II з’їзд Рад срср, що затвердив Конституцію срср. Саморозпуск укп

Проголошення XIV з’їздом РКП(б) курсу на індуст­ріалізацію

Літературна дискусія, розпочата М. Хвильовим П’ятирічний план розвитку народного господарства України

“Шахтинська справа”

Створення у Відні Організації Українських Націона­лістів (ОУН)

Перехід до політики суцільної колективізації Кампанія “пацифікації” у західноукраїнських землях Голод в Україні Пуск Дніпрогесу

Другий п'ятирічний план розвитку народного госпо­дарства України

Ухвалення нової Конституції УРСР Надзвичайним XIV з’їздом Рад України Здобуття Закарпаттям автономії Проголошення самостійності Карпатської України Підписання договору між CPCJ? і Німеччиною про ненапад, а також таємної угоди про розмежування сфер інтересів у Східній Європі

1939, 1 вересня 1939, 17 вересня

1939, вересень

1940, червень

1941, ЗО червня

1941, липеяь- вересень

1941, жовтень- липень

1942, 20 червня

1942, жовтень 1942, 18 грудня

1942

1943, листопад

1944, липень 1944,28 жовтня

1945, 6 травня

1945, 9 травня

1946—1947 1947, квітень- серпень 1949, грудень

1950, 5 березня

1953, 5 березня 1953, червень

1954, 19 лютого

1956, лютий

1957, травень 1959, 15 жовтня

Початок Другої одітої ві^щи Перехід радянськими військами польського кордо­ну. Початок радянізації Західної України Підписання радянсько-німецького договору про дружбу та кордони

Інкорпорація Бессарабії та Північної Буковини до складу Радянського Союзу

Ухвалення Українськими національними зборами у Львові Акта про відновлення Української держави Оборона Києва

Оборона Севастополя

Створення Українського штабу партизанського руху (УШПР)

Утворення Української Повстанської Армії (УПА) Визволення першого українського населеного рур- кту — с. Півнівки Міловського району Ворошиловг- радської (Луганської) області Рейц партизанського формування С. Ковпака з Пу­тивля у Карпати

Київська наступальна операція, внаслідок якої виз­волено Київ

Утворення Української Головної Визвольної Ради (УГВР)

Визволення радянськими військами Закарпатської України

Прибуття української делегації до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН Перемога збройних сил С СР над фашистськими вій­ськами гітлерівської Німеччини Голод в Україні

Операція “Вісла” — депортація українського насе­лення Холмщини та Лемківщини до Західної Польщі Звільнення М. Хрущова з посади першого секрета­ря ЦК КП(б)У, обрання на цю посаду Л, Медьни-

к£ра

Загибель командуючого УПА Р. Шухевича (Т. Чуп­ринки) _о Помер Й. Сталін

Звільнення Л. Мельникова з посади першого сек­ретаря ЦК КП України, призначення на цю посаду О. Кириченка

Передач Криму зі складу РСФСР до складу УРСР рішенням Президії Верховної Ради. СРСР XX з’їзд КПРС. Доповідь М. Хрущова “Про культ особи і його наслідки”

Проголошення М. Хрущовим надпрограми у тварин­ництві

Вбивство у Мюнхені агентом КДБ С. Бандери

1960, лютий

1961, січень

1963, липень 1972, травень 1976, жовтень

1985, квітень

1986, 26 квітня 1988

1989, вересень

1989, жовтень

1989, березень ' 1990, 16 липня

1991, серпень 1991, 24 серпня

1991, 1 грудня

1991, 8 грудня

1992, 15 січня

1992, 19 лютого

1993, 2 липня

1994, 27 березня

1994, червень- липень

1995, 8 червня

*1996, 28 червня 1997, ЗО травня

1997, 9 липня

1998, 29 березня

Пуск першого атомного реактора в Україні Суд у Львові над членами Української робітничо-се­лянської спілки (УРСС), створеної Л. Лук'янрнком Звільнення М. Підгорного з посади першого секрета­ря ЦК КПУ, призначення на цю посаду П. Шелеста Звільнення П. Діелеста з посади, першого секретаря ЦК КПУ, обрання на цю посаду В. Щербицького Утворення Української Гельсінської групи на чолі з М. Руденком

Проголошення на Пленумі ЦК КПРС курсу на пе­ребудову

Аварія на Чорнобильській АЕС XIX Всесоюзна конференція КПРС Установчий з’їзд Народного Руху України за пере­будову

