Лекція 4

Основна тематика і проблематика виступів популярних наукових

та науково-технічних ЗМІ

1.Висвітлення пріоритетних аспектів науково-технічних досліджень

2.Соціально-економічні проблеми розвитку сучасної української науки

у дзеркалі мас-медіа

3. Наука і лженаука

Вступ

На думку директора європейського наукового прес-центру Alpha Galileo Пітера Гріна, є чотири спонукальні причини, які примушують науковців повсякчас публічно пояснювати широкій публіці свої дослідження: 1) зобов'язання учених перед платниками податків, які сплачують податки в бюджет країни, розрахований в т.ч. й на науково-технічні дослідження; 2) залучення молоді у наукову сферу; 3) забезпечення багатства країни завдяки науково-технічним досягненням; 4) участь у дискусіях з гострим проблем науки, котрі торкаються і суспільства загалом. Якщо вивести спільну константу цих чинників активної участі науковців у популяризації власних досягнень, то зведуться вони до однієї: діяльність вчених нерозривно й органічно пов'язана із суспільством, його запитами і потребами. І як наслідок, вони не зможуть жити в ньому спокійно і добре, якщо не будуть спілкуватися з публікою, у тому числі із журналістами. Вести з громадськістю постійний діалог — обов'язок сучасного вченого.

Парадоксально, але часто-густо читацькі, а значить великою мірою суспільні, пріоритети не завжди відповідають пріоритетам науковим. Так, за результатами соцопитування читачів трьох французьких газет (Le Monde, Le Figaro, Liberation), яке фінансувалося Швейцарським національним фондом досліджень (FNS), для наукової інформації, виявляється, недостатньо бути добре поданою у ЗМІ, аби вийти на шпальтах газет з аншлагами. Скажімо, в очах простих людей телесюжет чи стаття з медицини, матимуть більше шансів бути “медіатизіованою”, ніж аналогічний матеріал про фізику або хімію. Саме тому майже третина, з більш ніж тисячі представлених у цих виданнях наукових статей, стосуються питань здоров'я. Співвідношення збільшується до 50%, якщо включити сюди ще й контент, пов'язаних з екологією. І навпаки, фізика, хімія, а також математика у читачів газет успіху не мають (сумарно становлять лише 3% всіх науково-популярних матеріалів). Причиною такого нерівномірного розподілу читацьких пріоритетів і відповідно обсягу наукових тем у мас-медіа полягає у тому, що інтерес ЗМІ пов'язаний, насамперед, з тими галузями знань, що мають значний соціальний резонанс, а не просто суто академічний характер. Читача чи глядача цікавлять в першу чергу не результати досліджень, навіть добре подані, а вплив або можливий зв'язок між науковою розробками і його власним побутовим життям. Спираючись на результати дослідження, автори вивели співвідношення обсягів науково-технічних тем, висвітлюваних в мас-медіа Франції і Швейцарії. І ось який маємо доволі несподіваний результат: 30% - припадає на теми здоров'я; 22% - навколишнє середовище; 13% - біологія; 11% - космос; 8% - технології; 5% - археологія; 4% - соціологія, психологія; 4% - інші галузі (методика досліджень); 2% - фізика, хімія; 1% - математика. Як вважає кожний третій європеєць (дані служби «Євробарометр»), вважає, що часто наукові досягнення представлені у мас-медіа занадто негативно, понад 50 відсотків впевнені, що журналісти, які пишуть про науку, не мають відповідного багажу знань і достатньо досвіду для цього, 60% взагалі рідко читають матеріали, що стосуються науки і технологій, тому що ця тема не викликає у них інтерес.