
- •1. Етапи створення системи комерційних банків та їх організаційна структура
- •2. Види комерційних банків. Визначення банківських операцій та їх класифікація
- •3. Банківські операції в системі відтворення та їх економічна суть
- •4. Економічні нормативи в банківській діяльності
- •5. Ліквідність комерційних банків і діяльність, що пов’язана з її підтримкою
- •6. Структура доходів комерційного банку
- •7. Прибуток банку. Фонди банку, які утворюються з прибутку
- •8. Капітал комерційного банку, його структура. Достатність капіталу банку
- •9. Економічна характеристика ресурсів комерційних банків
- •10. Вклади і депозити як головне джерело банківських ресурсів
- •11. Основи організації грошових розрахунків у господарському обороті
- •12. Вексель як форма міжгосподарських розрахунків. Банківські операції з векселями
- •13. Умови кредитної угоди, кредитний договір
- •14. Види кредитів, їх класифікація та економічна характеристика
- •15. Засоби управління кредитним ризиком, форми забезпечення обов’язків отримувача кредиту перед банком
- •16. Вартість кредиту
- •17. Кредит по контокорентному рахунку.
- •18. Споживчий кредит
- •19. Розуміння банківських інвестицій, цілі інвестиційної діяльності комерційних банків
- •20.Діяльність банків у процесі надання факторингових послуг.
- •21. Діяльність банків у процесі надання лізингових послуг
- •22. Поняття та види валютної позиції банку. Розрахунок сукупного розміру відкритої валютної позиції
- •23. Фактори, що впливають на курс валюти. Види конвертованості валют
- •24. Види валютних котирувань, порядок розрахунку крос – курсу
- •25. Сутність банку, як суб'єкта економіки, та його функції
- •26. Етапи процесу кредитування
- •27. Визначення вартості цінних паперів
- •28. Структура ресурсів комерційного банку
- •29. Національний банк - головний елемент банківської системи України
- •30. Що таке ліквідність активів, показники та нормативи ліквідності банку?
- •31. Охарактеризуйте напрямки використання банківських ресурсів
- •32. Дата валютування. Економічний зміст, можливості
- •33. Ініціація переказу грошей. Способи переказу готівкових грошей в Україні. Сеп, нсмеп
- •34. Форми безготівкових розрахунків: платіжне доручення, платіжна вимога, чек, акредитив, вексель
- •35. Цінний папір як економічна категорія
- •1.Етапи створення системи комерційних банків та їх організаційна структура.
18. Споживчий кредит
Споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
Споживчий кредит надається безпосередньо домашнім господарствам. Його об'єктами є товари тривалого користування (квартири, меблі, автомобілі і т.п.). Він виступає або у формі продажу товарів з відтермінуванням платежу, або у формі надання банківської позики на споживчі цілі. При цьому забирається досить високий реальний процент.
Споживчий кредит супроводжують додаткові комісії і збори, які збільшують вартість кредиту і формують так звану приховану процентну ставку. Часто конкретні умови кредитної угоди залежать не тільки від самого банку, але і від пари банк-продавець. Довгострокові відносини з банками-партнерами дозволяють реселерам впливати на формування кредитних пропозицій і короткострокових акцій в торгових мережах. До споживчих кредитів належать також розстрочки. В цьому випадку частина процентного боргу погашається за рахунок знижки, яка надається торговою компанією.
При видачі кредиту на придбання товарів тривалого користування жодних звітів про цільове використання коштів позичальник банку не надає. Споживчий кредит надається тим громадянам, які мають постійне джерело доходів. Максимальний розмір позички на придбання товарів тривалого користування встановлюється в залежності від середньомісячної заробітної плати позичальника, але сума кредиту не повинна перевищувати розмір, встановлений правлінням банку. Строк користування кредитом визначається залежно від об'єкту кредитування, розміру позички, платоспроможності клієнта. Як правило, строк користування кредитом не перевищує двох років, а в окремих випадках - трьох. Щодо споживчого кредиту на витрати капітального характеру, то він потребує від населення надання банкам звітів про цільове використання одержаних коштів.
Плюси та мінуси споживчого кредиту.
Плюси:
купівля в кредит рятує від можливості здорожчання товару в майбутньому;
купівля в кредит рятує від можливості зникнення товару з полиць магазинів;
купівля в кредит дозволяє купити на місці товар потрібної модифікації, за умови, що він є у наявності;
купівля в кредит дозволяє купити товар в момент його найбільшої актуальності для покупців;
купівля в кредит дозволяє оплатити товар меншими платежами протягом декількох місяців.
Мінуси:
процент по кредиту збільшує вартість товару.
найбільш суттєвим недоліком у психологічному плані є те, що первинне задоволення від товару проходить досить швидко, а за нього ще довгий час належить виплачувати платежі по кредиту.
19. Розуміння банківських інвестицій, цілі інвестиційної діяльності комерційних банків
За допомогою механізмів середнього та довгострокового кредитування комерційний банк може брати участь в інвестиційному процесі. Довгострокові кредити банку є однією з найпоширеніших форм цієї участі. На відміну від засновницьких операцій, використання банківського кредиту стимулює споживачів інвестицій ефективніше використовувати кошти, щоб забезпечити погашення кредиту та відсотків за його користування. Призначенням довгострокового кредитування є впровадження прямих інвестиційних заходів, реалізації витрат на придбання елементів основного капіталу.
Основними джерелами ресурсів для довгострокового кредитування можуть виступати власні кошти банку, державні кошти, а також залучені банком ресурси. Цілі інвестиційної діяльності комерційного банку полягають у додержанні безпеки банківських коштів, забезпеченні їх диверсифікації, доходу та ліквідності.
Участь банків в інвестиційному процесі може здійснюватися за двома напрямами:
• за допомогою механізмів фондового ринку;
• за допомогою механізмів середнього та довгострокового кредитування.
Комерційні банки повинні в своїй інвестиційній діяльності мати тісний контакт з підприємствами. У випадку створення нового підприємства заснування його можливе за допомогою банківського капіталу як в рамках фінансово-промислових груп, так і поза ними. Фінансово-промисловими групами вважаються ті організації та структури, які утворюються шляхом об'єднання промислового і фінансового капіталів. В Україні банкам заборонено виступати в ролі головного підприємства згідно з Законом "Про фінансово-промислові групи". Комерційний банк може брати участь у санації підприємства: він дає кошти підприємству, натомість одержує його цінні папери. Також можлива і передача державної частки капіталів підприємства в довірче управління банку, замість чого банк зобов'язується інвестувати певну суму коштів у це підприємство.