Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0887674_18679_kossak_v_m_yakubivskiy_i_e_pravo_...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
21.01.2020
Размер:
2.42 Mб
Скачать

§ 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності на комерційне найменування

У статті 489 ЦК України йдеться про особу як суб'єкта прав на комерційне найменування. Особа відповідно до ст. 2 ЦК України може бути фізичною або юридичною. На наш погляд, ст. 489 ЦК України в частині визначення кола суб'єктів права на комерційне найменування слід тлумачити з урахуванням самої природи комерційного найменування. Визнання-будь-якої особи (фізичної чи юридичної) суб'єктом права інтелектуальної власності на комерційне найменування було'б перебільшенням з таких міркувань.

Насамперед поняття «комерційне найменування» своїм змістом передбачає, що воно стосується лише суб'єктів підпри­ємницької діяльності.. Сказане відображено, зокрема, у ст. 90 ЦК України, яка закріплює право на комерційне найменування не за всіма юридичними особами, а лише за підприємницьки­ми товариствами. До них ЦК України зараховує господарські товариства та виробничі кооперативи Крім цього, до суб'єктів права па комерційне найменування належать також передбачені ГК України приватні підприємства, що здійснюють підприємни­цьку діяльність, державні комерційні підприємства, комунальні комерційні підприємства.

Отже, не є суб'єктами права на комерційне найменування юридичні особи', які не є суб'єктами підприємницької діяльності (органи державної влади, громадські організації, політичні партії тощо). Саме такі позиції має судова практика. Так, в одній зі справ виникло питання щодо можливості застосування норм ЦК України та ГК України про комерційне найменування до назв громадських організацій. Залишаючи рішення місцевого госпо­дарського суду та постанову апеляційного господарського суду без змін і Вищий господарський суд України зазначив у своїй постанові, що до спірних відносин сторін у цій справі не можуть застосовуватися Положення статей 90, 489 — 491 ЦК України, статей/33, 159 ГК України, оскільки комерційні найменування можуть мати лише підприємницькі товариства, а не громадські організації (н. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 17 квітня 2006 р. № 01-8/845 «Про практику засто­сування господарськими судами законодавства про захист права

власності па комерційне найменування (за матеріалами справ, розглянутих в касаційному порядку Вищим, господарським судом

України)»1)-

Складнішим є питання про можливість фізичних осіб - під­приємців бути суб'єктами права інтелектуальної власності па комерційне (фірмове) найменування. Варто звернути увагу на те, що ст. 159 ГК України прямо передбачає, що суб'єкт господарю­вання — юридична особа або громадяпип-підириємець може мати комерційне найменування. При цьому громадяпип-підпрпємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім'я. На нашу думку, такс вирішення питання не відповідає сутності комерційного найменування. Адже фізична особа набуває цивільних прав і обов'язків та здійснює їх під своїм ім'ям (ст. 28 ДК України;. Вказане повною мірою стосується участі фізичної особи у підприємницьких відносинах. Найменування (у тому числі комерційне) є засобом індивідуалізації юридичної особи (ст. 90 ЦК України). У цьому аспекті більш теоретично обгрун­тованою є позиція російського законодавця, який керується тим, що володільцями права па фірму можуть бути лише комерційні юридичні особи (п. 4 ст. 54 ЦК Російської Федерації).

2005. -

№ 3.

5 Вісник господарського судочинства. —

Не визнається суб'єктом права на комерційне найменування філія чи представн и цтво юр иди ч ної особ и ( ст. 95 Ц К У краї п и), просте товариство як таке Сет. 1132 ЦК України), оскільки вони не мають статусу юридичної особи.