- •(Теми 7.1, 7.3); /. І Юрас (тема 7.4).
- •302). У’шинський
- •Передмова
- •1Сторико-теоретичні основи виховання особистості в колективі, єдність індивідуального та колективістського підходів у вихованні школярів
- •Тема 6.7
- •Тема 6.1
- •Основні етапи Болонського процесу
- •Зміст Болонських реформ
- •Значення Великої хартії університетів у становленні єдиного Європейського регіону вищої освіти
- •Актуалізація принципу автономії в управлінні вищим навчальним закладом у контексті Болонського реформування
- •Тема 6.2
- •Людина і виховання
- •2 Ващенко г.Г. Виховний ідеал. — Полтава, 1994. — с. 92.
- •Соціально-особистісний підхід до виховання у теорії і практиці а.С. Макаренка
- •2 Красовицкий м.Ю. Непреходящее в педагогическом наследии а.С. Макаренко: взгляд из сша // Педагогика. — 2001. — № 1. — с. 61.
- •2 Там само. — с. 221.
- •3 Макаренко а.С Книга для родителей // Педагогические сочинения: в 8 гг. — т. 5. — м., 1984. —с. 14.
- •Особистісна і соціальна природа виховання
- •2 Гуревич п. Экзистенциализм Бубера іі Квинтэссенция: Философский альманах.
- •Теорія і практика особистісно-соціального виховання людини у педагогічній творчості в.О. Сухомлинського
- •2 Сухомлинський в.О. Серце віддаю дітям 11 Вибрані твори: в 5 тт. — т. 3. — к., 1997. — с. 7.
- •Тема 6.3
- •Сутність виховання. Особистісно-соціальна природа виховання
- •Риси характеру, що склалися раніше: типові реакції на зовнішні обставини
- •Внутрішня позиція: ставлення особистості до інших, до самої себе
- •Головні закономірності, принципи та суперечності виховного процесу
- •Лихачёв б.Т. Педагогика. Курс лекций. — м., 1992. — с. 112-121.
- •Основні концепції виховання у зарубіжній педагогіці
- •Тема 6.4 Загальні методи, прийоми і иісобп виховання в історичному розвитку
- •Поняття про методи, прийоми, засоби виховання
- •2 Гончаренко с. У. Український педагогічний словник. — к., 1997. — с. 206.
- •3 Бойко а.Н. Теория и методика формирования воспитывающих отношений в общеобразовательной школе. —к., 1991. — с. 32.
- •2 Яворсъка т.Х. Основи педагогіки: Навчальний посібник. — Одеса, 2002. — с. 162.
- •3 Бех ід. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології // Педагогіка і психологія. — 1999. — № 3. — с. 12.
- •4 Бойко а.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації: Навчально- методичний посібник — к., 1996. — с. 88.
- •2 Там само. — с. 73.
- •3 Стефанюк с.К. Практичне народознавство. — Харків, 2002. — с. 23.
- •Класифікація та характеристика методів виховання в сучасній, педагогічній теорії
- •2 Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченка. — к.: вш, 1986. — с. 287.
- •3 Бойко а.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації: Навчально- методичний посібник. — к., 1996. — с. 63-70.
- •Тема 6.5.
- •Проблема виховання особистості в колективі в історії вітчизняної педагогіки
- •2 Сорока-Pосинский в.Н. От принудительности к добровольности // Педагогические сочинения. — м.: Педагогика, 1996. — с. 153-163.
- •2 Макаренко а.С. Народное просвещение в ссср // Педагогические сочинения:
- •2 Азаров ю.П. “Не подняться тебе, старик”: Роман-исследоиатк- / Послесл. Т.М. Афанасьевой. — м.: Молодая гвардия, 1989. - с. 9-10
- •Взаємозв’язок феноменів особистості і колективу
- •Основні положення теорії дитячого колективу
- •2 Ільїна та. Педагогіка. — м., 1986.
- •3 Левин я.Н. Нужно ли учиться у а.С. Макаренко созданию общешкольных коллективов? // Педагогика. — 2004. — № 1. — с. 88.
- •Інтегровані характеристики виховання особистості в колективі
- •Тема 6.6
- •Поняття виховуючих відносин. Ґенеза і сучасний стан проблеми.
- •Структура і механізмц виховуючих відносин.
