2. Генезис філософії. Загальне уявлення про філософські категорії та іх звязок з практикою.

Генеза – це виникнення будь-чого та подальший його розвиток.

Етапи розвитку філософії:

1.)Античний період (6-7 ст.д. н. ери – 4 ст нашої) поділяється на: А.)Докласичний період; Б.)Класичний період (період коли творили Сократ, Платон, Арістотель); В.) Пізньокласичний; В цей період з’являється такі направлення філософії: ценізм, стоїцизм.

2.)Середньовічний період (3 – 15 ст. н. ери) (Аврелій Августин, Тома Аквінський)

3.)Період відродження (15 – 16 ст) Цей період пов’язаний з процесом секуляризації (процес виходу усіх сфер із під впливу церкви) Виникає гуманізм у період відродження.

4.)Період нового часу : А) період реформації (16 – 17 ст.) Б) період реформації.

До франц. Просвітництва належать Русо, Монтиськ’є і т.д. Період класичної революції (Кант, Гегель, Фіфтель, Шевін, Фейербах). Цей період характеризується систематизацією філософського знання. Методологія формується завдяки певних законів.

5.)Період новітнього часу. Основні напрямки: ірраціалізм, шопенгаурцизм, марксизм, неомарксизм (Маркс, Ленін, Енгельс), позитивізм, неопозетивізм, структуралізм та постструктуралізм, екзистенціалізм, феноменологія (Сартр).

Категорія - спеціальне, апріорне поняття, що використовується при побудові теорії. Поняття категорії (логічної категорії) розвивалося в процесі становлення філософії як науки.

Категорії у Аристотеля: Аристотель розуміє під категорією найбільш загальні поняття, виконуючі функці. предиката, виводить їх з граматичних форм і налічує їх 10: «Субстанція», «Кількість », «Якість», «Ставлення», «Простір», «Час», «Стан», «Дія», «Володіння» і «Страждання».

Категорії у Канта: Кант виділяє наступні категорії розуму:

1. Категорії кількості:

• Єдність

• Безліч

• Цілісність

2. Категорії якості

• Реальність

• Заперечення

• Обмеження

3. Відносини

• Субстанція і приналежність

• Причина і наслідок

• Взаємодії

4. Категорії модальності

• Можливість і неможливість

• Існування і неіснування

• Визначеність і випадковість

Категорії у Гегеля:

Під К. Гегель розуміє той же, що і Кант, тільки рішучіше надає їм метафізичний характер. Засобом виведення категорії служить діалектичний метод. Початком процесу освіти категорії є саме абстрактне, бідне за змістом поняття буття, з якого виходять спочатку категорія якості, потім кількості і т. п.

3. Предмет, структура та функції її філософії

Назва «філософія» походить від двох грецьких слів – «філос» і «софія», які у перекладі означають «любов до мудрості». Філософія – це система теоретичних поглядів на світ у цілому і місце у ньому людини. Предметом філософії є: 1.) навколишній природний світ; 2.) суспільство; 3.) внутрішній світ людини. Головні ознаки будь-якої філософської проблеми – це її абсолютність та людино вимірність. Тому іноді про філософію кажуть, що: філософія цікавиться усім. Однак філософія в першу чергу цікавиться будь-якою проблемою тільки для того, щоб знайти відповідь на питання: «Що таке людина?»

Філософія складається з таких елементів:

• Онтологія («онтоз»- буття, «логос» - вчення) вчення про першооснову буття, сферу буття, категорії. (Світ і як він влаштований?)

• Гносеологія – вчення про пізнання (теорія пізнання яка досліджує закономірності процесу пізнання). (Що означає пізнання? Що таке пізнання?)

• Антропологія – («людина» + «вчення») вчення про цінність людини, а також про співвідношення в людині природи та культури (Хто така людина, і яке місце займає людина у світі?)

• Аксіологія – («цінність» + «вчення») вчення про цінність, яке досліджує закономірності в побудові сфери цінностей. (В чому цінність і сенс життя?)

• Соціальна філософія (вивчення суспільства) – вчення про сутність і структуру суспільства в цілому і найбільш загальних законах розвитку. (Що є соціум? Що є суспільство?)

• Етика – вивчає моральні цінності відношення до світу (В чому сутність добра і зла?)

• Естетика – (вчення про прекрасне) вивчає відношення до світу (В чому сутність краси і гармонії?)

• Логіка – наука, що вивчає форми, норми, закони мислення (Яка природа людського мислення?)

• Історія філософії – вивчає історичні досягнення філософської думки від античності до сьогодення (Як розвивається філософська думка?)

Функції філософії:

• світоглядна — філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей

• пізнавальна — завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія оздоблює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань

• логічна — філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної неупередженої позиції у міжіндивідуальних та соціально-культурних діалогах

• соціально-адаптивна — філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію

• критична — проявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу

• виховна — філософія прищіплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.

Усі вищезгадані функції мають як індивідуально-особисте, так і суспільне значення