4.Філософія як теоретична основа світогляду

Філософія має організаційний зв'язок із світоглядом. Світогляд – це питання багатогранне, відображає складні процеси духовно-практичного життя людини.

Світогляд – це форма суспільної свідомості, спосіб духовно-практичного освоєння світу.

Філософія як світогляд обґрунтовує свої положення і висновки, основні принципи соціально-політичної, наукової, моральної, естетичної діяльності людини, тобто освоює світ, як духовно, так і практично. Спільність філософії і світогляду полягає в тому, що вони:

1. Є своєрідними формами суспільної свідомості, способами духовно-практичного освоєння світу.

2. Мають однаковий предмет осмислення – відношення, людини – світ.

3. Дають цілісне уявлення про світ, людини її походження і т.д.

4. Мають спільність за деякими своїми функціями.

5.Природа філософських проблем. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального як основної проблеми філософії.

Розглядавши ряд проблем, пов’язаних із предметом філософії, її структурою і функціями, поставимо тепер собі питання про те, у якій послідовності і за допомогою якого методу можна і необхідно досліджувати і викладати сам зміст філософії?

Послідовність диктує еволюційний шлях свідомості як такої, що включає до себе окремі моменти: а) передумови свідомості; б) свідомість індивіда; в) суспільну свідомість.

Питання розуміння буття і співвідношення з свідомістю визначає рішення основного питання філософії. Для розгляду цього питання звернемося доісторії розвитку філософії. Буття є філософською категорією, що позначає реальність,існуючу об'єктивно, незалежно від свідомості, волі та емоцій людини. Проблема трактування буття і співвідношення його з свідомістю стоїть в центрі філософського світогляду. Будучи для людини чимось зовнішнім, преднайденним, буття накладає певні обмеження на його діяльність, змушує порівнювати з ним свої дії. Разом з тим буття є джерелом і умовою всіх форм життєдіяльності людини. Буття представляє не тільки рамки, межі діяльності, а й об'єкт творчості людини, постійно змінює буття, сферу можливостей, яку людина у своїй діяльності перетворює на дійсність. Тлумачення буття зазнало складне розвиток. Його загальною рисою є протиборство матеріалістичного і ідеалістичного підходів. Перший з них тлумачить підстави буття як матеріальні, другий – як ідеальні.

6.Три головних питання філософії, по і.Канту. Їх зв’язок з питанням співвідношення свідомості і буття і з структурою філософії.

Кант сформулював три головні питання філософії:

• Що я можу знати? (метафізика).

• Що я повинен робити? (мораль).

• На що смію сподіватися? (релігія).

Трохи пізніше він додав четвертий: Що таке людина? (антропологія) І уточнив, що перші три зводяться до цього.

Питання розуміння буття і співвідношення з свідомістю визначає рішення основного питання філософії. Для розгляду цього питання звернемося доісторії розвитку філософії. Буття є філософською категорією, що позначає реальність,існуючу об'єктивно, незалежно від свідомості, волі та емоцій людини. Проблема трактування буття і співвідношення його з свідомістю стоїть в центрі філософського світогляду. Будучи для людини чимось зовнішнім, преднайденним, буття накладає певні обмеження на його діяльність, змушує порівнювати з ним свої дії. Разом з тим буття є джерелом і умовою всіх форм життєдіяльності людини. Буття представляє не тільки рамки, межі діяльності, а й об'єкт творчості людини, постійно змінює буття, сферу можливостей, яку людина у своїй діяльності перетворює на дійсність. Тлумачення буття зазнало складне розвиток. Його загальною рисою є протиборство матеріалістичного і ідеалістичного підходів. Перший з них тлумачить підстави буття як матеріальні, другий – як ідеальні.