- •Рівні виховуючих відносин і шляхи їх формування.
- •Виховуючі відносини у зарубіжній педагогіці.
- •Поняття виховуючих відносин. Ґенеза і сучасний стан проблеми
- •2 Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: Навчальн-ометодичний посібник: у 2 ч. / За наук. Ред. А.М. Бойко. —4.1. — к.: в1пол, Полтава: асмі, 2002. — 372 с.
- •Рівні виховуючих відносин і шляхи їх формування
- •1 Іорівпяльпо-зіставпий аналіз
- •Тема 6.7
- •Специфіка виховуючих відносин у виховній і навчальній діяльності вчителя загальноосвітнього навчально-виховного закладу
- •Загальна характеристика нової педагогічної взаємодії: типи відносин у загальноосвітній школі
- •Тема 7.1
- •7.1Л. Сутність і наукова концепція громадянського виховання
- •2 Демиденко т., Магдик о. Підготовка вчителів до здійснення громадянської освіти
- •Історія України. — 2001. — № 46. — с. 1.
- •4 Концепція громадянської освіти в Україні: Проект // Педагогічна газета. — 2000.
- •2 Ожегов с.И. Словарь русского языка. — м., 1984. — с. 123.
- •3 Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: Проект // Педагогічна газета. — 2000. — № 6. — с. 4.
- •4 Демиденко т., Магдик о. Підготовка вчителів до здійснення громадянської осні і и // Історія України. — 2001. — № 46. — с. 1.
- •Наукові підходи, принципи, мета і завдання громадянського виховання
- •Засоби громадянського виховання та оспііи: Досвід роботи навчальних закладів України
- •Досвід організації громадянського виховання в прогресивних країнах світу
- •11 Відкритий урок. — 2002. — № 7-8. — с. 36-37.
- •2 Fraenkel j.R., Капе fт., Wolf a. Civics: Government and Citizenship // Needham Englewood Cliffs: Prentice Hall, 1990. — 554 p.
- •Сутність наукового світогляду, його структурні компоненти та основні риси
- •Основні типи світогляду та його функції
- •Історичні та філософські основи світогляду
- •Вікові можливості процесу формування світогляду людини
- •Педагогічні умови ефективності формування наукового світогляду школярів
- •Тема 7.3
- •Історико-педагогічні аспекти проблеми морального і правового виховання школярів та молоді
- •2 РепаН.ОСубачовО.Є. Виховання морально-соціальної зрілості умнім шіоОпми народної педагогіки 11 Рідна школа. — 2001. — № 8. — с. 29.
- •Теоретичні основи правового виховання. Правова свідомість та правова культура
- •2 Котюк в.О. Теорія права. — к., 1996. — с. 7.
- •Вікові особливості морального виховання в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі
- •Українська етнопедагогіка Українська етнопедагогіка
- •Тема 7.4
- •Теорія і практика естетичного виховання в історії педагогіки
- •2 Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні / За ред. М.Д. Ярмачсики
- •Сутність, завдання і джерела естетичного виховання. Тенденції розвитку естетичного виховання
- •Естетичне виховання на уроках і в позаурочний час
- •Екологічне виховання як інноваційний напрям виховання сучасної молоді
- •2 Сухомлинський в.О. Вибрані твори: у 5 тт. — т. 4. — к., 1977. — с. 158.
- •Тема 7.5
- •Проблема трудового виховання в історії вітчизняної і зарубіжної педагогічної думки та школи
- •Народна педагогіка про трудове виховання дітей
- •Мета і завдання трудового виховання школярів в освітній галузі „Технологія”
- •Сучасні засоби організації різновидової праці у системі трудового виховання
- •Професійне самовизначення школярів
- •7Ч Питання контролю, самоконтролю знань та дискусії
- •Тема 7.6
- •Теорія і практика фізичного виховання: історико- педагогічний аспект
- •Новітні методолого-теоретичні й методичні засади фізичного виховання
- •2 Чубарое л. Горлёт 11 Юный техник. — 1988. — № 5. — с. 65.
- •3 Гончаренко с. Український педагогічний словник. — к.: Либідь, 1997. — с. 345.
- •2 Про введення уроку футболу в загальноосвітніх закладах і-ііі ступенів: Лист мОіН України // Фізичне виховання в школі. — 2001. — № 3 (липень-серпень- исресень).
