21. Проаналізувати у чому полягає економічна доцільність експорту та імпорту технології?

1.3 Економічна доцільність експорту технологій

Економічна доцільність експорту технології у тому, що вона є:

· засіб збільшення доходу: за відсутності умов реалізації нову технологію у вигляді виробництва та збуту тій чи іншій продукції, яку можна реалізовувати ролі самостійного продукту;

· форма боротьби за товарний ринок. Спочатку через брак капіталу випуск і продукту там важко організувати в достатній кількості, але покупці на зарубіжному ринку вже обізнаний із товаром, ранішевипускавшимся за ліцензією;

· спосіб обійти проблеми експорту товару в матеріальної формі, т.к. відсутні проблеми транспортування і збуту, митні бар'єри;

· засіб розширення товарного експорту, якщо полягає ліцензійне угоду, що передбачає поставки устаткування, матеріалів, компонентів;

· спосіб встановлення контролю за зарубіжної фірмою через такі умови ліцензійну угоду, як обсяг випуску товарів покупцем ліцензії, участь їх у прибутках, контролю над технічними умовами виробництва та ін.;

· спосіб забезпечення доступу до іншого нововведення через перехресне ліцензування фірм;

· можливість ефективного вдосконалення об'єкта ліцензії з участюпартнера-покупателя.

1.4 Економічна доцільність імпорту технологій

Економічна доцільність імпорту технологій у тому, що вона є:

· доступом до нововведень високого технічного рівня;

· засіб економії витрат за НДДКР, зокрема, та у часі;

· засіб зменшення витрат на товарний імпорт і водночас спосіб приваблення національного капіталу робочої сили;

· умова розширення експорту продукції, випущеної по закордонним технологіям: у багатьох країнах частка виробів, випущених за ліцензіями, в валютному експорті перевищує частку національних виробів.

Найвагомішу роль у сегментах світового фінансового ринку технологій у останнє десятиліття грають США, Японія, Великобританія, Німеччина, та Франція, долю яких припадає понад 60% міжнародного технологічного обміну.

21. Проаналізуйте структуру національної і світової валютної системи. У чому полягають відмінності між ними?

Національна валютна система — це форма організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави. Основні елементи національної валютної системи визначаються національним законодавством. Її структурними елементами є: • національна валюта — грошова одиниця країни; • валютний паритет як основа валютного курсу; • режим курсу національної валюти; • організація валютного ринку; • національні органи, що обслуговують та регулюють валютні відносини країни; • умови обміну національної валюти на золото та інші валюти — конвертованість валюти.

Національна валютна система є органічною частиною системи грошових відносин окремих держав. Її функціонування регулюється національним законодавством кожної країни.

Світова валютна система — це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий оборот у рамках світового господарства.

Національна валютна система	Світова  та міжнародна валютні системи
Національна валюта	Резервні валюти, міжнародні рахункові валютні одиниці
Умови конвертування національної валюти	Умови взаємного конвертування валют
Паритет національної валюти	Уніфікований режим валютних паритетів
Режим курсу національної валюти	Регламентація режимів валютних курсів
Наявність чи відсутність валютних обмежень, валютний контроль	Міждержавне регулювання валютних обмежень
Національне регулювання міжнародної валютної ліквідності  країни	Міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності
Регламентація використання міжнародних кредитних засобів обігу	Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу
Регламентація міжнародних розрахунків країни	Уніфікація основних форм міжнародних розрахунків
Режим національного валютного ринку та ринку золота	Режим світових валютних ринків та ринку золота
Національні органи, що  керують та регулюють валютні відносини країни	Міжнародні організації, які здійснюють міждержавне валютне регулювання