Розділ III патентне право

Глава 5 Патентне право, його об'єкти і суб'єкти

§ 1. Загальна характеристика патентного права

Та його джерел

Патентне право є важливим інститутом права інтелектуальної власності. Об'єктами правовідносин, що регулюються патентним правом, є результати науково-технічної творчості та художнього конструювання — винаходи, корисні моделі та промислові зраз­ки. В основу правової охорони вказаних об'єктів покладено те, що виникнення права інтелектуальної'власності на них пов'язується з одержанням охоронного документа, яким засвідчуються права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, — патенту¹. Власне,'звідси і походить сам термін «патентне право».

За часів існування СРСР термін «патентне право» вживався, здебільшого, в контексті характеристики законодавства зарубіж­них країн. Це пов'язувалось з тим, що за законодавством СРСР домінуючою правовою'формою охорони прав на винаходи були авторські свідоцтва, а не патенти, хоча їх теж видавали. Тому в літературі набув поширення термін «винахідницьке право».

Варто звернути увагу на співвідношення патентного права з правом промислової власності. Визначення останнього ок­реслюється в Паризькій конвенції про охорону промислової власності 1883 р., у ст. 1 якої вказано, що об'єктами охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фір­мові найменування та вказівки про походження чи найменування місця походлееішя, а також припинення недобросовісної конку­ренції. Отже, право промислової власності охоплює ширше коло об'єктів, ніж патентне право. Тому можна сказати, що патентне право є складовою права промислової власності.

Патентне право можна розглядати в об'єктивному та суб'єктив­ному значеннях. У першому випадку патентне право є одним із інститутів права інтелектуальної власності. Тому патентне право

В об'єкт И її ному розумінні — цс сукупність правових норм, що ре­гулюють суспільні відносини, які виникають при створенні і вико­ристанні винаходів, корисних моделей та промислових зразків.

В суб'єктивному розумінні патентне право молена визначити як певні юридично забезпечені можливості суб'єкта щодо винаходу, корисної моделі, промислового зразка. При цьому суб'єктивне патентне право можна поділити на дві складові: право на патент; право з патенту².

ГІраао на патент передбачає юридично забезпечену мож­ливість суб'єкта звернутися до компетентного державного органу з вимогою про видачу патенту на створений винахід, корисну модель, промисловий зразок. Відносини, що виникають між особою, яка подала заявку про видачу патенту, та компетент­ним державним органом при здійсненні права на патент, мають публічио-праповий характер.

Право з патенті/ розкривається через сукупність особистих немайнових та майнових прав на винахід, корисну модель і промисловий зразок, які випливають з патенту як охоронного документа. Саме ці права є цивільними за своєю природою.

Патентне право має низку відмінностей від авторського права. Основні з них такі:

1) об'єктами патентного права є результати науково-технічної творчості та художнього конструювання, водночас об'єкти ав­торського права — це результати духовної творчості (літератур­ної, наукової, художньої). Для патентного права характерним є чіткий перелік об'єктів, правова охорона яким може бути надана лише за умови їх відповідності передбаченим законом вимогам. На відміну від цього, для авторського права характерною є відсутність вичерпного переліку його об'єктів, а також поши­рення правової охорони на твори, незалежно від їх достоїнства, завершеності мети тощо;

2; для виникнення прав на винаходи, корисні моделі, про­мислові зразки, крім створення цих об'єктів, необхідне також одержання охоронного документа — патенту, який видається компетентним державним органом за результатами проведеної експертизи. На противагу цьому, виникнення авторського пра­ва не пов'язується з будь-якими формальностями — достатньо факту створення твору.

Основними джерелами патентного права України є:

-■ Конституція України;

• ЦК України, в якому право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок врегульоване окремою главою 39;

• спеціальні закони: Закон України «Про охорону прав па винаходи і корисні моделі» та Закон України «Про охорону прав па промислові зразки»-.

Діє також низка підзаконних пормативио-правових актів, зокрема Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною нрав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716; Пра­вила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 р. № 22; Правила складання і подання заявки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і, науки України від 18 лютого 2002 р. № 110 тощо.

Відповідно до ст. 9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Украї­ни, є частиною її національного законодавства. До основних міжнародних договорів у сфері патентного права, в яких бере участь Україна, належать: Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 р., Договір про патентну кооперацію (РСТ) 1970 р., Будапештський договір про міжнародне визнан­ня депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури 1977 р., Договір про патентне право (РЬТ) 2000 р.