- •11 Педагогика. — 2004. — № 1. — с. 26.
- •7.6.4. Концептуально-методологічні основи педагогічної валеології та актуальні проблеми формування здорового способу життя. Валеологізація освітньо-виховного простору
- •2 Вайнер э. Н. К вопросу об основополагающих признаках валеологии // Валеология.
- •Сутність і загальна характеристика особистісно орієнтованого виховання
- •2 Бондаревская е.В. Личностно-ориентированный подход как технология модернизации образования // Методист. — 2003. — № 2. — с. 2-6.
- •Особистісно орієнтовані відносини і діяльність — основа виховного процесу сучасної загальноосвітньої школи
- •8.1.3* Технологічне забезпечення оновленого змісту виховання
- •2 Там само. — с. 127.
- •Феномен національно-традиційної культури українського народу
- •Історичні корені національних традицій нашого народу
- •Реалізація виховного змісту національно-культурних традицій українського народу в діяльності вчителя
- •Тема 8.3
- •Багатство і різновиди виховних традицій українського народу в національній системі виховання
- •Традиції Полтавського регіону
- •Процес виховання школярів на національно- культурних традиціях українського народу
- •Тема 8.4
- •Науково-теоретичні засади організації виховного процесу в навчальних закладах для здібних і обдарованих дітей
- •Позакласна та позашкільна виховна робота в школі- комплексі, ліцеї, гімназії та авторській школі
- •Специфіка діяльності класного керівника в умовах навчально-виховного закладу нового типу
- •Тема 8.5
- •Порівняльна характеристика наукових підходів до виховання дисципліни: історико-педагогічний аспект
- •Виявлення і розвиток в учнів інтересів і нахилів — головна передумова виховання свідомої дисципліни, обов’язку і відповідальності
- •2 Рыбакова ы.М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе.— м.: Просвещение, 1991. — 128 с.
- •Особистісно-індивідуальний підхід у навчально- виховній роботі із проблемними учнями
- •2 Волков к.Н. Психологи о педагогических проблемах. — м.: Просвещение ,1981.
- •Роль сім’ї у вихованні в дітей дисциплінованості, обов’язку і відповідальності
- •Тема 9.1
- •Національна концепція виховання як сучасна педагогічна метасистема і метатехнологія
- •2 Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття). — к.: Райдуга, 1994.—62 с.
- •4 Концепція національного виховання // Освіта. —1994. — 26 жовтня. — с. 5,6,11, 12. (Рідна школа. — 1995. — № 6. — с. 18-25.)
- •Виховні системи і технології у педагогічній практиці
- •2 Караковский в.А. Чтобы воспитание было успешным. — м., 1979. — с. 8-11.
- •Тема 9.2
- •Середовищний підхід у теорії і практиці сучасного виховання1
- •2001. — № 3-4 (14-15). — Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "‘Проблеми вибору та експертної оцінки педагогічних технологій”. — с. 100-103.
- •2 Ханхасаева и.Н. Как растить ребенка. — м.: Знание, 1991. — с. 141.
- •3 Тамсамо. — с. 141-142.
- •Актуальні проблеми сучасного сімейного виховання
- •Традиційні й інноваційні засоби спільної діяльності школи і родини у вихованні школярів
- •А іакаренко а. С. Виступи з питань сімейного виховання і і Твори: в 7 тт. — т. 4. — к., 1954.— с. 15.
- •2 Декларація прав дитини //Там само. — с. 9-11.
- •Установлення взаємодії школи з громадою і соціальним середовищем як шлях оптимізації виховання підростаючих поколінь
- •Тема 9.3
- •Інститут класного керівництва: ретроспективно- аналітичний огляд проблеми
- •Сучасний учитель-вихователь: Особистість, Професіонал, Громадянин
- •2 Зелінська о. Учитель: шлях крізь століття // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2001. — № 3. — с. 184.
- •Концептуальні засади класного керівництва в сучасній школі
- •1993.—№ 23. — С. 10-18. (Довідник класного керівника: Збірник документів.
- •Особистісно-гуманістична стратегія виховної діяльності класного керівника
- •1 Роджерс к. Несколько важных открытий / в пер. Г.П. Гавриловой // Вестник Московского университета. — Сер. 14. Психология. — 1990. — № 2. — с. 61.
