань, порядок розрахунку крос – курсу
- •25. Сутність банку, як суб'єкта економіки, та його функції
- •26. Етапи процесу кредитування
- •27. Визначення вартості цінних паперів
- •28. Структура ресурсів комерційного банку
- •29. Національний банк - головний елемент банківської системи України
- •30. Що таке ліквідність активів, показники та нормативи ліквідності банку?
- •31. Охарактеризуйте напрямки використання банківських ресурсів
- •32. Дата валютування. Економічний зміст, можливості
- •33. Ініціація переказу грошей. Способи переказу готівкових грошей в Україні. Сеп, нсмеп
- •34. Форми безготівкових розрахунків: платіжне доручення, платіжна вимога, чек, акредитив, вексель
- •35. Цінний папір як економічна категорія
- •1.Етапи створення системи комерційних банків та їх організаційна структура.
31. Охарактеризуйте напрямки використання банківських ресурсів
Розміщення мобілізованих ресурсів банків України з метою отримання прибутку і забезпечення ліквідності визначає склад його активів або зміст операцій із формування вимог. Найбільш розповсюдженими активними операціями банків є: - кредитування (у всіх його формах); - інвестування; - інші операції. Кредитні операції є основним видом банківської діяльності. Оскільки протягом певного проміжку часу банки одержують процентний дохід за наданими кредитами, а час сплати процентних витрат по депозитах ще не настав, цілком очевидною є надійність банківських портфелів, навіть якщо фінансовий стан позичальників не дозволяє вчасно і у повному обсязі розрахуватися за кредитами, або вони сплачують проценти для збереження своєї репутації.
Ще одним напрямом використання ресурсів банків - є інші операції і серед них - операції лізингу. Для банку фінансування лізингових операцій має низку переваг, оскільки лізингова компанія: - як позичальник у фінансовому плані є більш надійною та стійкою структурою порівняно з більшістю лізингоодержувачів; - надає в заставу банку, крім предмету лізингу, майнові права на лізингові платежі за договором лізингу; - готує документацію та здійснює аналіз для банківського фінансування; - ділить з банком ризики, оскільки фінансує за рахунок власних коштів від 5% до 50% від суми кожного проекту; - позбавляє банк потреби займатися низкою технічних питань; - співпраця з лізинговою компанією дає змогу банку збільшувати клієнтську базу та нарощувати кредитний портфель. Отже, найбільш поширеним напрямом використання коштів українських банків належить - кредитуванню фізичних та юридичних осіб, інші напрями, такі, як - відкриття коррахунків в інших банках; відкриття депозитів та кредитів в інших банках; придбання матеріальних та нематеріальних активів; залишки готівки, чеків та банківських металів; інвестицій капіталу; доходів до отримання та інших активів - поширені значно менше.
32. Дата валютування. Економічний зміст, можливості
Валютування - зазначення строку, з якого починається нарахування процентів на суми, що дебетуються або кредитуються. Дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі - члені платіжної системи.
Цікавий момент: платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок одержувача обліковуються в банку, що обслуговує одержувача. Лист про відкликання коштів подається платником до свого банку, який того самого дня надає банку одержувача вказівку про повернення коштів. Банк одержувача, одержавши цю вказівку, цього самого дня перераховує кошти з відповідного рахунка (якщо на час надходження вказівки кошти ще не були зараховані на рахунок одержувача) на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, та повідомляє одержувача про відкликання коштів платником.
Позитивною стороною дати валютування є те, що «сума переказу, що обліковується в банку, який обслуговує одержувача, до настання дати валютування не може бути об’єктом примусового списання, що застосовується до одержувача». Припустімо, продавець товару очікує надходження на свій рахунок суми авансу або ж остаточної суми розрахунку за проданий товар, однак водночас в банк, що його обслуговує, пред’явлені (або найближчим часом будуть пред’явлені) документи (платіжні вимоги) на примусове списання коштів з його рахунка. У такій ситуації кошти, отримані банком продавця і відразу не зараховані на рахунок останнього у зв’язку із зазначенням у платіжному дорученні дати валютування, не можуть бути списані в рахунок виконання документів на примусове списання до фактичного надходження на рахунок одержувача.
Перевага дати валютування в цьому аспекті може бути відчутна не лише для одержувача коштів, але й для самого платника. Адже якщо платник перераховує кошти контрагенту (або ж самому собі на інший рахунок) із зазначенням дати валютування, а потім відкликає їх, то в період між датою списання і датою поворотного зарахування коштів вони не можуть бути об’єктом примусового списання.