- •28) Особливості заходів електробезпеки на підприємствах харчової галузі.
- •30) Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців харчової галузі.
- •31)Завдання страхування від нещасного виподку. Принципти та види страхування. Субєкти та об’єкти страхування.
- •37) Важкість праці: динамічні, статистичні, навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна і інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •38) Вимоги до засобів індивідуального захисту у харчовій галузі.
- •39)Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості праці та напруженості трудового процесу.
- •40) Первинні засоби пожежогасіння на підприємствах харчової галузі.
- •41)Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий тил. Вібрація, шум. Виробничі випромінювання. Мікроклімат робочої зони.
- •42)Засоби гасіння пожеж. Пожежна сигналізація і зв’язки на підприємствах харчової продукції.
- •43)Мета і завдання розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •44)Особливості заходів електробезпеки на підприємствах харчової галузі.
- •45)Політика в галузі охорони праці. Пріорітет функцій забезпечення безпеки.
- •46)Порядок розробки інструкцій з охорони праці в харчовій галузі.
- •47)Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •48)Служба охорони праці підприємства харчової галузі.
- •49)Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції.
- •50) Спеціальне розслідування нещасних випадків в харчовій галузі.
- •51)Законодавчі та нормативні акти з охорони праці в галузі.
- •52)Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі.
- •53)Охорона праці як невідємна складова частина соціальної відповідальності.
46)Порядок розробки інструкцій з охорони праці в харчовій галузі.
Порядок розробки інструкцій з охорони праці визначений у наказі Міністерства пращ та соціальної політики України та Комітету по нагляду за охороною праці від 29 січня 1998 р. № 9 "Про затвердження Положення про розробку інструкцій з охорони праці".
У Положенні передбачено, що інструкції поділяються на такі види:
- інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці;- примірні інструкції;- інструкції, що діють на підприємстві.
Інструкції, що діють на підприємстві, належать до нормативних актів про охорону праці, чинних у межах конкретного підприємства.
Такі інструкції розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств - виготовлювачів обладнання, що використовується наданому підприємстві.
Вони затверджуються роботодавцем і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві.
Перегляд інструкцій, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці та примірних інструкцій, проводиться в міру потреби, але не рідше одного разу на 10 років; перегляд інструкцій, що діють на підприємстві, - у терміни, передбачені державними нормативними актами про охорону праці, на підставі яких вони опрацьовані, але не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на З роки.
47)Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
У разі виникнення підозри на захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з документами (перелік визначено Порядком) до головного спеціаліста з професійної патології міста (області), який направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з Переліком МОЗ. Відповідальність за визначення діагнозу покладається на керівників цих закладів. У спірних випадках хворий направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ), рішення якого може бути оскаржене тільки у судовому порядку.
На кожного хворого заклад складає повідомлення за формою П-3, яке протягом трьох діб після встановлення діагнозу надсилається:
• роботодавцю підприємства, шкідливі виробничі фактори якого призвели до виникнення захворювання;
• відповідній установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби;
• закладу, який обслуговує підприємство;
• відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду. Роботодавець організовує розслідування захворювання протягом
Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і
отруєнь
Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі -професійні захворювання) підлягають розслідуванню.Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ. У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти(представники) підприємства, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства,первинної організації профспілки,членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа.
Зв'язок професійного захворювання з умовами роботи працівника визначається виходячи з клінічних даних, і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яке складається відповідним установою (установою) державної санітарно-епідеміологічної служби з участю фахівців (представників) підприємства, профспілок й робочого органу виконавчої дирекції Фонду.Санитарно-гигиеническая характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного установи, яке підприємство, чи спеціаліста з профпатології міста (області), заввідділенням профпатології міської (обласної) лікарні. Коли час формування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці постраждалий не підпадав під дію чинників виробничої середовища, які можуть викликати професійне захворювання, враховується його попередня робота, що з дією несприятливих виробничих чинників, У разі підозри на профзахворювання лікувально-профілактична установа спрямовує працівника з відповідними документами, перелік яких певний Порядком встановлення зв'язку захворювання з умовами роботи, на консультацію до головного фахівцю з профпатології міста (області).