- •2 Бондаревская е.В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования // Педагогика. — 1997. — № 4. — с. 11 -16.
- •Технологія виховної діяльності класного керівника
- •9.3.6. Варіативні моделі сучасного класного керівництва
- •2 Сурикова т., Поляков с. Орієнтовне положення про звільненого класного вихователя // Завуч. — 1999. — №6(12). — с. 8.
- •Тема 9.4
- •Поняття про позакласну та позашкільну роботу
- •Проблема організації вільного часу дітей в історії школи і педагогіки
- •2 Коменский я.А. Великая дидактика // Избранные педагогические сочинения. — м.: Учпедгиз, 1955. — с. 326.
- •3 Там само. — с. 246.
- •4 ДистервегА. Руководство к образованию немецких учителей. // Хрестоматия по истории зарубежной педагогики. — м.: Просвещение, 1971. — с. 418.
- •ІІирогов II и. О цели литературных бесед в гимназиях і і Избранные педагогические сочинения. — м.: Изд-во апн рсфср, 1953. — с. 184.
- •2 Луначарский а.В. О народном образовании. — м.: Изд-во апн рсфср, 1958. — с. 535.
- •3 Харінко н.Ф. Створення і розвиток позашкільних закладів в Українській рср (1920-1945 pp.) // Радянська школа. — 1987. — № 1. — с. 89-90.
- •Педагогічне значення організації вільного часу школярів у сучасних умовах
- •Педагогічні основи організації позакласної та позашкільної роботи
- •2 Лутфуллін b.C. Шляхи подолання навчальних навантажень з математики // Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення і перспективи. — Полтава, 2003. — с. 101-103.
- •Роль сім’ї в організації дозвілля школярів
- •2 Яцула т.В. Особистісно-соціальне виховання в сфері дозвілля школярів // Єдність особистісного і соціального факторів у виховному процесі навчального закладу.
- •Післямова
- •А.М. Бойко, завідувач кафедри педагогіки, докт. Пед. Наук, професор, член-кор. Апн України
- •Передмова з модуль VI
- •Модуль VII
- •Тема 7.5.
- •Тема 7.6.
- •Модуль VIII
- •Тема 8.1.
- •Тема 8.2.
- •Тема 8.3.
- •Тема 8.4.
- •Тема 8.5.
- •Модуль IX
- •Тема 9.1.
- •Тема 9.2.
- •Тема 9.3.
- •Тема 9.4.
- •Характерні ознаки:
ТЕМА
6/1
ТЕМА
6.2
ТЕМА
6.3
НЕМА
6.4
ТЕМА
6.5
ТЁМА.6.6
,
, . і
БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС ‘Т
І
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ .
Г, ВЩЦОЇ
ОСВІТИ В
УКРАЇНІ
„
ДЙНАМІКАТрОІРІЇ
І ПРАКТИКИ
ВИХОВАННЯ,
:'
v:;
ЗМІНААКСЇОЛОГІЧНИХ
ОРІЄНТИРІВ ВУМОВАХДЕМОКРАТИЗАЦІЇ
СУСПІЛЬСТВА
СУТНІСТЬ,*
ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ
І САМОВИХОВАННЯ ЯК ОСОБИСТІСНО-СОЦІАЛЬНОГО
ЯВИЩА
,
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ, ПРИЙОМИ І ЗАСОБИ
ВИХОВАННЯ В ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКУ
ФОРМУВАННЯ
ВИХОВУЮЧИХ ВІДНОСИН ^ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ
НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ЯК ПРОВІДНИЙ ФАКТОР
ГУМАНІЗАЩЇ Й , ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ
ОСВІТИ :>§:
і КЛАСИФІКАЦІЯ
ВИХОВУЮЧИХ
СУБ’ЄКТ-СУБ’ЄКТНИХ
•
.
ВІДЙОСИН УЧИТЕЛІВ І УЧНІВ У ТЕОРІЇ ТА
ПРАКТИЦІ ВИХОВАННЯ1Сторико-теоретичні основи виховання особистості в колективі, єдність індивідуального та колективістського підходів у вихованні школярів
Тема 6.7
Болонський
процес і реформування системи вищої
освіти в Україні
Основні
етапи Болонського процесу.
Зміст
Болонських реформ.
Значення
Великої хартії університетів у
становленні єдиного Європейського
регіону вищої освіти.
