Оцінка і відбір нового

г:і

Послідовність дій. Контроль

] Створення дидактичних і матеріальних умов

Обговорення на педраді, методоб’єднаннях, зборах

Конференції, читання, панорамні виставки, створення творчих та ініціативних груп

Доповіді, лекції, розв’язок педагогічних задач, гра, дидактичне моделювання, обмін досвідом, КВК, методичні вечорниці тощо

Етап конструювання новітньої технології у діяльності окремих педагогів

±

Л

Відвідування уроків і виховних заходів

1 Іорівпяльпо-зіставпий аналіз

шаліз j

Самостійні та контрольні роботи учнів

: Етап кінцевого результату. І Використання

І напрацьованого досвіду

Практичний показ, взірець

Розробка методичних матеріалів

Підсумки, контроль, накази, заохочення (премії)

Практична допомога

Рис. 6.6.3.1. Загальний процес упровадження нового

4. Виховуючі відносини у зарубіжній педагогіці

Інтерес до проблеми шкільних відносин закономірно зростає

і в зарубіжній теорії та практиці виховання. В 70-80 pp. XX ст. на Заході широко розповсюджувалася так звана гуманістична психо­логія, яка послужила основою персонологічного напрямку у вихо­ванні. Її авторами передусім були американські психологий. Мас-

— 144—

лоу,К. Роджерс, Г. Олпортта ін. До неї ввійшли також гірогрссишм положення сучасного екзистенціалізму і прагматизму.

Представники цього напрямку закликають до створення умои для самопізнання і підтримки унікального розвитку кожної дитини, її самоактивізації у відповідності до індивідуальної неповторності. Індивідуальність вони вважають головною характеристикою людської природи і особливого значення надають умінням учителя тонко і ко­ректно впливати на емоційну сферу дитини, тобто морально-есте­тичному забарвленню дій педагогів, їхній професійній компетентності.

В інтересах подальшого дослідження проблеми шкільних відносин і докорінного удосконалення практики їх формування необ­хідний строго науковий, вдумливий підхід до багаточисельних зару­біжних теорій “комунікативного виховання”, “педагогіки діалогу”, “антиавторитарного”, “емансипованого” виховання. Значний інтерес становить історико-порівняльний аналіз поглядів і досвіду з пробле- ми відносин в педагогічних системах Я. Корчака, С. Френе,

А. Макаренка, який здійснив польський дослідник О. Левін. Важли­во відмітити, що він одним із перших сприяв відходу від конфронтації в аналізі школи і педагогіки різних суспільно-економічних формацій. На нашу думку, шкодить і суспільству, і особистості безкомпроміс­ний радикалізм авторів “антипедагогіки”, якою оголошується нова ера “вільного від виховання суб’єкта”.

Спеціальні дослідження покликані об’єктивно і конструктив­но розібратися у значній кількості течій у західній педагогіці. Не мож­на вважати правомірним у ставленні до них як однозначний нега­тивізм, так і плазування нашої педагогіки щодо вирішення на Заході цієї проблеми. На жаль, це інколи трапляється.

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте класифікацію вчителів за стилем їхньої

діяльності і особливостями характеру, розроблену

В.М. Сорокою-Росинським: 1) теоретисти; 2) реалісти;

3. утилітаристи; 4) інтуїтивісти.

Розгляньте класифікацію за рівнем професійно-педагогічної етики і психологічними особливостями педагогів, запропоновану Є.Г. Костяшкіним: 1) інтелектуальний тип;

2. вольовий; 3) емоційний; 4) організаторський. Співставте вказані типології з класифікацією

— 145—

(за компетентністю і психолого-педагогічними особливостями) моделей відносин учителів і учнів А.М. Бойко: 1) “Об’єктивіст”; 2) “Ерудит”; 3) “Артист”;

4. “Душа”; 5) “Талант”; 6) “Оптиміст” та інші. Ознайомтеся з роботами названих педагогів. У чому різниця і що є спільним у наведених класифікаціях? Визначте свій тип чи оберіть собі модель для наслідування.

2. І.О. Синиця у своїй книзі “Про такт і майстерність” змальовує таку педагогічну ситуацію:

Вчителька математики перевіряє домашнє завдання. Майже ніхто з учнів його не виконав. Задача виявилася непосильною. Так, у всякому випадку, вони заявляють і просять ще раз пояснити, як розв’язувати задачі подібного типу. Вчительці здається, що учні навмисне не виконали домашнього завдання. Викликаним до дошки учням вона ставить двійки. Учні незадоволені. Двом учителька пропонує залишити клас. Вони не підкоряються. Тоді вчителька посилає за завучем. Приходить завуч, клас замовкає.

Прокоментуйте ситуацію. Дайте відповідь на запитання: Як могла б учителька не допустити конфлікту? Де був порушений педагогічний такт? Обґрунтуйте доцільність чи недоцільність запрошення до класу завуча. Змоделюйте цю педагогічну ситуацію так, щоб вона стала педагогічно доцільною.

3. Оберіть із наведених груп педагогічних прийомів окремо ті з них, які доцільно використовувати для формування відносин на рівні співпідпорядкування, потім — співробітництва, далі — співтворчості:

1. Покарання, докір, контраст, порівняння, попередження з погрозами.

Б. Моральний вибір, організація успіху, пробудження гуманних почуттів, заохочення.

2. Особистий приклад, порада, довір’я, прохання, гумор, захопленість перспективою.

4. Проаналізуйте власні психолого-педагогічні якості, які можуть сприяти чи гальмувати формування виховуючих відносин з учнями. Складіть план самовиховання.

5. Змоделюйте кілька педагогічних ситуацій з досвіду перебування на пропедевтичній практиці. Прокоментуйте їх.