Прийняття Верховною Радою УРСР Закону про мо­ви в УРСР

Вибори до Верховної Ради УРСР Ухвала Верховною Радою УРСР Декларації про дер­жавний суверенітет України Спроба державного перевороту в СРСР Проголошення Верховною Радою України Акта про державну незалежність України Проведення референдуму про незалежність України. Обрання Президентом України Л, Кравчука Юрвдичне оформлення розпаду £РСР, Проголошення утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД) Ухвала указу Президії Верховної Ради України яро Державщш гіцр України (затверджено мелодію М. Вербицького “Ще не вмерла Україна”) Затвердження Верховною Радою України тризуба ма­ти гербом України

Схвалення Верховною Радою України “Основних напрямків зовнішньої політики України”

Вибори до Верховної Ради України

Вибори Президента України. Президентом обрано

Л. Кучму

Підписання Президентом України Л. Кучмою та го­ловою Верховної Ради України О. Морозом Консти­туційного договору

Прийняття Верховною Радою Конституції України

Підписання Договору про дружбу, співробітництво і

партнерство між Росією та Україною

Підписання Хартії про особливе партнерство між

Україною і НАТО

Вибори до Верховної Ради України

Термінологічний СЛОВНИК

Абсолютнім — необмежена самодержавна влада, деспотична форма дер­жавного правління, яка грунтується на сваволі правителя (ца­ря. імператора, короля) і за якої досягається надзвичайно ви­сокий ступінь централізації державної влади,

Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом (Консти­туцією).

Авторитаризм — антидемократична та антиправова концепція і практика здійснення вдади; по/ііти^ний режим, якому притаманні зосе­редження у руках однієї людини або ж невеликої групи осіб необмеженої влади, повна відсутність або ж а'бсолютна фіктив- ніст^іредставницьких інститутів та системи поділу влади.

Агресія — у сучасному міжнародному праві будь-яке незаконне, з погля­ду Статуту ООН, застосування сили однієї держави (чи групи держав) проти іншої, яке має на меті загарбання території, лік­відацій або обмеження політичної незалежності, насильниць­ке підкорення народу (нації).

Анархізм — ідейно-теоретична та суспільно-політична течія, в основі якої лежить заперечення державного управління суспільством; невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля.

Анексія — насильницьке приєднання, загарбання однією державою всієї (або частини) території іншої держави.

Антропогенез — проиес виділення людини з тваринного світу, олюднен­ня мавпи¹ під впливом суспільної практики.

Ареал — зона поширення видів тварин, рослин, корисних копалин, мов, діалектів тощо.

Асиміляція — добровільний або вимушений процес розчинення (втрата традицій, мови тощо) раніше самостійного народу (етносу) чи якоїсь його частини р середовцщі іншого, як правило, чис­леннішого народу (етносу); засіб досягнення етнічної одно­рідності.

валова продукція — показник, що характеризує загальний обсяг вироб- нишва_в продукції національної економіки, окремих промисло­вих чи" сільських підприємств у "грошовому обчисленні.

Вектор — величина, що характеризується розміром і напрямом.

Волюнтаризм — позиція суб’єкта політики, згідно з якою головних^ факторами досягнення'поставленої мети є воля, особисті устрем­ління та політичні наміри,

Генрзис — походження, вивдснення, процес утворення.

Геополітика — політична концепція, яка стверджує, що в основі політи­ки (переважно зовнішньої) тієї чи іншої держави лежить спів­відношення географічних факторів — просторового розташу­вання країни, розміру території, клімату, наявності рриродних ресурсівТ густоти населення тощо.

Громадянське суспільство — суспільство громадян із високим рівнем еко­номічних, соціальних, політичних, культурних і моральних якос­

тей, яке, будучи незалежним від держави, спільно з нею фор­мує розвинені правові відносини, взаємодіє заради спільного блага.

Гуманізм — теорі# і практика, $ основі якої лежить ставлення до людищі як до найвищої цінності, захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і вияв своїх здібностей.

Демографія — наука, що вивчає склад і рух населення та закономірності його розриіку.

Демократія — форма політичного та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип держави, яка декларує і втілює на практиці принципи наро­довладдя, пруза і свободи громадян, рівні можливості для ді­яльності різних політичних^сил, контроль за діями органів влади.

