2. Характеристика видів та типів інфляції

За формами прояву інфляцію розрізняють: явну (відкриту) інфляцію і пригнічену (приховану) інфляцію.

Відкрита (явна) інфляція проявляється в спостережуваному зростанні загального рівня цін [5].

Пригнічена (прихована) інфляція має місце у випадку, коли виявляється дефіцит, погіршення якості товарів.

З позиції ступеню розбіжності росту цін по різним товарним групам виділяють два види інфляції:

1. Збалансована інфляція: ціни різних товарних груп відносно один одного не змінені.

2. Незбалансована інфляція: співвідношення цін товарних груп змінюється в різному ступені.

З позиції критерію очікуванності виділяють очікувану і неочікувану інфляцію. Фактор очікуваності позначається на наслідках інфляції. Якщо фірми і населення знають, що в наступному році ціни зростуть в 5 разів, що в умовах ідеального ринку вони в наступному році підвищать ціни на свої товари в 5 разів, і ніхто від очікуваної інфляції не постраждає.

А в разі неочікуваної інфляції зростання цін навіть на 10% сильно погіршить економічну ситуацію.

В економічній літературі виділяють також податкову інфляцію.

До податкової інфляції можуть привести невірні дії держави в сфері оподаткування. Перш за все маються на увазі ставки податку на прибуток. Коли вони стають непомірно високими, починається гальмування зростання виробництва і продажів. Підприємці, у яких податки відбирають до бюджету помітну частину прибутку, стикаються з наростаючими труднощами при фінансуванні капіталовкладень. Більше того, все частіше виникають ситуації, коли прибуток, що залишається після сплати податків, вигідніше покласти в банк в розрахунку на відсоток, ніж витратити на придбання нової технології, машин, устаткування і т. п. У підприємців слабшає схильність до інвестування, пропадає зацікавленість в розвитку бізнесу, результатами якого скористається не стільки він, скільки держава.

При такому розвитку подій розбіжність між інфляційним попитом і пропозицією зростає. Крім того, на непродумані дії держави, закручує податкові лещата, підприємці відповідають підвищенням ціни. У сукупності перераховані ефекти дають обриси механізму податкової інфляції.

Державі слід враховувати інфляцію цінової накидки, якщо вона намічає здійснити великомасштабну організаційну перебудову економіки. У підприємців є всі підстави побоюватися, що реорганізація виразиться в зазіханнях на частину прибутку, нових інструкціях, непередбачених фінансових санкціях, зміні правил контролю і т. д. Оскільки все це веде до зростання витрат, розміри яких заздалегідь передбачити не можна, підприємці йдуть на завчасне підвищення цін (цінова накидка), сподіваючись таким способом компенсувати майбутні збитки.

Економісти виділяють також інфляцію попиту та інфляцію пропозиції.

Інфляція попиту. Традиційно зміни в рівні цін пояснюються надлишковим сукупним попитом. Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей надлишковий попит збільшенням реального обсягу продукції, бо всі наявні ресурси вже повністю використані. Суть інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: «Занадто багато грошей полює за надто малою кількістю товарів».

Інфляція пропозиції - це інфляція, викликана зростанням витрат виробництва або зменшенням сукупної пропозиції.

Рис. 1.3. Інфляція попиту [3].

Теорія інфляції, зумовленої зростанням витрат, пояснює зростання цін такими чинниками, що призводять до збільшення витрат на одиницю продукції. Підвищення витрат на одиницю продукції в економіці скорочує прибуток і обсяг продукції, який фірми готові запропонувати при існуючому рівні цін. В результаті зменшується пропозиція товарів і послуг в масштабі всієї економіки. Це зменшення пропозиції в свою чергу підвищує рівень цін.

Види інфляції

З позиції ступеню розбіжності росту цін по різним товарним групам

З позиції критерію очікуваності

За причинами виникнення

Залежно від форми прояву

Залежно від зростання цін на ринку

-Збалансована

-Незбалансована

-Очікувана

-Неочікувана

-Попиту

-Пропозиції

-Відкрита

-Прихована

-Повзуча

-Галопуюча

-Гіперінфляція

-Помірна

Рис. 1.4. Види та типи інфляції [4]

Залежно від середньорічних темпів зростання (приросту) цін розрізняють п’ять типів інфляції:

- повзучу: прискорене зростання маси грошей в обороті без помітного підвищення цін — до 5–10% на рік. Вона характеризується надмірною емісією маси грошей без помітного підвищення зростання цін. Цей процес стимулює підприємницьку активність, гроші використовуються для пожвавлення попиту, нагромадження тощо. Така інфляція немає негативних наслідків, мало відчутна для економічних агентів та притаманна більшості розвинутих країн, стимулюючи їхній економічний розвиток та зростання.

- помірну: прискорене знецінення грошей у формі зростання цін на 5–20% за рік. Така інфляція стає відчутною для всіх економічних суб’єктів, і вони починають вживати певних заходів для адаптації їх у нових умовах господарювання (підприємці починають поступово підвищувати ціни на свої товари, відповідаючи на зростання сукупного попиту, збільшуються державні видатки на фінансування соціальних гарантій населенню, спричинюючи нову емісію грошей тощо). Поступово інфляція поширюється на всі сектори економіки, порушуючи рівновагу всього ринку;

Рис. 1.5. Види інфляції за темпами знецінення грошей [1]

- галопуючу: зростання цін досягає 20–50%, а інколи 100% за рік. На цій стадії відбувається стрімке зростання цін, тобто прискорена або галопуюча інфляція призводить до випередження сукупного попиту порівняно з товарною пропозицією, спричинюючи нерівномірне, стрибкоподібне зростання цін. На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообігу, втрачається стимул до інвестицій, зменшується процес суспільного нагромадження з боку усіх суб’єктів господарювання, що посилює руйнівний вплив на грошовий обіг (гроші зі сфери нагромадження чи заощадження переходять у сферу обігу);

- гіперінфляцію: надзвичайно високі темпи зростання цін — більш як на 100% за рік. Гіперінфляція часто пов’язана з політичним хаосом, наслідками війн та соціальних революцій. На цій стадії гіперінфляції домінує нестабільність цін в усіх секторах економіки, спричинюючи хаос на ринку, поширення бартерних операцій, порушення фінансово-кредитного механізму, що призводить до несправедливого перерозподілу доходів та багатства в суспільстві, соціальної та політичної нестабільності;

- супергіперінфляцію: катастрофічне зростання цін — до 1000% за рік і більше. На цій стадії гроші починають втрачати всі свої функції, купюри низьких номіналів та розмінна монета зникають з обігу, падає роль грошей в економіці, розвивається платіжна криза та поширюється бартер.