Питання контролю, самоконтролю знані» ні дискусії

Братські школи намагалися влаштовуватися за тином сімейного життя. їх Статути вимагали, щоб “учителі, ставився до учня як батько до дитини” (Очерк по истории русской педагогики / Сост. М. Демков. — М., 1913. —

С. 13.).

Чи правильно це на Ваш погляд? Відповідь обґрунтуйте. У Статуті Луцької школи (1624 р.) записано: "... дидаскал має бути благочестивий, розумний, смиренномудрий, лагідний, не п \яниця, не розпусник, не хабарник, не сребролюбецъ, не гнівливий, не заздрісник, не сміхун, не срамословець, не чародій, не байкар, не прихильник єрисей, а підмога благочестя, що являє собою образ добра в усьому” (Другий Статут Луцької школи 11 Хрестоматія з історії педагогіки. — К., 1961. —

С. 22-23.).

Подумайте, які з названих рис учителя особливо важливі для формування виховуючих взаємин з учнями? Якими б якостями Ви доповнили образ сучасного педагога? Памва Беринда у своїх працях “Різдвяні вірші — книжечка, що перед учнями є декламована”, “Лексикон славеноросскій і імен толкованіє...” з метою врахування у процесі виховання вікових особливостей дає таку класифікацію дітей: пеленчатко, немовлятко, дитя, детище, чадо, отрога,, виросток, отрочиш, юноша, юнотка, дівчинка, молодець, молодиця, панянка, парубок тощо.

Чи важливо у процесі виховання і навчання враховувати вік дитини? Які сучасні вікові періодизації школярів Вам відомі?

Єпифаній Словинецький написав збірник правил поведінки дітей у школі, вдома, на вулиці “Громадянство звичаїв дитячих”, у якому вказує, що при зустрічі з дорослими учням належало вклонитися і доторкнутися рукою до землі на знак побажання добробуту.

Чи подобається Вам це правило? Які правила і традиції потрібно, на Вашу думку, впроваджувати у взаємини педагогів і дітей сучасної школи?

Самоосвіта і самовиховання. Яка їхня роль у професійній діяльності вчителя? Проведіть дискусію.

— 147—

6. К.Д. Ушинський уже в кінці своєї педагогічної творчості залишив нам пораду: „Навчання є наймогутнішим органом виховання і вихователь, позбавлений цього органу, втрачає найголовніший і найдійовіший засіб упливати на вихованців ”. Розкрийте виховний потенціал свого фаху. Відповідь обґрунтуйте у зв’язку з розвитком суб’єкт-суб’єктних відносин співробітництва і співтворчості у навчальному процесі загальноосвітнього закладу.

Чи будете ви використовувати цю пораду К.Д. Ушинського у своїй практичній педагогічній діяльності?

7. Які особистісні й професійні якості вчителя ви вважаєте педагогічно доцільними?

8. Якого вчителя чекає школа сьогодні? Відповідь обґрунтуйте.

9. Що, на ваш погляд, означає поняття “гуманний учитель”?

10. Ґенеза і сучасний стан відносин „учитель — учень” у загальноосвітньому навчально-виховному закладі.

11. Педагогічні основи забезпечення співробітництва і співтворчості в діяльності вчителя.

12. Структурні компоненти виховуючих відносин учителів і учнів та основні механізми їх формування.

13. Роль особистісних і професійних якостей учителя у формуванні виховуючих відносин на рівні співробітництва і співтворчості.

14. Сучасні зарубіжні концепції гуманізації школи.

15. Рівні і стилі відносин учителів і учнів у досвіді прогресивних країн Європи.

1. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост.

Н.П. Калениченко. — М., 1988.

2. Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи. — К., 1997.

3. Блонский П.П. Учитель, стань человеком 11 Избранные

Тематика бакалаврських і магістерських наукових робіт

Література

— 148—

педагогические и психологические сочинении: И 2 гг.

Т. 1. — М., 1979. —С. 78-83.

4. Бойко А.Н. Теория и методика формирования воепитміш ющих отношений в общеобразовательной школе. М., 1991.

5. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації: Навчально-методичний посібник. — К., 1996.

6. Гордин О.Ю. Формирование отношений педагогов и учащихся в советской школе. — М., 1977.

7. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Освіта України. — 2004. — № 24.

8. Кондрагиова Л.В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися. — М., 1990. — С. 132-166.

9. Лихачев Б.Т. Реальности и мифы педагогики сотрудни­чества // Советская педагогика. — 1988. — № 7. —

С.115-122.

10. Макаренко А.С. Мои педагогические воззрения // Педагогические сочинения: В 8 тт. — Т. 4. — М., 1984.

• С. 343-356.

11. Молочко М. Формування соціально-педагогічного клімату у педагогічному колективі // Рідна школа. — 2004. — № 4. — С. 29-32.

12. Синиця И.О. О педагогическом такте учителя. — М., 1969.

13. Синиця И.О. Педагогический такт и мастерство учителя.

• М., 1987. —С. 38-54.

14. Сухомлинский В.О. Как любить детей? // Избранные произведения: В 5 тт. — Т. 5. — К., 1977. — С. 292-308.

15. Толстой Л.Н. Общие замечания для учителя // Педагогические сочинения. — М., 1989. — С. 327-329.

16. Фролов И. О человеке и гуманизме. — М., 1990.

17. Чернокозова В.Н., Чернокозов И.Н. Этика учителя. — К., 1973.

18. Шацкий С.Т. Острые вопросы педагогического образования // Педагогические сочинения: В 4 тт. — Т. 2.

• М., 1964.— С. 159-172.