Держава ^ базовий інститут політичної системи та політичної організа­ції суспільства, що створюється для забез.1 ечендо життєдіяль­ності суспільства в цілому і здійснення політичної влади домі­нуючою частиною населення в соціально неоднорідному сус­пільстві з ме_втою збереження його цілісності, безпечного існу­вання, задоволення загальносоціальних потреб.

Децентралізація — управлінська політична система, за якої частина фун­кцій центральної влади переходить до місцевих органів самов­рядування з метою оптимізації практичного вирішення питань загальнонаціональної ваги, а також реалізації репонально-ло- кальних програм.

Дисвдентство — морально-паг ітична опозиція до існуючого державного (політичного) ладу,^лпанівних у суспільстві ідей та цінностей.

Дискримінація — часткове чи повне, тимчасове чи постійне обмеження а6<> позбавлення к^ституїцйних пра^певної категорії грома­дян за расовою чи національною належністю, політичними і делігійними переконаннями, статтю тощо.

Діаспора — розпороцгення, розселення по різних країнах^ а роду, вдра­ного обставинами, завойовниками або пануючою владою за межі батьківщини; уся сукупність вихідців з якоїсь країни та їх на­щадків, цр. про^твают поза її межами.

Домінувати' — переважати^ панувати, підноситися.

Дуумвірат — спільне правління двох найвищих службових осіб.

Еволюція — процес поступових змін, суть яких полягає у спрощенні або * ж ускладненні розвитку чого- або кого-небудь.

Екзогамія — звичай, який за часів ►первіснообщинного ладу забороняв шлюби між членами однієї родової групи.

Експансія — активне прокиїфе.щ я в яусу-н§будь сферу; загарбання чу­жих територій, ринків,Іщерел сировини; політичне та еконо­мічне поневолення інших країн.

Ендогамія — звичай, якщі за час'в цервіснообіцинного ладу дозволяв шлюби лише між особами однієї суспільної групи.

Етатизм — необхідність і виправдання активного втручання держави у політичне, економічне, соціальне і духовне ж^ття суспільства із застосуванням бюрократизації, централізації та концентрації політичної влади

Етногенез - походження народів

Етнос — позачасова, позатериторіальна, позадержавна спільнота людей, об’єднана спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями та звичаями, с^оевідоїфтюуа етнонімом (назвою).

Ідеологія — система концептуально оформлених уявлень, ідей та поглядів на політичне життя, яке відображає інтереси, світогляд, ідеали, умонастрій людей, класів, націй, суспільства, політичних пар­тій, громадсусих руху; та інших суб’єктів політику.

Імідж — образ, що цілеспрямовано формується й покликаний справити емоційно-психологічний вплив на певних осіб, організації, дер­жави з метою популяризації, політичної реклами тощо.

Імперія — велика держава, що складається з метрополії та підпорядкова­них центральній владі держав, народів, які примусово інтегро­вані до єдиної системи політичних, економічних, соціальних та культурних взаємозв’язків. Імперії виникають внаслідок за- ^арбан^я територій, колонізації, експансії, інших форм роз­ширення впливу наддержави.

Інфляція — переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що викликає знецінення їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу_а па­діння реальної заробітної плати.

Інфраструктура — сукупність галузей та видів діяльності, що обслугову­ють як виробничу, так і невиробничу сфери економіки (транс­порт, зв’язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта₃охорона здоров’я тощо).

Колонізацій — заселень вільної території на окрфіах власної країни; заснування поселень у залежній країні; перетворення незалеж­ної країни на колонію шляхом військового, економічного та політичного поневолення її іншою країною,

Компроміс — згода, порозуміння з політичним противником, досягнуті шляхом взаємних поступок.

Консерватизм — політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтується на збереження та підтримання існую­чих форм соціальної структури, традиційних цінностей і мо- рально-правових засад,

Консолідація — зміцнення, з;уртування, об'єднання.

Конституція — основний закон держави, що закріплює суспільний і дер­жавний устрій, порядок утворення, принципи організації та ді­яльності державних органів, виборчу систему, основні права та обов’язки громадян.

Конфедерація — союз суверенних держав, які, зберігаючи свою незалеж­ність, об'єднуються на певний час задля досягнення певних спільних цілей.

