Глава 10 Право інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг)

§ 1, Поняття «торговельна марка»г її об'єкти та умови надання правової охорони

Поняття, «торговельна марка» є новим для законодавства Ук­раїни про-інтелектуальну власність. До прийняття ЦК України цей об'єкт права інтелектуальної власності мав назву «знак для товарів і послуг». Водночас ст. 420 ЦК України називає серед об'єктів права інтелектуальної власності «торговельні марки (знаки для товарів і послуг)», що вказує па тотожність змісту понять «торговельна марка» та «знак для товарів і послуг».

Основними джерелами правового регулювання відносин, пов'язаних із використанням торговельних марок, поряд із Кон­ституцією України та ЦК України є Закон України від 15 грудня 1993 р. «Про охорону прав па знаки для товарів і послуг», Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав па об'єкти інтелек­туальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716, Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України па знак для товарів і послуг,'затверджені наказом Держпатенту України від 28 липня

1995 р. № 116, Положення про Державний реєстр свідоцтв України па знаки для товарів і послуг, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2002 р, № 10, Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 3 серпня 2001 р. № 576 тощо.

Україна є учасницею низки важливих міжнародно-правових актів з питань охорони торговельних марок, які є частиною націо­нального законодавства відповідно до ст. 9 Конституції України. Йдеться про такі міжнародні договори, як Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 р., Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 р., Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків 1989 р., Договір про зако­ни щодо товарних знаків 1994 р., Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків 1957 р.

Поняття «торговельна марка» міститься у ЦК України. Під торговельною маркою розуміють згідно зі ст. 492 ЦК України будь-яке позначення або будь-яку комбінацію позначень, які придатні для вирізиення товарів (послуг), що виробляються (на­даються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.

Закон України «Про, охорону прав на знаки для товарів і пос­лу]'» не визначає поняття «знак для товарів і послуг», а містить лише критерії, за якими певне позначення молсе визнаватися знаком для товарів чи послуг. Зокрема, правова охорона надаєть­ся знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Об'єктом знака молсе бути, будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокре­ма, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка ком­бінація таких позначень. Відповідно до и. 1.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг знак молсе бути звуковим, світловим, а також кольором чи поєднанням кольорів тощо. Такі знаки реєструються за наявності технічної можливості внесення їх до Реєстру та оп­рилюднення інформації щодо їх реєстрації.

Водночас цей Закон встановлює перелік підстав для відмови в наданні правової охорони. Всі підстави молена умовно поділити па такі групи.

До першої групи належать позначення, які можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Цс позначення, складовими яких є:

— державні герби, прапори та інші державні символи (ем­блеми);

• офіційні назви держав;

• емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;

• офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, пе­чатки;

• нагороди та інші відзнаки.

До другої групи належать позначення, у складі яких є еле­менти, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака. Це позначення, які:

• звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання. До позначень, що не мають розрізняльної здатності, належать позначення, які складаються лише з однієї літери, цифри, лінії, простої геометричної фігури, що не мають характерного графічного виконання; реалістичні зображення товарів, якщо вони заявляються на реєстрацію як знак для позначення цих товарів; загальновживані скорочення; позначення, які тривалий час використовувались в Україні кількома виробниками як знаки для товарів, що мають спільну якість або інші характеристики, і втратили розрізняльну здатність як індивідуальні знаки щодо таких товарів;

• складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду. До них належать позначення, які використовуються для певних товарів і які, внаслідок їх тривалого використання для одного й того самого товару або товару такого самого виду різними виробниками, стали видовими або родовими поняттями;

• складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кіль­кість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг. До них належать, зокрема, прості найменування товарів; зазначення категорії якості товарів; зазначення властивостей товарів, в тому числі таких, що мають хвалебний характер; зазначення матеріалу або складу сировини; зазначення ваги, об'єму, ціни товарів, дати виробництва товарів; історичні дані щодо заснування виробництва, зображення нагород, що присуджені товарам; видові найменування підприємств, адреси виробників товарів або посередників;

• є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або падає пос­лугу. До позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, належать позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг чи з певним ви­робником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача;

символами і термінами. До позначень, які є загальновживаними символами, належать, як правило, позначення, що символізу­ють галузь господарства чи сферу діяльності. Ними є товари чи послуги, для яких реєструється знак; умовні позначення, що застосовуються в різних галузях науки і техніки. До позначень, які є загальновживаними термінами, належать лексичні одиниці, характерні для конкретних галузей науки і техніки. Загально­вживані символи і терміни є перешкодою для реєстрації знака, якщо знак заявлено для то із ар і в і послуг, які належать до тієї самої галузі, що і загальновживані символи і терміни. При цьому варто враховувати, що питання про тс, чи є позначення загаль­новживаним, має вирішуватися на основі висновку експерта. Так, скасовуючи рішення місцевого і апеляційного господарських судів, Вищий господарський суд України вказав, що господарські суди пе повинні встановлювати питання про загальновживаність знаків для товарів і послуг па власний розсуд, у зв'язку з чим судовим інстанціям у цій справі необхідно було відповідно до вимог ст. 41 ГПК України призначити судову експертизу для роз'яснення цього питання, а не перебирати на себе не притаманні суду функції екс­перта (п. 4 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 17 квітня 2006 р. № 01-8/847 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торговельну марку)»);

• відображають лише форму, що зумовлена природним ета­пом товару, необхідністю отримання технічного результату або яка надає товарові істотної цінності.

Позначення, що входять до цієї групи (крім тих, які є оманли­вими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу), можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення у зображенні знака.

Третю групу становлять позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

• знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість;

• знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстра­ції па підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнані'!ми добре відомими відповідно до ст. 6^Ьі5 Паризької конвенції про охорону промислової власності;

• фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право па них додати подання до Устано­ви заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;

• кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України «Про охорону прав на зазпачеп- ня походження товарів». Такі полиач^іши можуть Оутм лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право ко р и сту вати ся в каз аи и м и з аз и ач сп и я м и ;

— знаками відповідності (сертифікаційними знаками), за­реєстрованими у встановленому порядку.

Позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи па окрему різницю елементів.

Так, З AT «Д.» звернулося, з позовом до Державного депар­таменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі — Держдепартамент) та З AT «У.» про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг від 10 берез­ня 2004 р. № 38657. Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, позов задоволено. Названі судові акти з посиланням на статті 5, 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і пос­луг» мотивовано тим, що у зв'язку зі схожістю товарного знака «Д...Т» до ступеня змішування з фірмовим найменуванням позивача, названий знак не відповідає законодавчо визначеним умовам надання правової охорони. У касаційній скарзі З AT «У.» просило скасувати вказані судові акти, оскільки позивачем не доведено факту відомості його фірмового найменування. Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги. При цьому Вищий господарський суд України зазначив, що товарний знак, який є тотожним або схожим до ступеня змішування з фірмовим най­менуванням іншої юридичної особи, є неохоропоенроможпим. Посилання ЗАТ «У.» нате, що фірмове найменування позивача не було відомим на момент подання заявки про реєстрацію спірно­го товарного знака, спростовуються встановленими попередніми інстанціями обставинами справи. Тому Вищим господарським судом України касаційну скаргу ЗАТ «У.» залишено без задо­волення, а постанову апеляційного господарського суду — без змін (п. 6 Оглядового*листа Вищого господарського суду України від 17 квітня 2006 р. № 01-8/847 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торговельну, марку)»).

' До четвертої групи належать позначення, які відтворюють:

• промислові зразки, права па які належать в Україні іншим особам;

• назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх право­наступників;

• прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їхньої згоди.