
- •Загальні характеристики інтерфейсів.
- •Призначення і фукції інтерфейсів.
- •2. Міжнародна стандартизація
- •2.1 Міжнародні організації
- •2.2 Міжнародно-групові об’єднання
- •2.3 Професіональні і національні організації
- •Принципи організації інтерфейсів
- •Функціональна організація інтерфейсів
- •Функціональна організація інтерфейсів
- •Децентралізована структура
- •Лекція №3 Еталонна модель
- •Лекція №4 Критерії вибору і оцінка ефективності інтерфейсів
- •Лекція №5 Системні інтерфейси міні і мікро еом
Лекція №4 Критерії вибору і оцінка ефективності інтерфейсів
Системний етап проектування інтерфейсу зводиться до обгрунтування вибору інтерфейсу з врахуванням вимог і обмежень конкретної обчислювальної системи.
При розробці нового інтерфейсу основна задача полягає в виборі принципів організації і технічної реалізації інформаційного і керуючого інтерфейсу, котрі забезпечать найкращі техніко-економічні показники при його використанні в певному класв ЕОМ і обчислювальних системах.
Це завдання рішається на наступних етапах:
- визначення множини всіх можливих і допустимих варіантів організації
інтерфейсів;
- вибір критерію ефективності, техніко-економічних показників інтерфейсів і співвідношень, які зв`язують значення цих показників з критерієм ефективності;
Лекція №5 Системні інтерфейси міні і мікро еом
Загальна характеристика
Системні (машинні) інтерфейси призначені для об`єднання складових блоків ЕОМ в одну систему. Відмінність інтерфейсів суттєво залежить від архітектури даного типу ЕОМ. Інтерфейси розділяють на внутрішні, які об`єднують процесор і модулі ОЗП, ПЗУ, управління вводом-виводом, і зовнішні інтерфейси, які забезпечують спряження між внутрішньою шиною і периферійними пристроями обладнання.
Характерною особливістю сучасних настільних ЕОМ є широке використання мікропрограмованих контролерів на базі мікропроцесорів. Основним режимом взаємодій є ввід-вивід по програмованому каналу і по каналу ПОП. Останній режим розвантажує центральний процесор по передачі інформації. Настройка КПОП і обробка переривань пристроїв вводу-виводу здійснюється під управлінням центрального процесора.
Іншою характерною особливістю сучасних настільних ЕОМ є багатопроцесорна архітектура. Для цього використовують процесори, побудовані на базі однокристальних ВІС.
Грань між мікроЕОМ і персональними ЕОМ невпинно стирається. Якщо раніше в персональних ЕОМ була характерною тенденція мінімізації числа шин за рахунок їх використання в режимі розділення в часі (мультиплексування шини), то тепер нарощується кількість шин (32 розряди), внутрішня шина і зовнішня система (РСІ).
Основними показниками інтерфейсу даного типу (системних) є час передачі інформайії Т і довжина магістралі L.
|
L, м |
T, мкс |
|
Внутріапаратні |
0,5 |
0,5 |
Персональні ЕОМ, Мікробас |
Локально-зосереджені |
10 |
5 |
Obus, мікроЕОМ |
Локально-роззосереджені |
15 |
10 |
Спільна шина |
Інтерфейс ОШ призначений для паралельного внутріблочного і міжблочного з`єднання всіх системних пристроїв ЕОМ, включаючи процесор за допомогою 56 функціонально об`єднаних ліній магастралі. В високопродуктивних мініЕОМ інтерфейс використовується для підключення до процесора системних програмованих пристроїв середньої і малої швидкості.
Це є магістрально-ланцюговий, осинхронний, напівдуплексний, паралельний інтерфейс - дає можливість паралельного двобайтового пересилання інформмації.
Логічна організація
Сигнали інтерфейсу і їх функції приведені в таблиці.
Магістраль містить 51 двонаправлених і 5 однонаправлених ліній арбітражу пріорітету.
Взаємодія пристроїв базується на принципі “ведучий-відомий” (тільки два пристрої в кожен момент часу можуть бути на шині).
-
АРБ
Процесор
ОЗП
ПЗ
ЛА
ЛПО
ЛУС
-
КПП
КПОП