Кон’юнктура — сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи або ж процесу (нап­риклад, економічну кон’юнктура).

Космополітизм — теорія і практика, в основі якої лежить теза про необ­хідність заміни національного громадянства світовим.

Криза політична — тимчасове призупинення або припинення функціо­нування окремих елементів або інститутів політичної системи; значне поглиблення й загострення наявних політичних конф­ліктів, політичної напруженості.

Культ особи — єдиновладдя тоталітарного типу, часто релігійного харак­теру, що означає раболіпство, сліпе поклоніння “божеству”.

Легітимність — визначення або підтвердження закрнносуі якогорь пр&ва чи повноваження; здатність політичного режиму досягати сус­пільного визнання й виправдання обраного політичного курсу, винесених ним політичних рішень, кадрових або функціональ­них змін у структурах влади.

Лібералізм — політична та ідеологічна течія, що об’єднує прихильників парламентського ладу, вшьного підприємництва та демокра­тичних свобод.

Маргіналізація — незавершений, ^едовний перехід людину у нове соці­альне середовище, за якого вона втрачає попередні соціальні зв’язки, але ще не може повною мірою пристосуватися до но­вих умов життя.

Менталітет — стійкі структури глибинного рівня колективної та інди­відуальної свідомості й підсвідомості, що визначають устрем­ління, нахили, орієнтири людей, у ящ\ виявляються націо­нальний характер, загально визнані цінності, суспільна пси­хологія.

Міграція — пересування, переміщення.

Модернізація — оно^ленн^, удосконалення, надащш будь-чому сучас­ного вигляду, переробка відповідно до сучасних вимог.

Монархія — форма державного правління, за якої верховна влада пов­ністю або частково зосереджена в руках однієї особи — глави держави, як правило, спадкоємного правителя, монарха. Роз­різняють необмежену (абсолютну) монархію та обмежену (кон­ституційну), за якої влада обмежується парламентом.

Національний доход — новостворена у сфері матеріального виробництва вартість, або частина сукупного (в&ювого суспільного) про­дукту, що залишається після спожитих засобів виробництва.

Нація — історична спільність людей, що складається у процесі форму­вання спільності території, економічних зв’язків, літературної мови, етнічних особливостей культури та характеру.

Олігархія — полішчне та економічне панування, влада, правління неве­ликої групи людей, а також сама правляча група.

Опозиція — протидія, опір певній політиці, політичній лінії, політичній •дії; організація, партія, група, осо >а, які виступають проти па­нівної думки, уряду, системи влади^ конституції, політичної сис­теми в цілому.

Охлократія — домінування в політичному житті суспільства вдливу на­товпу, юрби, “маси”; один із способів здійснення політичної влади, що суттєво доповнює кризові політичні режими.

Плюралізм — ідейно-регулятивний принцип суспільно-політичного та соціального розвитку, шо базується на існуванні декількох (чи багатьох) незалежних начал політичних знань і розуміння бут­тя; система влади, що грунтується на взаємодії та протилеж­ності дій політичних партій та громадсько-політичних органі­зацій.

Політична система — сукупність державних і недержавних соціально- політичних інститутів, які здійсняють владу, упрццщння спра­вами суспільства, регулювання "політичних процесів, взає­

мовідносини між соціальними групами, націями, державами та забезпечують політичну стабільність і прогресивний роз­виток.

Популізм — схильність політиків домагатися визнання їхньої громадсь­кої діяльності, популярності, вдаючись до простих, прийнят­них для населення аргументів та пропозицій, уникаючи непо­пулярних, але необхідних'заходів щодо вирішення суспільних проблем.

Правова держава — тип держави, в основі якої лежать верховенство за­кону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина і держави.

Прагматизм — теорія та практика, в основі яких лежить визнання досяг­нення поставленої мети (нерідко за будь-яку ціну) головним критерієм результативності діяльності,

Приватизація — процес перетворення будь-якої форми власності (дер­жавної, колективної, особистої тощо) у приватну; передача час­тини державної власності в будь-яусу іншу недержавну влас­ність, трансформація державних підприємств та організацій в акціонерні, колективні, кооперативні, приватні тощо.

Пріоритет — першість у відкритті, винаході, висловлюванні ідеї; пере­важне право, значення чогось.

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції та на роз- ширешя^зовнішніх ринків. Протекціонізм, як правило, реалі­зується ч*ерез митну політику.

