5.2. Прогнозування попиту на продукцію підприємства
Принципового значення для ефективного управління запасами набуває аналіз запасів, який стосується споживання різних товарів і дає змогу формувати потребу на одиницю запасу за певний проміжок часу. З цією метою можна застосувати одне з двох популярних рішень: метод розрахунку середніх рухомих або метод вирівнювання за прогресією.
Метод розрахунку середніх рухомих. Середнє рухоме - це сконструйовані часові ряди, в яких кожне річне (або місячне, денне тощо) значення замінюється його середнім значенням, а також значеннями, які відповідають певній кількості попередніх і подальших періодів.
Якщо, наприклад, споживання запасу певного блага у п'яти попередніх періодах становило 90, 84, 100, 108 і 116 одиниць, то середнє рухоме розрахуємо так:
Якщо фактичне значення становило 127 одиниць, то середнє для наступного (шостого) періоду становитиме:
Впродовж кожного наступного етапу розрахунків відкидають одне значення зі встановленого часового ряду і одночасно впроваджують наступне значення для майбутнього періоду. На підставі середніх, розрахованих для певної кількості послідовної кількості періодів, складають графік. Не існує одного, чітко визначеного принципу встановлення кількості періодів, необхідної для розрахунку середнього рухомого. їхня кількість, яку встановлюють методом "спроб і помилок", є найважливішою, якщо дає змогу найкраще вирівняти коливання. Простіше встановити кількість періодів між послідовними максимальними і мінімальними значеннями і так розрахувати середнє рухоме.
Цей метод простий у використанні, проте не позбавлений численних недоліків, зокрема:
• вимагає виконання великої кількості розрахунків;
• не дає змоги зробити правдоподібний прогноз, поки не мине достатня кількість періодів;
• передбачається, що усі використані для розрахунку середнього рухомого дані мають однакову вагу, хоча насправді чим старіші дані, які стосуються потреби, тим менш вони придатні для прогнозування майбутньої потреби;
• призводить до того, що вразливість середнього рухомого на зміни є обернено пропорційною до кількості значень, за якими здійснено розрахунки.
Ці недоліки дещо менше виражені у методі вирівнювання за прогресією.
Метод вирівнювання за прогресією. Названі недоліки методу середніх рухомих можна подолати, приписуючи даним ваги зі спадними значеннями, які прямують до нескінченності, сума яких становить одиницю. Такий ряд, який називають рядом за прогресією, набуває вигляду:
a + a(l-a) + a(l-a)2 + a(l-af ... = 1,
де а - параметр вирівнювання за прогресією, який набуває значення (0; 1).
На практиці а найчастіше набуває значення 0,1 і 0,2. У випадку, коли а становить 0,1, реакція на зміни потреби, яка ґрунтується на середньому, буде повільною і поступовою. Своєю чергою, високе значення постійної, наприклад, а = 0,5, спричиняє вироблення "швидкісних" оцінок, які мають на меті якнайшвидшу реакцію на зміни, що відбуваються. У методі вирівнювання за прогресією нове середнє значення прогнозу встановлюють, додаючи до добутка
параметра а і поточної (фактичної) потреби добуток чинника (1-а) і середнього значення прогнозу з попереднього періоду:
а х фактична потреба + (1-а) х середнє значення прогнозу з попереднього періоду.
Щоби проілюструвати наші міркування прикладом, припустімо, що фактична потреба на певну позицію запасів в січні становила 300 штук, тоді як прогноз на цей місяць - 280 штук. Отже, якою буде середня прогнозована потреба у лютому, якщо параметр вирівнювання за прогресією становить 0,2? Виконаємо такі розрахунки:
0,2х30 + (і-0,2)х280 = 60 + 224 = 284.
Отже, прогноз потреби на лютий становить 284 штуки.
Зазвичай, вищезгадані методи застосовують для кожного типу закупівель, необов'язково лише для закупівель, якими поповнюють запаси. Нагадаємо, що ці методи, як і метод побудови трендової моделі, є прийнятними лише за умови збереження існуючих тенденцій. На практиці також використовують такі відомі методи прогнозування, як метод експертних оцінок, зокрема метод Дельфі, та метод опитування покупців1.