1.Загальні відомості про електричне поле. Основні характеристики електричного поля

Електричне поле - одна із двох складових електромагнітного поля, яка виявляється з дії на електрично заряджену частинку із силою пропорційною зарядові частинки і не залежно від швидкості її руху. Кількісними характеристиками електричного поля є вектор напруженості електричного поля   й вектор електричної індукції  .

Чисельно ця величина дорівнює відношенню сили, що діє на заряджену частинку, до її заряду і має напрямок сили, що діє на частинку з позитивним зарядом.

2. Визначення індуктивності, опору, напруги, електрична ємність. З'єднання конденсаторів.

Індуктивність — фізична величина, що характеризує здатність провідника нагромаджувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм.

Позначається здебільшого латинською літерою L, в системі СІ вимірюється в Генрі.

Дорівнює відношенню магнітного потоку Φ через контур, визначений електричним колом, до величини струму І в колі , тобто

.

Електри́чний о́пір — властивість провідника створювати перешкоди проходженню електричного струму.

Позначається здебільшого латинською літерою R, одиниця опору в СІ - Ом.

Електричний опір використовується у випадках лінійної залежності електричного струму в провіднику від прикладеної напруги, й є коефіцієнтом пропорційності між падінням напруги U йсилою струму I

.

Напруга - це фізична величина, чисельно дорівнює відношенню роботи, зробленої при перенесені заряду між двома точками електричного поля і величини цього заряду.

Напруга вимірюється у вольтах (B).

Із закону Ома для неповного кола: U=I·R , де I-струм, R-опір провідника

Для вимірювання напруги використовуються прилади, які називаються вольтметрами, мілівольтметрами тощо.

Є́мність — здатність тіла накопичувати електричний заряд.

Ємність визначається, як відношення заряду тіла Q до його потенціалу V.

Ємність позначається латинською літерою C. Одиницею вимірювання ємності в системі СІ є Фарад

1. Паралельне з’єднання (Рис. 31):

Напруги на всіх конденсаторах однакові:

U₁=U₂=…=U_n

q = q ₁+ q₂ + … + q_n

Тоді С_пар = С₁+С₂+…+С_n

2. Послідовне з’єднання (Рис. 32):

Заряди усіх конденсаторів при послідовному їх з’єднанні однакові.

Загальна ємність: 

3. Лінійні електричні кола постійного струму. Джерело струму, з'єднувальні дроти, приймачі.

Електричне коло - сукупність пристроїв і об'єктів , що утворюють шлях для електричного струму.

Електричний струм - направлений впорядкований рух часток, які несуть електричний заряд. Носії зарядів в металах - вільні електрони, в рідинах - іони.

Постійний струм - струм незмінний у часі.

Джерела електричної енергії перетворюють хімічну, механічну та інші види енергії в електричну. Електрична схема - зображення електричного кола за допомогою умовних знаків.

Джерело́ стру́му  або генератор струму — елемент електричного кола, який забезпечує в ньому протікання певного електричного струму.

З'єднувальні дроти - це метал, або сплав металів, через який проходить струм.

Приймач - це прилад, який потребує електричний струм.