42. Проаналізуйте створення та діяльність інтеграційних об’єднань у Європі, Азії та Америці.

В даний час у світі нараховується близько 20 міжнародних економічних об'єднань інтеграційного типу в основних регіонах і на континентах земної кулі. Серед численних інтеграційних угруповань можна виділити такі: у Західній Європі — Європейський союз (ЄС) і Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ); у Північній Америці — Північноамериканську асоціацію вільної торгівлі (НАФТА); в Азіатсько-тихоокеанському регіоні — Асоціацію Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС); в Азії — Асоціацію держав Південно-Східної'Азії (АСЕАН); у Латинській Америці — Латиноамериканську асоціацію інтеграції (ГАВКІТ) і «Меркосур»; в Африці — Економічне співтовариство держав Західної Африки (ЕКОВАС) і Митний, і економічний союз Центральної Африки (ЮДЕАК).

До 1 листопада 1993 р. інтеграційне угруповання західноєвропейських країн називалося Європейським економічним співтовариством, що виникло в результаті злиття в 1967 р. трьох раніше самостійних регіональних організацій, що утворили загальні керівні органи і єдиний бюджет:

I. Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС). Договір про створення загального ринку вугілля, залізної руди, металургії набрав сили з 1952 р. Були скасовані усі мита і кількісні обмеження імпорту й експорту. У торгівлі з країнами, що не входять в ЕОВС, були введені єдині мита на імпорт вугілля і сталі. До складу ЕОВС увійшли ФРН, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Італія.

II. Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). Римський договір про створення ЄЕС («загального ринку»), як було зазначено, підписали в 1957 р. шість західноєвропейських країн.

Цілями ЄЕС було проголошено:

• зняття торгових обмежень між країнами-членами;

• встановлення єдиного загального тарифу в торгівлі з третіми країнами;

• забезпечення вільного пересування капіталів, послуг і робочої сили;

• узгодження і проведення єдиної політики в галузі сільського господарства, транспорту, енергетики;

• уніфікація і гармонізація податків;

• створення валютного союзу.

III. Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом). Договір про Євратом набрав сили з 1958 р. у складі країн, що підписали також Римський договір у 1957 р. (ФРН, Франція, Бельгія, Італія, Нідерланди, Люксембург).

Цілями Євроатому були названі:

• контроль за використанням матеріалів, що розщеплюються;

• проведення дослідницьких робіт;

• обмін технічною інформацією;

• спільне будівництво підприємств атомної енергетики тощо.

У грудні 1991 р. і лютому 1992 р. були підписані договори про формування економічного і валютного союзів (Маастрихтські угоди), у результаті чого в ЄС введена єдина валюта євро і єдиний центр формування валютної і грошово-кредитної політики — Центральний банк і Європейська система центральних банків за типом Федеральної резервної системи США.

З 1 листопада 1993 р. після вступу в силу Маастрихтських угод Європейський союз одержав цю назву офіційно. До теперішнього часу в ЄС майже завершилося створення основ єдиного ринку і системи міждержавного керування. Країни впритул підійшли до остаточного оформлення економічного, валютного і політичного союзів.

Іншим прикладом доцентрових інтеграційних тенденцій, що розвиваються вже не в Європі, а в Північній Америці, є НАФТА. Північноамериканська асоціація вільної торгівлі була створена шляхом підписання угоди в грудні 1992 р. між трьома країнами — США, Канадою і Мексикою, що вступив в силу з 1 січня 1994 р. Виникненню НАФТА передував висновок у 1989 р. угоди між США і Канадою про зону вільної торгівлі, що поклало початок інтеграції в Північній Америці. Мексика приєдналася до угоди в лютому 1991 р. У рамках НАФТА передбачені заходи для лібералізації руху товарів, послуг і капіталів через кордони, що розділяють три країни.

В останні 20 років почалися інтеграційні процеси в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Першим з них є Асоціація Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва. Вона була створена в 1989 р. як оформлене регіональне інтеграційне угрупування. АТЕС тільки складається, у ній починаються інтенсивні пошуки схем співробітництва. Сьогодні моделі північноамериканської й азіатсько-тихоокеанської інтеграції відрізняються від західноєвропейської. Якщо в Західній Європі процес інтеграції йшов від створення єдиного ринку до економічного, валютного і політичного союзу, що супроводжувалося формуванням і зміцненням наднаціональних структур, то в зазначених регіонах інтеграційні процеси охоплюють, насамперед, мікрорівень на базі транснаціональних корпорацій.

На азіатському просторі існує така організація, як Асоціація держав Південно-Східної Азії — АСЕАН. Асоціація держав Південно-Східної Азії — регіональна політико-економічна організація, створена в 1967 р. у складі Індонезії, Малайзії, Сінгапуру, Таїланду, Філіппін. У 1970 р. в АСЕАН вступили М'янма, Лаос, Камбоджа; в 1984 р. — Бруней; в 1995 р. — В'єтнам.

Офіційними цілями АСЕАН проголошено такі, як сприяння економічному зростанню, соціальному прогресу і культурному розвитку країн-членів.

Більш впливовою і відомою є організація «Меркосур». «Меркосур» — зона вільної торгівлі, що виникла в 1995 р. як союз чотирьох країн Латинської Америки — Бразилії, Аргентини, Уругваю і Парагваю. Влітку 1996 р. до складу блоку ввійшла Болівія. На країни «Меркосур» припадає приблизно 68,6 % території Латинської Америки, 51 % населення регіону, 60 % загального ВВП. За сукупним обсягом ВВП «Меркосур» займає 4-те місце у світі після ЄС, НАФТА, АТЕС. Угодою про створення «Меркосур» були ліквідовані мита на 90 % товарів, що переміщуються в межах угруповання. За системою загальних зовнішніх тарифів членам «Меркосур» вдалося погодити тарифи з 85 % товарів, а на 15 % товарів тарифи повинні бути погоджені не пізніше 2006 р.

Кінцева мета створення «Меркосур» учасниками визначена як утворення в регіоні «загального ринку» і для досягнення цього необхідно:

• уніфікація національних режимів оподатковування, трудового і міграційного законодавства;

• створення механізму регулювання обмінних курсів валют;

• введення пріоритетності рішень і правил «Меркосур» над національним законодавством.

У рамках «Меркосур» розроблений і діє механізм регулярних консультацій на рівні глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, економіки, фінансів, торгівлі, соцзабезпечення.

У грудні 1995 р. «Меркосур» і ЄС підписали угоду про створення першої в історії Південної Америки трансконтинентальної зони вільної торгівлі.