Революція — докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний перехід від одного явного ст^ну до інціого, від старого до нового; докорінний переворот у житті суспільства, який приводить до ліквідації вїджилого суспільного ладу й утвердження но­вого.

Республіка — держава, у якій органи влади формуються за принципом виборності їх народом; форма державного управління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам, а глава держави обирається населенням чи представницьким орга­ном.

Реформа — перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури.

Суверенітет — незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб верховенст­во; незалежність держави у зовнішніх і внутрішніх справах.

Тенденція — напрям розвитку якогось явища.

Толерантність — терпиме ставлення до інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобань та позицій.

Тоталітаризм — політичний режим і система державної влади з вико­ристанням насильницьких засобів у процесі управління сус­пільством, з відсутністю¹політичного плюралізму й демокра­тичних свобод, обмеженням політичних прав усього насе­лення. \

Традиція — форма передачі соціального досвіду; ідеї, звичаї, норми, що передаються з покоління в покоління.

Узурпапія — протизаконне захоплення влади; привласнення чиїхось прав на що-небудь.

Унітарна держава — форма державного устрою, яка базується на звер­хності суверенітету (верховної влади), єдиної держави над адміністративно-територіальними одиницями, на які вона по­ділена.

Фашизм — крайня, антидемократична, радикально-екстремістська полі­тична течія, в основі якої лежить синтез концепції нації як вищої та одвічної реальності та догматизованого принципу со­ціальної справедливості; різновид тоталітаризму.

Федерація — форма державного устрою; союзна держава, що складаєть­ся з кількох держав або державних утворень, кожне з яких, поряд із загальнофедеральними, має власні законодавчі, вико­навчі та судові органи.

Феномен — виняткове, незвичайне, рідкісне явище.

Централізація — зосередження керівництву, управління в єдиному цен­трі; зосередження більшої частини державних функцій у відан­ні центральних установ.

Цившзарі# — будь-яка фор^а ірнув^ння жцв,их істдт, наділених розу­мом; історичні типи культур, локалізованих у часі та просторі; рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягну­тий даним суспільством.

Шовінізм — агресивна форма націоналізму, в основі якої лежить пропо­відь національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації.

Література

Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорозька Січ як український фено­мен. - К„ 1995.

Багалій Д. Нарис історії України. — К., 1994.

Баран В, Україна після Сталіна: нарис історії 1953—1985 рр. — Львів,

1992.

Баран В. Україна 1950—1960 рр.: еволюція тоталітарної системи, К., 1996.

Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов’ян. — К., 1991.

Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917—1953. Кн. 1—2. — К., 1994.

Бойко О. Україна 1991—1995: тіні минулого чи контури майбутнього? (Нариси з нові ньої істррії). — К., 1996.

Бойко О. Історія України у XX столітті (20—90-ті роки). — Ніжин, 1994.

Бойко О. Історія України (запитання і відповіді). — К., 1997.

Борисенко В. Курс української історії. — К., 1997.

Брайчевський М. Вступ до історичної науки. — К., 1995.

Братцо-Кутин^ький р. Феномен України. — К., 1996.

Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XX ст.). Львів, 1996.

Верстюк В. Махновщина. — К., 1992.

Верстюк В.Ф», Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995',

Винокур О,, Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. — К., 1996.

Голобуцький В. Запорозьке козацтво. — К., 1994.

Голод 1921—1923 років в Україні. 36. доі^м. і матеріалів. — К., 1993.

Голод в Україні 1946—1947. Документи і матеріали. — К., Нью-Йорк,

1996.

Горський В.С. Історія української філософії. Навчальний посібник. — К, 1996.

Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л» Нариси з історії українського державотворення. — К., 1995.

Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української на­ції XIX—XX століття. — К., 1996.

Грушевський М. Історія України-Руси, В 11 т. 12 кн. — К., 1991—1998.

Грушевский М. Очерк истории украинского народа. — К., 1991.

Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної істо­рії. - К., 1993.

Давня історія України. Кн. 1—2. — К., 1994, 19?5.

Даниленко В., Касьянов Г., Кульчицький С. Сталінізм на Україні (20— 30-ті роки). — К.: Едмонтон, 1991.

Довідник з історії України. — Т. 1—2. — К., 1993, 1995.

Дорошенко Д? Нарис історії України. — Т. 1—2. — К., 1991.

Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України, — Львів, 1993.

Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. — К., 1994.

Єфименко О. Історія України та її народу. — К., 1992.

Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. — Львів, 1996.

/

Історій України. — Львів, 1996.

Історія України. Курс лекцій удвох книгах. — К., 1992.

Історія України. Навчальний посібник. — К., 1997.

Історія України в особах IX—XVIII ст. — К., 1993.

Історія України в особах XIX—XX ст. — К,, 1995.

Історія українського війська. Т. 1—2. — Львів, 1992, 1996.

Історія українсько^ культури. — К., 1994.

Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960 — 80-х років. — К., 1995.

Когут 3. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація геть­манщини (1760—1830). — К., 1996.

Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. — К., 1993.

Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. — Париж; Нью- Йорк; Львів, 1993.

Котляр М. Історія України в особах. Давньоруська держава. — К_м 1996. Котляр М., Кульчицький С, Довідник з історії України. — К., 1996. Крип’якевич І. Історія України. — Львів, 1992.

Культура українського народу* Навчальний посібник. — К., 1994. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919—1928). — К., 1996.

Лисяк-Рудницький І. Історичні есе.Т. 1—2. — К., 1994.

Литвин В. Політична арена України: дійові особи та виконавці. — К„

1994.

Литвир В.М. Украйна: политика, политики, власть. — К., 1997.

Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. — К., 1996.

Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917—1919 pp. — К\,

1995.

Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України. Ч. 1—2. — Львів, 1994. Полоиська-Василенко Н. Історія України. Т. 1—2. — К., 1995.

Рубалра І. Історія України. Ч. 1—2. — Харків, 1995, 1997.

Рубльов О.С., Черченко Ю.А. Сталінщина й доля західноукраїнської інте­лігенції. 20—50-ті роки XX ст. — К., 1994.

Слюсаренко А., Томеико М. Історія української конституції. — К., 1993. Смолій В.А„ Степанков B.C. Богдан Хмельницький. — К., 1995.

Смолій В.А., Степанков B.C. Українська державна ідея. К., 1997. Субтельний О. Україна: історія. — К, 1993.

Терещенко Ю. Україна і європейський світ. — К., 1996.

Толочко її. Київська Русь. — К., 1996.

Україна і євіт. Історія господарства від первісної доби і перших цивіліза­цій до, становлення індустріального суспільства. — К., 1994. Українська "державність у XX столітті. — К., 1996.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. Т. 1—2. — К., 1996,

1997.

Ульяновський В., Крижанівеький О., Плохій С. Історія церкви та релі­гійної думки в Україні: У 3-х кн. — К._? 1994.

Шаповал Ю. Україна 20—50-х років: сторінки ненаписаної історії. — К.,

1993.

Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Во­линь і Центральна Україна). — К., 1994.

ЗМІСТ

ЩЕ ОДНЕ ПРОЧИТАННЯ ІСТОРІЇ З

РОЗДІЛ 1. ПЕРВІСНЕ СУСПІЛЬСТВО І ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ

УТВОРЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 5

V Початок формування людської цивілізації

на території України 5

х/Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави

■^Північного Причорномор'я 15

Східні слов’яни у VI—XI ст 23

РОЗДІЛ 2. КИЇВСЬКА РУСЬ 31

ч/Походження Давньоруської держави 31

‘^Виникнення і становлення Давньоруської

у держави (кінець IX — кінець X ст ) 33

І/Піднесення та розквіт Київської Русі 39

(кінець X — середина XI ст.) 39

Політична роздрібненість Київської Русі

(кінець XI — середина XIII ст.) 45

Монгольська навала та’встановлення"

золото ординського іга 48

Політичний устрій : 53

Соціально-економічний розвиток 54

Етнічний розвиток *, 58

V Охрещення Русі 61

Характерні риси та особливості розвитку культури

Київської Русі 65

Походження та суть національного символу —

тризуба 71

РОЗДІЛ 3. , /ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА - СПАДКОЄМИЦЯ

