36. Визначте основні ознаки світового господарства як економічної системи?

Світове господарство – це багатогалузева глобальна економіка, яка пов’язує національні господарства в єдину систему обміном економічної діяльності, міжнародним поділом праці.

Сьогодні достатньо стійко проглядається така структура світового господарства: світові ринки товарів і послуг; світові ринки капіталів; світові ринки робочої сили; міжнародна валютна система; міжнародна кредитно-фінансова система.

Характерні риси Світового господарства - розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва у формах вивозу-ввезення капіталу, робочої сили, технологій; - міжнародні форми виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах, в першу чергу в межах ТНК

Світове господарство, будучи цілісною системою, складається з різних частин, підсистем, які мають певну спільність і відмінності. У своєму розвитку не лише підсистеми переслідують спільні цілі глобальної системи, але і вирішують свої властиві їм завдання. Цього відношенні на них впливають закономірності двоякого роду - внутрішні та зовнішні.

Для виділення підсистем світового господарства застосовують цілий ряд критеріїв:

• характер господарства соціальної структури;

• рівень економічного розвитку;

• тип економічного зростання;

• рівень і характер зовнішньоекономічних зв'язків.

Для виділення економічних систем та підсистем у світовому господарстві застосовують наступні критерії:

- рівень економічного розвитку;

- рівень соціального розвитку;

- рівень індустріалізації народного господарства;

- тип економічного розвитку;

- рівень і характер зовнішньоекономічних зв'язків;

- відкритість економіки.

Рівень економічного розвитку визначається за показниками:

- ВВП (валовий внутрішній продукт);

- ВНП (валовий національний продукт);

- стабільність національної грошової одиниці;

- тип економічного зростання і т.п.

Рівень соціального розвитку визначається за такими показниками:

- ВНП на душу населення;

- НД на душу населення;

- рівень індустріалізації народного господарства і т.п.

На сучасному етапі сформувались наступні групи країн:

- країни з розвинутою ринковою економікою (США, Німеччина, Японія…, країни великої сімки);

- нові індустріальні країни;

- країни, що розвиваються;

- країни, що орієнтуються на соціалізм (Куба, Китай, Північна Корея, В'єтнам);

- країни з перехідними економіками.

37. Які форми спеціалізації набули поширення у світовому господарстві?

Міжнародна спеціалізація господарства (МСГ) означає зосередження на виробництві певного продукту в межах певної галузі, в результаті чого країна набуває певної експортної спеціалізації на світовому ринку. МСГ забезпечує вищу продуктивність праці та нижчу собівартість виробництва певної продукції.

МСГ буває:

1. Галузева, в т.ч.:

1.1. Спеціалізація підприємства.

1.2. Внутрішньогалузева (спеціалізація пов’язана з галузями, що засновані не стільки на використанні природних ресурсів, скільки на результатах науково-технічної діяльності і охоплюють переважно розвинуті країни. Ці країни мають приблизно однакову галузеву структуру виробництва і можливість окремої країни посісти певне місце у міжнародній спеціалізації шляхом випуску найпомітнішої продукції, що залежить від рівня витрат на галузеві науково-дослідні роботи).

Предметна (, що полягає в зосередженні випуску певних видів продукції даної галузі у тій чи іншій країні.),

по детальна (що являє собою спеціалізацію заводів окремої країни по випуску комплектуючих виробів, вузлів або деталей, які не мають самостійного споживання. Така спеціалізація отримала розвиток при виробництві масової продукції: автомобілів, радіоапаратури, тракторів тощо — і поширюється на випуск двигунів, електрообладнання, підшипників, коробок передач, приборів і т. п.),

технологічна;

1.3. Міжгалузева (передбачає зосередження в окремих країнах певних галузей виробництва при відсутності цілого ряду інших галузей. Раніше міжнародна спеціалізація виробництва розвивалась виключно як міжгалузева, прикладом якої є спеціалізація багатьох країн Африки, Азії та Латинської Америки на виробництві мінеральної та сільськогосподарської сировини, а також деяких видів продовольства).

2. Геопросторова, в т.ч.:

2.1. Міжнародна спеціалізація країни.

2.2. Міжнародна спеціалізація регіону.

2.3. Міжнародна сеціалізація інтеграційного угрупування.

Міжнародна спеціалізація виробництва — це форма міжнародного поділу праці, за якої зосередження однорідного виробництва у світі відбувається на основі прогресуючої диференціації виробничих процесів між різними країнами та їх суб’єктами. Іншими словами, відбувається зосередження виробництва одних видів продукції в одних країнах (або на підприємствах одних країн), а інших видів продукції — в інших країнах (чи на їх підприємствах).