Актуалізація
принципу автономії в управлінні вищим
навчальним закладом у контексті
Болонського реформування.
Болонський
процес бере початок 19
червня 1999 р. у
м.
Болонья (Італія)
підписанням міністрами освіти 29 країн
(Австрії, Бельгії, Болгарії, Великобританії,
Греції, Данії, Ірландії, Ісландії,
Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу,
Мальти, Нідерландів, Німеччини,
Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії,
Словакії, Словенії, Угорщини, Фінляндії,
Франції, Чехії, Швейцарії, Швеції,
Естонії) від імені своїх урядів
документа, який отримав назву “Болонська
декларація”. Її мета — встановлення
європейської зони вищої освіти, а
також активізація європейської системи
вищої освіти у світовому масштабі.
У Декларації зазначається: “Ми повинні
з особливою увагою контролювати
підвищення конкурентоспроможності
європейської системи вищої освіти
у світі. Життєздатність і ефективність
будь-якої цивілізації вимірюється
привабливістю її культурних цінностей,
тобто мірою впливу на інші країни. Ми
повинні бути впевнені, що європейська
система вищої освіти має в світі той
рівень привабливості, який відповідає
значущості наших видатних культурних
і наукових традицій”. Цим
актом країни-учасниці узгодили загальні
вимоги,
критерії
і стандарти національних систем вищої
освіти і домовилися про створення
єдиного європейського освітнього
і наукового простору до 2010 р.
У його межах мі\
ють
діяти єдині
умови визнання дипломів про освіту,
праце влаштування й мобільності
громадян,
що
повинно значно пі()<т щити
конкурентоспроможність європейського
ринку праці ти
—
15—Тема 6.1
Основні етапи Болонського процесу
освітніх
послуг. Зокрема,
цим
документом задекларовано прийняття
загальної системи порівнюваних ступенів,
у
тому числі через утвердэ/сення
Додатку
до диплому; запровадження в усіх країнах
двох циклів навчання за формулою 3+2. До
того ж, пер-
ший
(бакалаврський) цикл повинен продовжуватися
не менш як три роки,
а
другий (магістерський)
— не
менше двох. Вони повинні прийматися на
європейському ринку праці як освітні
й кваліфікаційні рівні.
Передбачається
створення накопичувальних систем
кредитів у відповідності з європейською
ECTS,
включаючи
постійне навчання,
сприяння
європейській співпраці із забезпечення
якості освіти, розробка порівнюваних
критеріїв і методів її оцінки,
подолання
перешкод на шляху мобільності студентів
і викладачів.
Наступний
етап Болонського процесу розпочато у
Празі 19 травня 2001 p.,
де
представниками вже 33 країн Європи було
підписано Паризьке комюніке. До
Болонського процесу приєдналися ще
чотири країни (Кіпр, Ліхтенштейн, Турція,
Хорватія). Країни- учасниці знову
підтвердили свою позицію за цілями,
визначеними Болонською декларацією.
Було високо оцінено активну участь у
процесі Європейської асоціації
університетів (EUA)
і
Національних союзів студентів у
Європі (ESIB).
Виділено
важливі елементи європейського
простору вищої освіти,
а
саме
— освіта
упродовж життя,
мотивоване
залучення студентів до навчання,
сприяння підвищенню привабливості
й конкурентоспроможності європейського
простору вищої освіти для інших регіонів
світу (включаючи аспекти транснаціональної
освіти).
Третій
етап Болонського процесу започатковано
у Берліні 18-19 вересня 2003 р. Принципово
новим рішенням Берлінського саміту
стало розповсюдження загальноєвропейських
вимог і стандартів на докторські
ступені. У країнах-учасницях Болонського
процесу визначався
один докторський ступінь
—“доктор
філософії”
у
відповідних сферах знання (природничі,
соціогумані- тарні,
економічні
науки тощо). Акцентувалася увага на
необхідності сприяння європейському
виміру вищої освіти. Було розроблено
додаткові модулі,
курси
і навчальні плани з європейськім
змістом,
відповідною
орієнтацією й організацією. Відмічалося,
що європейський простір вищої освіти
і європейський простір дослідницької
діяльності
— дві
взаємопов \язані частини.
До Болонського співтовариства було
прийнято Росію. Сьогодні в
—
16—