\( КИЇВСЬКОЇ РУСІ 75

РОЗД/Л 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ЛИТВИ ТА ПОЛЬЩІ 81

і/Приєднання українських земель до Великого

^князівства Литовського ,7 81

і /Польська експансія на українські землі

'/наприкінці XIV — в середині XVI ст 85

VЛюблінська унія 88

Утворення Кримського ханства та його експансія

на українські землі 90

Соціально-економічні процеси в XIV—XVI рт 92

V Церковне життя. Берестейська унія 101

^/Культура України у XIV—XVI ст 104

РОЗДІЛ 5. ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА 109

Феномен козацтва; генезис, характерні риси

га особливості 109

Запорозька_яСіч 112

Козацько-селянські повстання наприкінці

Х\Л — на початку ХУИ ст 116

Козацтво як впливовий чинник міжнародного життя 122

РОЗДІЛ 6 УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 126

Причини, характер, періодизація 126

Розгортання національно-визвольної війни

(лютий 1648 —серпень 1657 рр.) 131

Утворення Українсько? гетьмансько? держави 139

Громадянська війна та поділ козацько? Укра?ни на два гетьманства

(вересень 1657 —червень 1663 рр.) 142

Боротьба за возз’єднання Української держави (червень 1663 — вересень 1676 рр.) 147

РОЗДІЛ 7 УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ XVII — У XVIII ст 153

Українська державність наприкінці XVII —

на початку XVIII ст. ..... 153

Колоніальна політика Російсько? імперії

щодо України у XVIII ст 160

Правобережна Україна наприкінці XVII — у XVIII ст 164

Соціально-економічний розвиток

наприкінці XVII—2ф/ІН ст 170

Культура України наприкінці XVII—XVIII ст 175

РОЗДІЛ 8. УКРАЇНА У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст 184

Соціально-економічний розвиток українських

земель у складі Російської імпері? - 184

Суспільні рухи 188

Національне відродження в Україні.

Кирило-Мефодіївське товариство.......... 1 198

Західноукраїнські землі під владою

Австрійської Імперії .- Ц".* 206

РОЗДІЛ 9 УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX cg. ■ 216

Модернізаційні процеси у Російській Імперії

та Україна...........;..... ............ .....216

Суспільні течії та рухи другої половини XIX ст....... .221

Соціально-економічнийг розвиток у

пореформений період-.. ....... .....................229

Українська культура у другій половині XIX ст. ....238

РОЗДІЛ 10. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ XX ст ................ ....... .............248

Соціально-економічний розвиток на початку XX ст -248

Націон§^ний рух початку XX ст ...........251

Україна в роки першої російської революції

190^—1907 рр.--.. л...... .......255

Україна у роки третьбчервневої монархії

(серпень 1907 —липень 1914 рр.). .... .260

Західноукраїнські землі у другій половині XIX —

на початку XX ст„,...../. .-.-.263

Українські землі у роки Першої світової війни......-.273

Поява модерністської течії в українській культурі на рубежі XIX і XX ст. * .. .277

РОЗДІЛ 11. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА

РЕВОЛЮЦІЯ (1917—1920 рр.)..... .........280

Лютнева революцій в Росії та її вплив на Україну 280

Проголошення автономії України. : ....283

Проголошення Української Народної Республіки,

Війн§ Рад^ької Рорі] порти УНР „... 288

Гетьманат П. Скоропадського 295

Директорія УНР 300

Західноукраїнська Народна Республіка 305

Політика радянської вг[ади в Україні 1919 р 310

Україна у другій половині 1919 —

на початку 1920 рр 313

Радянсько-польська війна та Україна ,.,..321

РОЗДІЛ 12, УКРАЇНА В СКЛАДІ СРСР (1922-1939 рр.) 325

УСРР на початку 20-х років 325

Нова економічна політика 331

Утворення Радянського Союзу. Остаточна

втрата УкраїнокГнезалежності 335

Індустріалізація: завдання, труднощі, характерні

риси, особливості, наслідки 339

Колективізація сільського господарства.

Голод 1932—1933 рр ,, 345

Культурне будівництво в 20—30-х роках 350

Політика коренізації україн£ ація і розвиток

національних меншин 356

Україна і процес формування тоталітарного

режиму в СРСР 361

РОЗДІЛ 13. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 20-30-х роках 369

Українські землі у складі Польщі 369

Українські землі у складі Румунії 376

Українські землі у складі Чехословаччини 378

РОЗДІЛ 14. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

(1939-1945 рр.) 380

Українське питання у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Проголошення

автономії Карпатської України 380

Роль “українського питання” у німецько-радянському

зближенні. Пакт Молотова—Ріббентропа 385

Входження західноукраїнських земель

до складу СРСР 389

Напад Німеччини на СРСР, невдачі Червоної

армії в боях на території України 1941—1942 рр 394

Місце України' у планах фашистів 397

Встановлення фашистського окупаційного режиму ......400

Радянський партизанський рух на окупованій

території України 402

Збройна боротьба формувань ОУН—УПА

в 1941—1944 рр. 406

Визволення України , ,...414

РОЗДІЛ 15. ПОВОЄННА ВІДБУДОВА І РОЗВИТОК

УКРАЇНИ В 1945 - СЕРЕДИНІ 50-х років 418

Повоєнні адміністративно-територіальні зміни ..418

Зовнішньополітична діяльність УРСР 420

Особливості процесу відбудови народного

господарства України 423

Рівень життя та побут населення 426

Радянізація західних областей України ,...428

РОЗДІЛ 17

РОЗДІЛ 18.

РОЗДІЛ 19. УКРАЇНА НА ШЛЯХУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ .487

Стартові умови розгортання^ержавотворчого

процесу... 487

Становлення владних структур 492

Конституційний процес, ...... 499

Формування багатопартійності 502

На шляху творення національної економіки

(1991 — перша по/іо^на 1994 рр.) 505

Реалізація нового соціально-економічного реформаційного курсу та його наслідки

(друга половина 1994—1998 рр.), ,510

Специфіка взаємодії культури та суспільства

в умовах перехідного періоду..., 513

Основні тенденції розвитку сучасної української

культури.-,...... .....515

Характерні риси релігійного життя..* .,520

Роль національно? ментальності ужитті суспільства 522

Формування концепції зовнішньополітичного курсу .526

Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації

України... ............528

Західний напрям зовнішньої політики .**, .530

Україна та СНД ....... ............. .534

Відносини України з державами СНД- ....*........538

ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ........'....*.. * 545

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК .,...,, * .554

ЛІТЕРАТУРА ...,,..,,....560

Масові репресії радянського режиму проти

населення Західної' України. Операція "Вісла” . 434

Культурно-ідеологічні процеси в Україні . 437

УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (1956-^1964 рр.) 440

Суспільно-політичне життя та політична

боротьба в УРСР 440

Соціально-економічний розвиток України 444

Духовне життя в Україні: основні тенденції

та характерні риси ..452

УКРАЇНА НА ПОРОЗІ КРИЗИ: НАРОСТАННЯ ЗАСТІЙНИХ ЯВИЩ (1965-1985 рр.) 456

Соціально-економічний розвиток УРСР ..456

Суспільно-політичне життя: "стабілізація” і закритість. .463 Духовний розвиток суспільства: ідеологічний диктат....467 Дисидентський рух 469

УКРАЇНА І ПРОЦЕС ПЕРЕБУДОВИ В СРСР

(КВІТЕНЬ 1985-СЕРПЕНЬ 1991 р.) 473

Серія "Гаудеамус”

Заснована в 1998 році

БОЙКО Олександр Дмитрович ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ПОСІБНИК для студентів вищих навчальних закладів

Редактор В,А. СУЧЕК Технічний редактор Т.І. С^МЧБНКО Коректор

Т.В. ТИХОНОВИЧ

Підписано до друку з оригінал-макета 12,02.99.

Формат 84 х 108 1/32.

Папір доук. №2.

Гарнітура Times.

Друк вис Умовн.-друк. арк. 29,82.

Умовн. фарбО'ВІдб. 30,24.

Обл.-вид. арк. 37,66.

Зам. 9-74.

Видавничий центр "Академія"

254119, Київ-119* а/с 861.

Тел /факс 211-06-80, тел. 446-84-63.

Головне підприємство Республіканського виробничого об'єднання "Поліграфкнига”,

252057, Київ, вул. Довженка. 3.

Бойко О.Д»

Б 77 Історія України: Посібник для студентів вищих

Серед багатьох видань з історії України цей посібник приверне увагу непересічним мисленням автора, оригінальним викладом ма­теріалу, компактністю тексту» За структурою і змістом посібник максимально відповідає академічним вимога^ до студентів неспе- шальних факультетів. Прислужиться він учителям історії, кож- ному, хто прагне глибше пізнати витоки, суть і наслідки подій минулого нашого народу.

К.: Видавничий центр

_в0503020902—002 ВЦ "Академія"—99

Без оголошення

ББК 63.3 /2/